Рішення № 31210173, 18.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-775/3483/13 Головуючий в I інстанції Космачевська Т.В.

Категорія 9 Суддя доповідач Кішкіна І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.,

суддів Алексєєва А.В., Кішкіної І.В.,

при секретарі Мишко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 лютого 2013 року у справі за позовом Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

В грудні 2012 року Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що ОСОБА_3 як інваліду війни відповідно до п. 22 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку забезпечення інваліді автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19 липня 2006 року № 999, було надано в користування автомобіль ЗАЗ 110270, 2006 року випуску. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, автомобілем в даний час користується його син відповідач ОСОБА_1 Відповідач звертався до Головного управління праці та соціального захисту населення з питання про викуп автомобіля, однаквідповідачеві було вказано на те, що він зібрав не всі документи для переоформленн. Відповідач не сплатив вартість автомобіляу шестимісячний строк, встановлений законодавством для викупу автомобіля, тому автомобіль підлягає поверненню. Просили витребувати автомобіль ЗАЗ 110270, 2006 року випуску, у відповідача.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 26 лютого 2013 року позов Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької області державної адміністрації до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння задоволено.

У ОСОБА_1 витребуваний автомобіль ЗАЗ 110270-40, 2006 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, із чужого незаконного володіння, який був наданий 07 травня 2007 року інваліду ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, та переданий Головному управлінню праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації. З ОСОБА_1 стягнуто на користь Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації судовий збір в сумі 214,60 грн.

З вказаним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити, визнати обставини несплати залишкової вартості автомобіля результатом несумлінності позивача, зобов'язати позивача виконати зобов'язання згідно з Постановою КМУ № 999 и № 826, сплатити йому матеріальну та моральну шкоду, зобов'язати спростувати недостовірну інформацію за позовом відповідно до ст. 277 ЦК України в суді першої інстанції, в обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не враховано, що позивач у відповідності до ст. 526 ЦК України не виконав свої зобов'язання щодо розрахунку залишкової вартості автомобіля та не надав йому рахунок щодо сплати цієї вартості, він же в свою чергу, тричі надавав всі необхідні документи, тобто виконав свої зобов'язання перед позивачем.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації у судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заперечення, згідно якого просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що відповідно акту приймання-передачі транспортного засобу від 07 травня 2007 року ОСОБА_3 було передано у користування автомобіль ЗАЗ 110270-40, номер кузова НОМЕР_2, 2006 року випуску (а.с. 18).

Згідно із свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

18 липня 2011 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника управління праці та соціального захисту населення із заявою про вирішення питання про викуп автомобіля, отриманого його батьком ОСОБА_3, вказана заява була зареєстрована позивачем 26 липня 2011 року за вх.№ 08/18-3778 (а.с.14).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач додав до вказаної заяви копію свідоцтва про смерть батька, копію свідоцтва про народження та довідки про проживання його за адресою АДРЕСА_1 разом з батьком ОСОБА_3 (а.с.14-15).

09 серпня 2011 року Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації на адресу управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради листом поверноло документи ОСОБА_1, посилаючись на відсутність документу, який підтверджує факт спільної реєстрації його з батьком (а.с.33).

З листа Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації на ім'я ОСОБА_1 від 14 вересня 2011 року вбачається, що для вирішення питання про переоформлення автомобіля, який залишився після смерті його батька, відповідачеві необхідно терміново додатково надати документи про факт спільного проживання та реєстрації відповідача з батьком (а.с.35-36).

Відповідно до заяви ОСОБА_1 з переліком доданих до неї документів, яку було надіслано до Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації 21 листопада 2011 року, він звертається з проханням вирішити питання про викуп автомобіля (а.с. 38-41).

Відповідно до реєстраційно-контрольній карті вказана заява була отримана позивачем 25 листопада 2011 року, 28 листопада 2011 року (26 листопада та 27 листопада вихідні дні) після резолюції керівника заяву передано до виконання Лембіш М.В. та встановлено термін виконання до 22 грудня 2011 року (а.с.57).

Згідно реєстру відправки кореспонденції та витягу з реєстру на відправку кореспонденції по зверненням громадян відповідь на заяву була відправлена ОСОБА_1 14 грудня 2011 року за №Д-3395-11-1.1 (а.с.60-62).

У відповіді Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації від 14 грудня 2011 року за №Д-3395-11-1.1 зазначено, що зважаючи на те, що ОСОБА_1 надав усі необхідні документи для викупу автомобіля після спливу шестимісячного строку, ГУ ПСЗН не може надати дозвіл на його викуп, та повідомлено відповідача про те, що автомобіль підлягає поверненню (а.с. 55).

Листом від 19 грудня 2011 року за №01/12/11908 ОСОБА_1 було повторно повідомлено про необхідність повернути автомобіль (а.с.42).

Згідно акту від 09 листопада 2012 року, складеного спеціалістами управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради ОСОБА_1 відмовився повертати автомобіль (а.с.22).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, намагаючись викупити спірний автомобіль, пропустив шестимісячний строк для сплати вартості транспортного засобу.

Але з таким висновком суду погодитись неможливо.

Згідно із ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У відповідності до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно до першого абзацу п. 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19 липня 2006 року №999 іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Згідно із 10 абзацем розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

Відповідно до 15 абзацу цього ж пункту автомобіль, отриманий інвалідом, законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда, вилучається відповідними органами державної виконавчої служби за рішенням суду за поданням головного управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

За таких обставин з урахуванням наведених вище положень закону та обставин справи, суд першої інстанцій прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, не врахувавши, що фактично відповідач ОСОБА_1 неодноразово у встановлений законом шестимісячний строк після смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, звертався до позивача та підлеглого йому управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, при цьому вперше звернувся в липні 2011 року, в останнє 23 листопада 2011 року, із заявами щодо вирішення питання про викуп спірного автомобіля, документи відповідачеві, незважаючи на скорочений у шість місяців строк для вирішення вказаного питання, повертались без зазначення розрахункової суми для викупу автомобіля та зазначення розрахункового рахунку для переведення коштів.

Таким чином, вимоги Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про витребування спірного автомобіля у відповідача не є законними та обгрунтованими, оскільки, намагаючись викупити спірний автомобіль, відповідач не пропустив шестимісячний строк для сплати вартості транспортного засобу.

Доводи апелянта про спричинену йому діями позивача матеріальну та моральну шкоду, недостовірну інформацію суд не приймає до уваги, оскільки не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Виходячи з викладеного, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 лютого 2013 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді