Ухвала суду № 31206064, 15.05.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/760/13-ц Головуючий у 1-й інст. Зубчук І.В.

Категорія 57 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Миніч Т.І., Забродського М.І.

при секретарі Ямковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом прокурора Житомирського району в інтересах держави до Житомирської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, третіх осіб : державного підприємства «Житомирський військовий лісгосп» , Міністерства оборони України, державної інспекції сільського господарства у Житомирській області, Житомирської обласної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 07.05.2010 року № 556, визнання недійсним державних актів та скасування державної реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_18 - ОСОБА_25

на ухвалу судді Житомирського районного суду Житомирської області від 6 березня 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року прокурор Житомирського району в інтересах держави звернувся до суду із вказаним позовом та просив визнати недійсним розпорядження голови Житомирської райдержадміністрації від 07.05.2010 року № 556, визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки відповідачів. Окрім того , просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які належать ОСОБА_1 (серія ЖТ №021768), ОСОБА_2 (серія ЖТ №021771), ОСОБА_3 (серія ЖТ №021781), ОСОБА_4 (серія ЖТ №021785), ОСОБА_5 (серія ЖТ №021792), ОСОБА_6 (серія ЖТ №021789), ОСОБА_7 (серія ЖТ №021791), ОСОБА_8 (серія ЖТ №021786), ОСОБА_9 (серія ЖТ №021788), ОСОБА_10 (серія ЖТ №021784), ОСОБА_11 (серія ЖТ №021780), ОСОБА_12 (державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:0675), ОСОБА_13 (серія ЖТ №021777), ОСОБА_14 (державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:0677), ОСОБА_16 (серія ЖТ №021778), ОСОБА_19 (державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:0679), ОСОБА_20 (серія ЖТ №021790), ОСОБА_21 (серія ЖТ №021794), ОСОБА_22 (серія ЖТ №021783), ОСОБА_23 (серія ЖТ №021793), ОСОБА_17 (серія ЖТ №021782), ОСОБА_18 (серія ЖТ №021769) та ОСОБА_24(державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1822055600:01:000:0686).

В обґрунтування позову зазначав, що у зв'язку з проведенням перевірки дотримання вимог земельного законодавства Житомирською РДА при передачі громадянам у власність земель площею 2,4238 га для ведення садівництва на території Новогуйвинської селищної ради за межами населенного пункту відповідно до розпорядження голови Житомирської РДА №556 від 07.05.2010р. встановлено ряд порушень та почато досудове розслідування кримінального провадження за фактами неправомірного відчуження земель, що перебували у постійному користуванні державного підприємтва. Зокрема, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, що є підставою для визнання недійсним рішення органу державної влади, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

З метою забезпечення позову та недопущення незаконного продажу земельних ділянок, які перебувають в користуванні ДП «Житомирський військовий лісгосп» та вкриті лісонасадженнями, а також враховуючи той факт, що у разі незаконного відчуження земельних ділянок будуть порушені державні інтереси прокурор просив накласти арешт на земельні ділянки, які належать відповідачам.

Ухвалою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 6 березня 2013 року клопотання прокурора Житомирського району задоволено, накладено арешт на зазначені земельні ділянки.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_18 - ОСОБА_25 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просила її скасувати.

Посилається на те, що ухвала судді є незаконною, постановлена з порушенням вимог законодавства. Вважає, що забезпечення позову нематеріального характеру саме шляхом накладення арешту на майно є безпідставним та незаконним, оскільки порушено право відповідачів, гарантоване ст. 41 Конституцією України, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Крім того, в ухвалі суддя жодним чином не обґрунтовує в чому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення, якими доказами це підтверджується і чому саме накладено арешт на майно, а не застосовано інший вид забезпечення позову.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити , передбачені цим Кодексом , заходи забезпечення позову.

Частиною ч.3 ст. 151 ЦПК визначено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Роз"яснення наведених норм закону містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року „ Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Із матеріалів справи вбачається, що 6 березня 2013 року суддею Житомирського районного суду Житомирської області у названій цивільній справі на час її розгляду накладено арешт на земельні ділянки відповідачів.

Такий вид забезпечення позову передбачений вище наведеними нормами чинного законодавства і обґрунтовано застосовано судом, оскільки відчуження земельних ділянок відповідачами може унеможливити в майбутньому виконання рішення по справі у випадку задоволення вимог прокурора.

При цьому судом враховано вимоги п.1 та п.4 вище названої постанови Пленуму Верховного Суду України, на що є посилання в апеляційній скарзі, оскільки між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого

виконання рішення суду, оскільки відповідачами виготовлено Державні акти на право власності на земельні ділянки, що дає підстави для можливого відчуження земельних ділянок.

До того ж вжитими заходами забезпечення позову не порушуються права відповідачів, оскільки вони не позбавлені права користуватись земельними ділянками, а доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов виявиться необґрунтованим, є безпідставними.

Посилання в апеляційній скарзі на можливість покладення на прокуратуру , як самостійного позивача, обов"язку внести на депозитний рахунок суду заставу для того, щоб запобігти зловживанню забезпечення позову, не заслуговують на увагу з підстав статусу позивача, як державного органу, та специфіки його фінансування з державного бюджету.

З огляду на наведене підстав для скасування ухвали суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 209,307,312,313,314,315,317,319,324,325 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_18 - ОСОБА_25 відхилити.

Ухвалу судді Житомирського районного суду Житомирської області від 6 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді