Рішення № 31205727, 29.01.2013, Городоцький районний суд Львівської області

2-76/11

2/441/10/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І МЯ М У К Р А Ї Н И

29.01.2013 Городоцький районний суд Львівської області в складі головуючого судді:ОСОБА_1 з участю секретаря Боднар Ю.М.

адвоката ОСОБА_2

представників ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської обл. цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ДП «ПрикарпатЗахідтранс», ПрАТ «Страхова компанія «Каштан», 3-я особа ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, суд

в с т а н о в и в :

20.01.2009р., на автодорозі Львів-Самбір, керуючи автомобілем «Шевролет Нива» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_8 порушив ПДР України, зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, як наслідок ОСОБА_5 та ОСОБА_7 спричинено тілесне ушкодження середньої, а ОСОБА_6 - тяжке тілесне ушкодження, пошкоджено обидва автомобілі.

Вироком Городоцького райсуду Львівської обл. від 21.09.2009р. ОСОБА_8 засуджений за ознаками ч.2 ст.286,75 КК України на чотири роки позбавлення волі з випробуванням на два роки, цивільні позови потерпілих задоволено частково, стягнуто з ДП «Прикарпатзахідтранс»: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 матеріальну шкоду за лікування в розмірі 26 692,19 грн., ОСОБА_5 59 700 грн. за пошкоджений автомобіль і 25 000 грн. моральної (немайнової шкоди), ОСОБА_6 - 30 000 грн. моральної (немайнової шкоди), ОСОБА_7 5 201,77 грн. за лікування і 25 000 грн. моральної (немайнової шкоди).

Ухвалою Колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської обл. від 30.04.2010р. вищевказаний вирок в частині вирішення цивільного позову скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

При розгляді справи в порядку цивільного судочинства потерпілі 26.01.2011р., 01.02.2011р. 18.05.2011р., 20.05.2011р. вимоги уточнили і доповнили, та просять про стягнення з відповідачів:

ОСОБА_5 - 4 411 грн. 90 коп. затрат на медикаменти і стаціонарне лікування, 59 700 грн. витрат за пошкодження автомобіля НОМЕР_3, 99 550 грн. на відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

ОСОБА_6 - 22 280 грн. 29 коп. затрат на медикаменти і стаціонарне лікування, 299 550 грн. на відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

ОСОБА_7 - 5 201 грн. 77 коп. затрат на медикаменти і стаціонарне лікування, 49 550 грн. на відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

В суді позивачі, ОСОБА_5, що діяв в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вимоги підтримали, покликаючись на мотиви позову, пояснили, що через ДТП 20.01.2009р., винним у якій визнаний водій ДП «ПрикарпатЗахідтранс» ОСОБА_8, всі троє отримали ушкодження здоровя, перебували на стаціонарному лікуванні, зазнали матеріальних збитків та моральних страждань, автомобіль ОСОБА_5 ремонту не підлягає. Просять про повне відшкодування матеріальної та компенсацію моральної (немайнової) шкоди.

Представник ДП «ПрикарпатЗахідтранс» ОСОБА_4 вимоги до підприємства визнає частково, вказує на завищення позивачами сум матеріальних та моральних збитків, просить урахувати часткове відшкодування позивачам матеріальної шкоди водієм ОСОБА_8 і страхового відшкодування ПрАТ «СК «Каштан», часткову компенсацію моральної (немайнової) шкоди підприємством.

Представник ПрАТ «СК «Каштан» ОСОБА_3 в судовому засіданні 16.06.2011р., і далі у надісланих суду запереченнях, позов визнав частково, погоджується на відшкодування усім позивачам понесених ними витрат на лікування, що будуть підтверджені письмовими доказами; моральної (немайнової) шкоди, яка буде встановлена судом, але не більше ніж 2 550 грн. на одного потерпілого; 25 500 грн. ОСОБА_5 страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль.

Третя особа ОСОБА_8 позови ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 визнав частково, визначені позивачами суми моральної (немайнової) шкоди вважає завищеними.

Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд задоволює позов частково.

Так, згідно із ст. 22 і положеннями гл. 82 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки у звязку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. №4 (зі змінами) визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обовязків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Згідно із положеннями розділу ІІІ Закону України "Про обовязкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоровю, майну третьої особи.

Встановлено, що 20.01.2009р. в 11 год. 30 хв. на автодорозі Львів-Самбір сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Шевролет Нива 21230» р.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_8, власником якого є ДП «ПрикарпатЗахідтранс», та автомобіля НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_5, власником якого він є.

Внаслідок ДТП різного ступеня ушкодження здоровю отримали потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а обидва автомобілі - механічні пошкодження.

ДТП сталася з вини ОСОБА_8, якого вироком Городоцького районного суду Львівської обл. від 21.09.2009р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської обл. від 30.04.2010р. (т.1 а.с.-4-8), визнано винним і засуджено за ознаками ч.2 ст.286, ст.75 КК України на чотири роки позбавлення волі з випробуванням на два роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На часі ДТП ОСОБА_8 перебував у трудових відносинах з ДП «ПрикарпатЗахідтранс», працював водієм автомобіля «Шевролет Нива», що підтверджується копією трудової книжки АВ № 163580 (т.1 а.с.- 24), 20.01.2009р. був у відрядженні в ЛВДС-1К (кр. справа №1-86/09, т.1 а.с.-157-159, 171-172).

21.07.2008р. транспортний засіб «Шевролет Нива 21230» р.н. НОМЕР_4 було застраховано ДП «ПрикарпатЗахідтранс» в ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» відповідно до договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3292153, з строком дії з 21.07.2008р. по 20.07.2009 року (т.1 а.с.-47-53), з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоровю (на одного потерпілого) 51 000 грн., за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) 25 500 грн.

Згідно з висновком комісійної судової автотоварознавчої експертизи №1169 від 22.11.2012р. (т.2 а.с.-161-177) автомобіль НОМЕР_5 визнаний фізично знищеним, вартість матеріальної шкоди, заподіяної його власникові ОСОБА_5 становить 50 880 грн.

За положеннями ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992р. (зі змінами), визначено, що постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Відповідно до п.2 ОСОБА_1 № ВВ/3292153 відповідальність за пошкоджене майно потерпілого в межах ліміту 25 500 грн. несе страховик, решта суми - 25 380 грн. підлягає стягненню із ДП «ПрикарпатЗахідтранс» (25 500 + 25 380 = 50 880).

Проте, як убачається з долучених до матеріалів справи платіжних доручень ПрАТ «СК «Каштан» 12.07., 20.07., 02.08., 05.08., 09.08.2011року (т.1 а.с.-247-251), поясненень у суді ОСОБА_5 та випискою з його особового рахунку №712900-2011/1206 АБ «Південний» (т.2 а.с.-121-122), страховиком уже виплачено ОСОБА_5 страхового відшкодування на суму 12 500 грн., отже, сума, що підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» на користь ОСОБА_5 за пошкоджений автомобіль становитиме 13 000 грн. (25 500 12 500 =13 000).

ОСОБА_5, після відшкодування матеріальних збитків, автомобіль НОМЕР_5 належить передати ДП «ПрикарпатЗахідтранс».

Судом установлено, що в дорожньо-транспортній пригоді позивачі отримали, згідно до висновків експерта, різного ступеню тілесні ушкодження: ОСОБА_7 та ОСОБА_5 середньої тяжкості (кр. справа №1-86/09, т.1 а.с.-77, 89), ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження (кр. справа №1-86/09, т.1 а.с.- 81), тривалий час знаходились на стаціонарному лікуванні, у звязку з чим понесли витрати на придбання лікарств і медичних препаратів.

Так, з медичних карток хворих, виписок з медичних карт стаціонарного хворого видно, що позивачі перебували на стаціонарному лікуванні в комунальній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги Львівської міської ради:

ОСОБА_7 з 20.01. по 25.02.2009р., з 14.08. по 03.09.2009р., з 24.12.2009р. по 21.01.2010р. (т.1 а.с.-84, 85, 86, 210);

ОСОБА_5 з 20.01.2009р. по 04.04.2009р. ( т.1 а.с.-57, 210);

ОСОБА_6 з 20.01.2009р. по 27.06.2009р., з 05.08. по 31.10.2009р., з 08.06. по 29.06.2010р. (т.1 а.с.-58, 59, 60, 210).

З висновків експертиз №№105, 106, 107 від 17.09. та 14.09.2012р. по ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 144-146, 147-149, 150-152) видно, які саме медикаменти отримували позивачі за рахунок лікарні, а які повинні були придбавати за власний кошт, інше.

В судовому засіданні, з урахуванням уточнень до позову, ОСОБА_7 просить про відшкодування витрат на медикаменти та лікування у сумі 5 201 грн. 77 коп., на підтвердження вимог подала оригінали чеків на їх придбання.

Проте, при дослідженні наданих оригіналів чеків встановлено, що деякі з них нечитабельні, як наприклад: №№1, 4, 6, 8, 16, 24 та інш., в окремих чеках дата видачі не відповідає часу перебування ОСОБА_7 у лікарні і зокрема: №№ 2, 5, 21, 36, 70-72, у лікарських призначеннях назва таких лікарств та препаратів відсутня: №№ 11-15, 27-29 та інш. (див. долучений зошит з оригіналами чеків), а тому такі судом до уваги не приймаються.

Решта фіскальних чеків видані в період перебування ОСОБА_7 на лікуванні, куплені медикаменти узгоджуються з лікарськими призначеннями, понесені затрати на придбання лікарств і медичних препаратів за цими чеками становлять 1 326 грн. 93 коп. і саме така сума підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» в користь ОСОБА_7

ОСОБА_6 та ОСОБА_5, на підтвердження вимог про стягнення витрат на придбання лікарств і медичних препаратів на часі перебування їх обох в лікарні - з 20.01. по 4.04.2009р., подали оригінали чеків.

Ураховуючи призначення лікарів для обох потерпілих, висновки експерта, суд не бере до уваги чеків, в яких назви препаратів не відповідають призначеним лікарями (т.2 а.с.-2, 4-5, 25 чеки №№12, 19-20, 24, 26, 27, 163-165 та інш.) чи періоду у який вони призначались (т.2 а.с.-9 чеки №№50-55 та інш.), або ж взагалі не мають стосунку до ліків (т.2 а.с.- 28, 32, 33, 37 чеки №№194, 224, 225, 233, 266 та інш.).

Далі, ОСОБА_6 продовжила курс лікування: з 04.04. по 27.06., з 08.06. по 29.06., з 05.08. по 31.10.2009р., на підтвердження придбання ліків в цей період часу подала оригінали чеків, з яких суд не бере до уваги ті, де зазначено назви препаратів, які хворій не призначались, як наприклад: №№ 282, 284, 285, 288, 291, 294, 314, 317, 372, 380,381 (т.2 а.с.-40,41,44,52,53), №№ 43, 45, 46, 51, 54, 61, 64,142 (т.1 а.с.-221, 222, 231, 232, 241), не мають відношення до медичних препаратів: №№283, 312, 362, 370, 374, 383 (т.2 а.с.40, 44, 51, 52, 53), №№47, 56, 83, 87 (т.1 а.с.-230, 231, 234).

Окрім цього, як видно із висновку експерта №106 від 17.09.2012р. (т.2 а.с.-147-149) перебування ОСОБА_6 в Пустомитівській районній лікарні з 08.06. по 29.06.2010р. та з 24.06. по 07.07.2011р. не знаходиться у причинному звязку з отриманою від ДТП 20.01.2009р. травмою, а тому долучені нею чеки на придбання медикаментів у цей період і зокрема: №№ 1-20, 23, 29, 31, 32, 34-37 та інш. (т.1 а.с.-217-220), теж до уваги судом не беруться.

Решта представлених чеків, за якими позивачами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 здійснювалася проплата за лікарства та медичні препарати в період їх спільного перебування у лікарні з 20.01. по 04.04.2009р., ОСОБА_6 з 04.04. по 27.06., з 08.06. по 29.06., з 05.08. по 31.10.2009р., суд приймає до уваги та визначає суму затрачених коштів на їх лікування 9 648 грн. 40 коп.

Ураховуючи, що ОСОБА_5 був у лікарні 75 днів, а ОСОБА_6 246 днів, то в користь першого слід стягнути 2 254 грн. 10 коп. витрат на лікування, а другій 7 394 грн. 10 коп. Кошти на користь позивачів підлягають стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «Каштан», відповідно до вимог ст.24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Через дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було завдано моральну (немайнову) шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях у звязку з ушкодженням здоровя.

За вимогами п.1 ч.2, ч.3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом, з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Позивачі у справі просять про компенсацію моральної (немайнової) шкоди і зокрема: ОСОБА_5 - 99 550 грн., ОСОБА_6 - 299 550 грн., ОСОБА_7 - 49 550 грн., обгрунтовують таку фізичним болем та стражданням, які вони зазнали у звязку з ушкодженням здоровя та душевним стражданням, зміною та значним погіршенням сталого способу життя.

Визначаючи розмір моральної (немайнової) шкоди для усіх потерпілих позивачів у справі, суд ураховує тривалість і глибину душевних страждань кожного із них, понесення додаткових зусиль, які вони були змушені вживати у звязку з ДТП для організації свого життя і побуту, а також раніше визначені вироком Городоцького районного суду від 21.09.2009р. про обвинувачення ОСОБА_8 суми відшкодувань моральної (немайнової) шкоди, які ОСОБА_7, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 не оспорювали та доходить висновку, що її відшкодування у розмірі: для ОСОБА_7 і ОСОБА_5 по 25 000 грн. кожному, для ОСОБА_6 30 000 грн. буде справедливою і достатньою компенсацією порушених прав.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідачем ДП «ПрикарпатЗахідтранс» позивачам частково виплачено благодійну (спонсорську) допомогу: ОСОБА_5 (т.2 а.с.-195) 28.09.2011р. згідно платіжного доручення №47687 2 975 грн. (по 1487,5 грн. для ОСОБА_5 та ОСОБА_6), ОСОБА_7 1 700 грн. (т.2 а.с.-197), згідно платіжного доручення №1095 від 18.04.2012р., які зараховує на погашення моральної (немайнової) шкоди.

Судом також береться до уваги той факт, що 3-ою особою - водієм ДП «ПрикарпатЗахідтранс» ОСОБА_8 відразу після ДТП (28.03. і 13.04.2009р.) компенсовано ОСОБА_6 та ОСОБА_5 11 500 грн., ОСОБА_7 2 500 грн. (крим.справа №1-86/09, т.1 а.с.-212, 214).

Відповідно до п.22.3 ст.22 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена п.1,2 ч.2 ст.23 ЦК України у встановленому судом розмірі. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст.9 цього Закону ( 51 000 грн. на одного потерпілого). Різницю між сумою відшкодування та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. За ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

За приписами ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових обовязків).

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд стягує заподіяну моральну (немайнову) шкоду:

з ПрАТ «Страхова компанія» «Каштан» на користь ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в межах ліміту відповідальності, у розмірі 2 550 грн. кожному (51 000 грн. х 5%=2 550 грн.);

з ДП «ПрикарпатЗахідтранс» різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком і зокрема: ОСОБА_5 20 962 грн. 50 коп. (25 000 2 550 1 487,5 = 20 962,5), ОСОБА_6 25 962 грн. 50 коп. (30 000 - 2 550 1 487,5 = 25 962,5), ОСОБА_7 20 750 грн. (25 000 2 550 1 700 = 20 750).

В задоволенні решти вимог позивачів суд відмовляє, оскільки визначене судом відшкодування моральної (немайнової) шкоди є справедливою сатисфакцією для позивачів.

В порядку ст.88 ЦПК України, з врахуванням частки задоволених вимог, з відповідачів ДП «ПрикарпатЗахідтранс» та ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» підлягають стягненню в користь УДКСУ у Городоцькому районі відповідно - 368 грн. 50 коп. та 357 грн. 45 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 23, 1166, 1172, 1187 ЦК України, ст.ст. 22-24, 28, 30 ЗУ "Про обовязкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд -

в и р і ш и в :

позови задоволити частково.

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» (м. Київ, вул. Волинська, 48/50) в користь:

ОСОБА_5 2 254 грн. 30 коп. витрат на лікування, 13 000 грн. за пошкоджений автомобіль та 2 550 грн. моральної (немайнової) шкоди, а всього 17 804 грн. 30 коп.;

ОСОБА_6 7 394 грн. 10 коп. витрат на лікування і 2 550 грн. моральної (немайнової) шкоди, а всього 9 944 грн. 10 коп.;

ОСОБА_7 1 326 грн. 93 коп. витрат на лікування і 2 550 грн. моральної (немайнової) шкоди, а всього 3 876 грн. 93 коп.

Стягнути з ДП «ПрикарпатЗахідтранс» (м. Рівне, вул.Котляревського, 18) в користь:

ОСОБА_5 25 380 грн. за пошкоджений автомобіль і 20 962 грн. 50 коп. моральної (немайнової) шкоди, а всього 46 342 грн. 50 коп.,

ОСОБА_6 25 962 грн. 50 коп. моральної (немайнової) шкоди;

ОСОБА_7 20 750 грн. моральної (немайнової) шкоди.

Зобовязати ОСОБА_5 передати ДП «ПрикарпатЗахідтранс» автомобіль НОМЕР_6, після відшкодування матеріальної шкоди.

В задоволенні решти вимог ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ДП «ПрикарпатЗахідтранс», ПАТ «Страхова компанія «Каштан» по справі відмовити.

Стягнути з ДП «ПрикарпатЗахідтранс» (м. Рівне, вул.Котляревського, 18) та ПрАТ «Страхова компанія «Каштан» (м. Київ, вул. Волинська, 48/50) в користь УДКСУ у Городоцькому районі (р/р 31217206700076, ЄДРПОУ 37965536, банк одержувача ГУ ДКСУ у Львівській обл., МФО 825014) відповідно - 368 грн. 50 коп. та 357 грн. 45 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів.

СуддяОСОБА_1