Постанова № 31206303, 16.05.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2013 року Справа № 812/3916/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді: Ірметової О.В.

при участі секретаря судового засідання: Іванович К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська до Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс" про стягнення заборгованості у розмірі 243 609,47 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська до Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс" про стягнення заборгованості у розмірі 243 609,47 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська зареєстровано Міське комунальне підприємство "Луганськелектротранс", як страхувальник та платник внесків до Пенсійного фонду України.

Підприємство Міське комунальне підприємство "Луганськелектротранс" станом на 11.03.2013 року має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2, яка залишилася непогашеною по теперішній час, у розмірі 243 609,47 грн., яка утворилася за період з 01.11.2012 року по 01.03.2013 року, що підтверджується повідомленнями про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У зв'язку з вищевикладеним позивач просив суд стягнути з відповідача недоїмку по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в частині пенсій призначених відповідно до п. «б» - «з» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 243 609,47 грн. нараховані за період з 01.11.2012 по 01.03.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення аналогічні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Міське комунальне підприємство "Луганськелектротранс" зареєстроване як юридична особа управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 15 січня 2003 року, ідентифікаційний код 03328058 (а. с. 7).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач у період з 01.11.2012 по 01.13.2013 року здійснював доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.12-44).

Відповідно до матеріалів справи, а саме розрахунку суми заборгованості, відповідач має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у сумі 243 609,47 грн., яка по теперішній час залишилась непогашеною (а. с.9-10).

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємство отримувало, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення за особистим підписом уповноваженої особи (а. с.11,29,37).

Розрахунки фактичних витрат підприємством не оскаржені в установленому Законом порядку, тобто суму по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій визнано, але до теперішнього часу добровільно суму боргу підприємство не сплатило.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Таким чином виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІУ пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пільгових пенсій, сплачених відповідно пп. "б" - "з" статті 13 зазначеного Закону та фактичні витрати на їх доставку, відшкодовуються Пенсійному фонду України підприємством, установою, організацією, на якому працював пенсіонер, за рахунок коштів на оплату праці до досягнення працівником пенсійного віку: 60 років - чоловіки, 55 років - жінки.

Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року N 21-1 передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (підп. 6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції). Не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Порядок надіслання підприємствам повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій встановлений п. 6 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 231-1 та зареєстрованої в Мінюсті України 16.01.2004 року № 64/8663.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 51, 72, 87, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська до Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс" про стягнення заборгованості у розмірі 243 609,47 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс" (ід.код 03328058, юридична адреса: вул. Фрунзе, 130, м. Луганськ,91005) на користь Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська недоїмку по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в частині пенсій призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у розмірі 243 609,47 грн.(двісті сорок три тисячі шістсот дев'ять гривень 47 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя О.В. Ірметова