Рішення № 31209795, 23.04.2013, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/1346/13-ц

Провадження №2/210/977/13

Р І Ш ЕН Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" квітня 2013 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Чайкіної О.В., при секретарі - Ромашевському В.Є., за участі представників сторін:

позивача:-ОСОБА_1

відповідачів: ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг: - ОСОБА_2

ВАТ Південний ГЗК - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 210/1346/13-ц, провадження №2/210/977/13 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничозбагучавльний комбінат», про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоровя, повязаного з виконанням трудових обовязків, -

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_4, звернулася до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в звязку з ушкодженням здоров'я. В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на те, що пропрацювала на підприємствах відповідачів у справі, а саме на підприємстві Відповідача-1: на Ново-Криворізькому гірничо-збагачувальному комбінаті, Криворізькому металургійному заводі ім. В.І. Леніна, Криворізькому металургійному комбінаті ім. В.І. Леніна (правонаступником яких є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») а також Відповідача-2 ВАТ «Південний ГЗК». 13.09.2006 року - звільнена з підприємства в зв'язку з виходом на пенсію. За висновком МСЕК від 13.09.06 р. їй встановлено третя група інвалідності та стійкі втрата професійної працездатності в розмірі 30% - первинно у зв'язку з професійним захворюванням. Актом розслідування хронічного профзахворювання форми П-4 від 27.06.06 р. встановлені причини її профзахворювання: тривала робота в умовах впливу пилу, концентрація якого, в повітрі робочої зони, перевищувала ГДК. Цим же актом визнані винні особи, якими є: Адміністрація НКГЗК та РЗФ-1 ВАТ «ПГЗК» в період роботи на підприємствах Відповідачів. У зв'язку з таким профзахворюванням, на протязі тривалого часу вона страждає від періодичного сухого кашлю, задишки при незначному фізичному навантаженні та ходьбі, утруднення дихання, кашлю з виділенням слизового харкотиння, відчуття важкості та болі у грудній клітці, періодичних болі області серця та за грудиною, загальної слабкості, підвищеної стомлюваності, головного болю, запаморочення; змушена постійно лікуватись. Усе це призводить до постійних душевних переживань та глибоких моральних страждань. У звязку з цим, вона звернулася до суду з відповідним позовом та просить у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача ОСОБА_5 акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» 30 000,00грн., а також стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на її користь 30000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 25.02.2013 р., уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути з відповідача - ОСОБА_5 акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь позивача грошову суму у розмірі 30 000 гривень у відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків на виробництві - без урахування податку з доходів фізичних осіб та стягнути з відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача грошову суму у розмірі 30 000 гривень у відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків на виробництві - без урахування податку з доходів фізичних осіб, при цьому посилався на обставини, вказані в позовній заяві, та просив їх задовольнити. Зазначив, що у звязку з професійним захворюванням її довіритель зазнає фізичного болю та моральних страждань.

Представник відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Зазначав, що Позивач свідомо обрала даний фах та роботу на підприємстві Відповідача, знала та повинна була знати про шкідливі фактори та умови праці. Зазначав, що позивачем не доведено факт заподіяння їй моральної шкоди. Вважає, що ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг не повинно відшкодовувати позивачеві моральну шкоду.

Представник відповідача ВАТ „Південний ГЗК - ОСОБА_3 позовні вимоги позивача не визнала. У судовому засіданні пояснила, що Позивач працювала на різних підприємствах, в тому числі, на Ново-Криворізькому гірничо-збагачувальному комбінаті (далі - НКГЗК), Криворізькому металургійному заводі ім. В.І. Леніна, Криворізькому металургійному комбінаті ім. В.І. Леніна (правонаступником яких є Відповідач - ВАТ АрселорМіттал Кривий Ріг), а також ВАТ ПівдГЗК. При цьому, відсоток участі зазначених підприємств у втраті професійної працездатності Позивача не встановлений. Крім того представник ВАТ ПівдГЗК вважає, що законні права Позивача підприємством не порушені, оскільки при прийомі на роботу на ВАТ ПівдГЗК Позивач була попереджена про шкідливі та небезпечні умови праці на робочому місці, а також про пільги та компенсації, передбачені за роботу у таких умовах праці, що підтверджується наказом про прийом на роботу № 1912 від 20.10.1997 з додатком. Крім цього копія трудової книжки Позивача, в якій зазначено, що Позивача звільнено у зв'язку з виходом на пенсію 13.09.2006, тобто в день встановлення їй інвалідності, підтверджує те, що Позивач, розуміючи можливість настання негативних наслідків для її здоров'я, добровільно скористалась своїм правом на працю, та незважаючи на наявність права вийти на пенсію та припинити роботу у несприятливих та шкідливих умовах, продовжила працювати ПАТ ПівдГЗК і звільнилась лише після встановлення їй інвалідності. У зв'язку з чим вважає вимоги ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, а також розмір відшкодування моральної шкоди, який Позивач просить стягнути з Відповідача необґрунтованим та визначеним без урахування засад розумності, виваженості та справедливості.

Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці, Позивач пропрацювала на підприємстві Відповідача-1: на Ново-Криворізькому гірничо-збагачувальному комбінаті (далі - НКГЗК), Криворізькому металургійному заводі ім. В.І. Леніна, Криворізькому металургійному комбінаті ім. В.І. Леніна (правонаступником яких є ПАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг) а також відповідача ВАТ ПівдГЗК. 13.09.2006 року - звільнена з підприємства в зв'язку з виходом на пенсію /а.с. 4-10/.

Згідно з актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 27.06.2006 р., складений комісією представниками: Інгулецької СЕС, підприємств відповідачів, відповідно якого в пункті 17 встановлено причину отримання професійного захворювання, а саме тривала робота (04.1975 09.1976; 09.1992-10.1995; 10.1997 і по день звільнення) в умовах впливу пилу, концентрація якого, в повітрі робочої зони, перевищує гранично допустимі показники. Зазначаються виробничі фактори, що призвели до захворювання: - запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу) в тому числі вміст вільного SiO2 до 10%: ПГЗК 20,4 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3 НКГЗК 12,5 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3. В пункті 19 зазначено винних осіб у порушенні вимог ст. 153 КЗпП Украйни, а саме адміністрація НКГЗК та РЗФ-1 ВАТ ПГЗК в період роботи на цих підприємствах /а.с. 13-14/.

Як вбачається із довідки МСЕК від 13.09.2006 року серії ДНА-02 № 12953 Позивачу встановлено стійку втрату професійної працездатності 30 % та 3 групу інвалідності /а.с. 11/.

Таким чином, слід вважати, що самим фактом втрати Позивачем професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло через вплив шкідливих факторів під час роботи протягом тривалого часу на підприємствах ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничозбагачувальний комбінат» їй спричинена моральна шкода, яка згідно ст. 237-1 КЗпП України може бути відшкодована за рахунок відповідачів.

За таких обставин, вимоги Позивача до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» є обґрунтованими і не суперечать чинному законодавству.

Наявність професійного захворювання у Позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими виписними епікризами та виписками з медичних карток стаціонарного хворого, з яких убачається, що Позивач з приводу отриманих професійних захворювань неодноразово проходив стаціонарне та амбулаторне лікування в КЗ Міська лікарня № 5 м. Кривого Рогу та 1-му ТВ Клініки Українського науково-дослідного інституту промислової медицини (УНДІПМ). Відповідно медичних документів Позивачу рекомендовано: нагляд лікарів, прийом медикаментів, щорічні курси амбулаторного та стаціонарного лікування, оздоровлення в санаторії - профілакторії, санаторно - курортне лікування пульмонологічного профілю в теплу пору року, уникати переохолодження та застудних захворювань, дотримуватися дієти /а.с. 16-24/.

Суд не може погодитися із запереченнями представників Відповідачів, що Позивач була ознайомлена із шкідливими умовами праці, погодилася з ними, через що відсутня вина підприємств у заподіянні шкоди, оскільки той факт, що роботодавець ознайомив свого працівника з умовами праці, в тому числі її шкідливими факторами, не позбавляє підприємств від законодавчо встановленого обовязку забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники пилу, як одного із шкідливих факторів, що став причиною отримання професійного захворювання Позивачем, перевищували гранично - допустимі концентрації, а причиною цього було саме недосконалість робочих місць, як визначено висновками комісії при розслідуванні профзахворювання.

Крім того, Акт розслідування хронічного професійного захворювання від 27.06.2006 року не оскаржено підприємствами-відповідачами у встановленому законодавством порядку. Підстав вважати його не дійсним судом не встановлено.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», № 3235-IV, від 20 грудня 2005 р. зупинено дію положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині відшкодування шкоди, завданої застрахованим особам Фондом, на 2006рік, згідно з Законом України від 19.12.2006 р. № 489-V їх дію зупинено на 2007рік, а Законом України від 23.02.2007 р. за № 717-V - виключено.

За таких обставин, відповідальність за шкоду, завдану Позивачц, покладено саме на роботодавців.

Що стосується доводів представників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про те, що Позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення їй моральної шкоди в зв'язку з втратою працездатності, то вони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки уже самим фактом втрати Позивачем професійної працездатності в результаті трудової діяльності на підприємстві відповідачів йому спричинена моральна шкода. При цьому, суд враховує, що відповідно до вимог ч.1 ст.6, ст.13 Закону України Про охорону праці обов'язок створити безпечні умови праці покладено на роботодавця.

Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» роз'яснено, що судам необхідно враховувати те, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (у тому числі й виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної/немайнової/шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Частина 1 статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої професійним захворюванням, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах (ст.153 КЗпП України) та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.

З врахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення Позивачу моральної шкоди, яку повинні відшкодувати Позивачу Відповідачі, як власники підприємств, які не створили працівнику безпечні умови праці, що підтверджується актом форми П-4 від 27 червня 2006 року, що призвело до ушкодження його здоров'я на виробництві, та моральних страждань потерпілого.

У судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю Позивача була заподіяна шкода, вона отримав професійне захворювання, втратив працездатність в розмірі 30% на безстроковий термін та встановлена 3 група інвалідності. Позивач переносить щоденно фізичний біль та моральні переживання, змушена приймати ліки та постійно звертатися і перебувати під наглядом лікарів. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками отриманого професійного захворювання, позивачеві порушено її звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв'язки, у звязку з чим остання переносить моральні страждання та переживання.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає часткової компенсації.

Оцінивши в сукупності всі докази у справі, суд вважає доведеним спричинення Відповідачами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» Позивачеві шкоди здоровю, провину відповідачів в її спричиненні та причинно-наслідковий звязок між винною поведінкою відповідачів та настанням у Позивача негативних наслідків, а звідси й завдання їй моральної шкоди.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням встановлених судом обставин характеру спричиненої шкоди, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на її користь з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - 7000,00 гривень та з Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» 10000, 00, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які Позивач переживала протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідачів, суд виходить із того, що вина обох Відповідачів у спричинені моральної шкоди доведена (пункт 19 Акту за формою П-4 від 27.06.2006року, а.с. 13-14), і Відповідачі мають нести цивільно-правову відповідальність солідарно. При цьому суд зазначає, що Позивач пропрацювала на підприємстві Відповідача ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» менше часу, ніж на підприємстві Відповідача ВАТ «Південний ГЗК», що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці (а.с. 4-10), і не спростовано сторонами у справі. Крім того, суд враховує що Позивач працювала в умовах впливу пилу, концентрація якого, в повітрі робочої зони, перевищувала граничнодопустимі показники у обох Відповідачів, однак запиленість повітря робочої зони (концентрація пилу) в тому числі вміст вільного SiO2 до 10% на підприємстві Відповідача «Південний ГЗК» становила 20,4 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3, а на підприємстві Відповідача ПАТ «АрселорИітал Кривий Ріш» такі ж показники становили 12,5 мг/м3 при ГДК 4,0 мг/м3, що в 1,6 рази менше, ніж на ВАТ «Південний ГЗК» /а.с. 14/.

Згідно ст. 5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись рішенням Конституційного Суду №20-рп/2008 від 08.10.2008р., ст.ст. 10, 11, 27, 60,88, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. 23. 1167 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг, Відкритого акціонерного товариства Південний гірничозбагучавльний комбінат, про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоровя, повязаного з виконанням трудових обовязків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг (код ЄДРПОУ 24432974) на користь ОСОБА_4, 07.12.1954р.н., моральну шкоду, завдану ушкодженням здоровя, повязаного з виконанням трудових обовязків у розмірі 7000,00 (сім тисяч) грн. без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Південний гірничозбагучавльний комбінат (код ЄДРПОУ 00191000) на користь ОСОБА_4, 07.12.1954р.н., моральну шкоду, завдану ушкодженням здоровя, повязаного з виконанням трудових обовязків у розмірі 10000,00 (десять тисяч) грн. без урахування податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з ОСОБА_5 акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг (код ЄДРПОУ 24432974) на користь держави судові витрати у розмірі, у розмірі 114,70 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Південний гірничозбагучавльний комбінат (код ЄДРПОУ 00191000) на користь держави судові витрати у розмірі, у розмірі 114,70 грн

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 29 квітня 2013 року.

Суддя:

ОСОБА_6