Рішення № 31204665, 26.04.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-6245\12

Провадження № 2609\22939\12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді- Лозинської М. І.,

за участі секретаря- Панченко М.М., Сідлецької Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Комунального підприємства « Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду « Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальним послугам,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просив стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.05.2008 року по 01.08.2011 року в розмірі 4599грн.62 коп., а також інфляційні нарахування -747грн.36 коп та 3 % річних у розмірі 228грн.50 копійок, а всього просив стягнути 5575грн.48 копійок.

Посилається на те, що підставі договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 30 листопада 1998 року відповідачі є власниками вказаної квартири.

Позивач зазначає, що вищезгадана квартира є двокімнатною, загальною площею 43,7 м2, в тому числі житловою площею 29,5 м2.

Також зазначає, що між Позивачем і Відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку, проте відповідач не сплатив своєчасно і в повному обсязі плату за утримання житла та плату за користування житловими послугами, внаслідок чого утворилась зазначена заборгованість за період з 01.05.2008 року по 01.08.2011 року.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідачів також судовий збір в сумі 214,60 гривень.

В ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги уточнила, подавши письмову заяву та остаточно просила стягнути заборгованість за період з 01.08.2008 р. по 01.08.2011 р. в розмірі 4559,62 грн., інфляційні нарахування в розмірі 748,82грн., 3 % річних в розмірі 229,92грн., а всього 5575,36 грн.

Відповідачі в ході судового розгляду проти позовних вимог заперечував, пославшись на відсутність укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг між ним та підприємством. При цьому відповідачами була подана письмова заява про застосування строків позовної давності в частині вимог з 01 травня 2008 року по жовтень 2009 рік.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача , суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно частини 3 ст. 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до Ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 11 листопада 2011 року скасований судовий наказ , виданий Солом`янським районним судом м. Києва 02.09.2011 року про стягнення з в рівних долях з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового-фонду» Солом`янської районної у м.Києві ради заборгованості за період з 01.08.2008 року по 01.06.2011 року у розмірі 4782грн.55 копійок, а також судових витрат.

Таким чином позивач звернувся до суду з позовною заявою з дотриманням порядку встановленого ст.118 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст.156,162 ЖК України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки і правовідносини сторін, що виникли, та які полягають у праві позивача вимагати від відповідача оплати займаного жилого приміщення та оплати наданих комунальних послуг та обов`язку відповідача сплачувати вказані платежі.

Судом встановлено, що відповідачі на підставі договору купівлі продажу від 13.11.1998 року, зареєстрованого в реєстрі № 5432-Б\1713 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 04 грудня 1998року є власниками квартири АДРЕСА_1. (а.с.5,6).

Позивач посилається на те, що за період з 01.08.2008 р. по 01.08.2011 року відповідачі мають заборгованість у розмірі 5575грн.36коп.,з урахуванням трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, яка до цього часу не сплачена.

В підтвердження розміру заборгованості відповідачів послались на бухгалтерський розрахунок суми боргу .

Згідно п. 1 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»: утримання приватизованих квартир здійснюється за рахунок коштів їх власників, згідно з Правилами користування жилих приміщень та будинків; власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території; заборгованість власників квартир по укладених угодах, пов'язаних з триманням будинку та оплатою комунальних послуг, стягується в судовому порядку.

У відповідності до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором.

В ході судового розгляду відповідач наявність заборгованості в зазначеному розмірі не спростував, будь-яких заперечень щодо неналежного надання йому житлово-комунальних послуг не виказав.

Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р.№ 630 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем.

З урахуванням наведеного, суд вважає,що позовні вимоги про стягнення житлово-комунальних послуг та послуг за утримання житла є доведеними та підлягають задоволенню.

Посилання відповідачів на відсутність укладеного договору з комунальним підприємством, до уваги не беруться, оскільки не відповідають чинному законодавству.

Відповідно до ст.1 Закону України « Про житлово-комунальні послуги»,згідно із термінами вживаними цим законом споживачем житлово-комунальних послуг є - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до пункту 7 частини 1 ст.1 Закону України « Про захист прав споживачів встановлено, що договіром є - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Судом встановлено, відповідач отримував рахунки від позивача на сплату житлово-комунальних послуг, що ним в свою чергу оспорювалось і таким чином відповідач визнав умови споживання цих послуг в тому числі, що стосується тарифу, який встановлений виконавцем для їх надання та порядку оплати.

При цьому відповідно до пункту 7 Правил користування житловим приміщенням житлових будників, затверджених постановою КМУ 572 від 08.10.1992 року Власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється під відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язання з надання житлово-комунальних послуг з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані житлово-комунальні послуги та квартирну плату.

Проте, суд вважає, що позовні вимоги за період з 01.08.2011року по 01 жовтня 2009року є такими, що є за межами позовної давності, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. ст.256 , 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 3,4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачі подали заяву в якій просять застосувати строк позовної давності до вимог з 01 травня 2008 року по жовтень 2009 року.

Позивачем поданий розрахунок заборгованості з жовтня 2008 року по серпень 2011 року.

Тому суд з урахуванням строку звернення до суду в жовтні 2012 року, вважає, що позовні вимоги з серпня 2008 року по 01 жовтень 2011 року є такими, що задоволенню не підлягають, оскільки заявлені з пропущенням строку позовної давності.

З урахуванням наведеного, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по квартирній платі та платі за користування житлово-комунальними послугами у розмірі 2 661,15 грн, виходячи із розрахунку ( 4559,62 грн. загальний розмір заборгованості визначений в позиції « сальдо на кінець періоду» - 1 928,47 розмір заборгованості за період з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року); 213,46 розмір трьох відсотків річних ( визначений відповідно до розрахунку, що наведений вище) та 647,46 -інфляційні нарахування.

При цьому посилання представника позивача на те, що строк позовної давності в даному випадку є перерваним, з огляду на те, що відповідачами був визнаний свій борг, оскільки ними здійснювались протягом періоду заборгованості по оплаті боргу, спростовуються наданими відповідачами копіями квитанцій, як свідчать про те, що оплата ними здійснювалась лише поточних платежів, тому судом такі твердження позивача до уваги не приймаються.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в рівних частинах у розмірі 214 грн.60 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.156,162 ЖК України, ст.ст.509,625 ЦК України, Законом України « Про житлво-комунальні послуги», Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», Законом України «Про захист прав споживачів», Правилами користування житловим приміщенням житлових будників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р.№ 630, ст.ст. 10,60,88,209,212-215,218, 294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства " Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду " Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальним послугам задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства " Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації заборгованість по житлово-комунальним послугам за період з 01 жовтня 2009 року по 01 жовтня 2011 року в рівних частинах у розмірі 3552,07 грн. по 1761,03 грн. з кожної.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства " Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду " Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації в рівних частинах судовий збір у розмірі 214,60 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: