Рішення № 31206095, 15.01.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

15.01.2013

Справа № 1519/2-5323/11

Провадження № 2/521/111/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року Малиновський райсуд м. Одеси

в складі: головуючого судді Роїк Д.Я.

при секретарі Чайковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2011 року Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» звернулося до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в порядку регресу у розмірі 23425,10 грн., додаткові витрати у розмірі 482,90 грн., судові витрати у розмірі 359,08 грн., а всього стягнути 24267,08 грн. При цьому позивач посилається на те, що 21.03.2010 року о 15.40 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Тойота» н/з НОМЕР_1, на вул. Агрономічній в м. Одесі не надав перевагу у русі автомобілю НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль марки «Деу» отримав механічні пошкодження. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.04.2010 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Власником пошкодженого автомобіля НОМЕР_2 є громадянин ОСОБА_2, який застрахував автомобіль за договором страхування наземного транспорту №19G-0263906 від 11.11.2009 року, укладеним із позивачем, в тому числі від ризики пошкодження транспортного засобу в дорожньо-транспортній пригоді, дійсним до 10.11.2010 року. За звітом експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту та майнової шкоди від ДТП, складеного 07.04.2010 року експертом-автотоварознавцем ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Деу» складає 41984,17 грн. За складання експертного автотоварознавчого дослідження, страховиком сплачено експерту 482,90 грн. Відповідно до чинного законодавства та умов договору страхування, позивачем був складений страховий акт № 14/10-0305/103448 від12.05.2010 року, яким пошкодження, отримані застрахованим автомобілем «Деу» визнані страховим випадком. Страхове відшкодування за договором страхування №19G-0263906 від 11.11.2009 року в сумі 23 425,10 грн. було сплачено ОСОБА_2 Крім цього позивач вказує, що надіслала відповідачу листа з проханням надати інформацію щодо наявності у нього страхового полісу відповідної страхової компанії. Але ніяких відомостей не надходило. Таким чином, відповідно до Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV відповідач повинен відшкодувати спричинену шкоду самостійно.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності,позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши докази по справі суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що власником автомобіля НОМЕР_2 є громадянин ОСОБА_2 Вказане підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ВНС 144705, виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

11.11.2009 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі гарант» договір страхування наземного транспорту №19G-0263906, дійсним до 10.11.2010 року. Вказане підтверджується Полісом добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності №19G-0263906 від 11.11.2009 року.

21.03.2010 року о 15.40 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Тойота» н/з НОМЕР_1, на вул. Агрономічній в м. Одесі не надав перевагу у русі автомобілю НОМЕР_2, внаслідок чого автомобіль марки «Деу» отримав механічні пошкодження. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.04.2010 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вказане підтверджується Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.04.2010 року.

Внаслідок ДТП автомобіль НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження, вартість відновлювального ремонту яких складає 41984,17 грн. Вказане підтверджується довідкою ДАЇ про ДТП від 21.03.2010 року, Актом огляду транспортного засобу від 31.03.2010 року, висновком експерта автотоварознавчого дослідження №176/10 від 31.03.2010 року про проведення експертного автотоварознавчого дослідження.

За умовами договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку. В тому числі за ризиком ДТП. Вказане підтверджується Полісом добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності №19G-0263906 від 11.11.2009 року.

Пошкодження в ДТП автомобіля НОМЕР_3 було визнано страховим випадком. Вказане підтверджується страховим актом №14/10-0305/103448 від 12.05.2010 року.

На підставі страхового акту №14/10-0305/103448 від 15.05.2010 року, відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про страхування» та ч.1 ст.990 ЦК України, позивач виплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування у сумі 23425,10 грн. Вказане підтверджується платіжним дорученням №1065 від 09.06.2010 року.

Позивачем було понесені додаткові витрати за проведення незалежної автотоварознавчої експертизи експертом автотоварознавцем ОСОБА_3 За проведення оцінки з визначенням суми матеріального збитку, позивачем було сплачено 482,90 грн. Вказане підтверджується платіжним дорученням №625 від 09.04.2010 року.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1188 ЦК України зазначає, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно з п.п. 4, 5 Пленуму Верховного Суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

До судових витрат згідно ст. 79 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких підстав та за умови заочного розгляду справи, суд вважає за необхідне позов Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу, задовольнити.

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187,1188,1191 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст.10, 11, 57, 79, 88, 208-209, 212-215, 218, 224 226 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Одеської філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (р/р № 26505010113309 у філії ВАТ «Укрексімбанк», ідентифікаційний код юридичної особи: 20943502) грошову суму у розмірі 23425,10 (двадцять три тисячі чотириста двадцять пять гривень десять копійок) гривень, додаткові витрати у розмірі 482,90 (чотириста вісімдесят дві гривні девяносто копійок) гривень, судові витрати у розмірі 359,08 (триста пятдесят девять гривень вісім копійок) гривень, а всього стягнути 24267,08 (двадцять чотири тисячі двісті шістдесят сім гривень вісім копійок) гривень.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення з заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії. Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції.

Суддя: