Ухвала суду № 31210197, 25.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-775/2613/13 Головуючий 1 інстанції Здоровиця О.В.

Категорія 51 Доповідач Кішкіна І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.,

суддів Алексєєва А.В., Кішкіної І.В.,

при секретарі Мишко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Добропіллявугілля» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 січня 2013 року позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. З відповідача на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди стягнуто 10000 грн.

З вказаним рішенням не погодився відповідач державне підприємство «Добропіллявугілля» та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що факт заподіяння моральної шкоди не був доведений позивачем, а також не встановлений в судовому засіданні.

Представник відповідача державного підприємства «Добропіллявугілля» в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить розписка.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, надав заяву, згідно якої просить справу розглянути за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 працював підземним гірником в ДП «Добропіллявугілля» ВП «Шахта Новодонецька» (а.с.5-8).

Під час виконання трудових обов'язків 26 квітня 2011 року з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму, що підтверджується актом розслідування нещасного випадку на виробництві за формою Н-5 від 28 квітня 2011 року (а.с.9) та актом № 16 про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 від 28 квітня 2011 року (а.с.10).

Висновком МСЕК № 6 від 13 грудня 2011 року позивачеві первинно встановлено 25 % втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом, яке сталось 26 квітня 2011 року (а.с.12).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1, працюючи підземним гірником в ДП «Добропіллявугілля» ВП «Шахта Новодонецька» отримав виробничу травму, що призвело до втрати професійної працездатності на 25% безстроково. Ушкодження здоров'я спричиняє позивачеві моральні страждання. Визначений судом розмір моральної шкоди 10000 грн., передбачений матеріальним законом, який діяв на час виникнення права на відшкодування моральної шкоди, та відповідає тяжкості ушкодження здоров'я позивача. Суд врахував характер та тривалість моральних страждань позивача в зв'язку з виробничим каліцтвом; неможливість відновлення здоров'я.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч. 1 ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Висновки суду першої інстанції, що втрата працездатності виникла внаслідок нещасного випадку на виробництві відповідача, де позивач працював, правильні та підтверджені доказами по справі, а тому доводи апелянта, що судом першої інстанції не встановлено причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача, не беруться до уваги.

Також суд дійшов правильних висновків, що наявність моральних страждань ОСОБА_1 доведена і їх він зазнав у зв'язку з нещасним випадком на виробництві, в результаті якого він втратив працездатність.

Як зазначив Конституційний Суд України в п. 4.1. свого Рішення від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Доводи апелянта про доведеність факту моральної шкоди лише при наявності висновку медико-соціальної експертної комісії не заслуговують на увагу суду, оскільки сам факт стійкої втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров'я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування та таке інше, веде до висновків про наявність моральної шкоди. Зазначене також випливає з положень ст.3 Конституції України, відповідно до якої, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань та з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача й інших обставин.

При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступень втрати професійної працездатності та негативні наслідки погіршення здоров'я, і враховуючи конкретні обставини справи, вірно визначив розмір заподіяної моральної шкоди, стягнувши її компенсацію з відповідача.

Доводи апеляційної скарги не приводять апеляційний суд до висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування судового рішення немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державного підприємства «Добропіллявугілля» відхилити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді