Ухвала суду № 31203866, 15.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

15 травня 2013 року № 826/6908/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Приватного підприємства «Виробничо-будівельна компанія «АНТА»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПСпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2013 № 0002622220 та № 0002632220, а також визнання неправомірними дій щодо складання акту перевірки,-В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Виробничо-будівельна компанія «АНТА» з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.04.2013 № 0002622220 та № 0002632220, а також визнання неправомірними дій щодо складання акту перевірки № 1220/22-221-21456081 від 08.04.2013.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; 5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд, крім іншого, визнати дії ДПІ неправомірними, які, як вбачається із змісту позову, полягають у складенні акту перевірки та викладенні у ньому висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства.

Тобто, по суті оскаржується Акт перевірки, який за загальним правилом не створює правових наслідків у вигляді виникнення податкових обов'язків, а є носієм доказової бази, в якому в документальному виразі закріплюється та відображається сукупність дій по проведенню перевірки та відображенню висновків перевірки, а визначення податкових зобов'язань відбувається у податкових повідомленнях-рішеннях. У той же час, в контексті положень ст. 17 КАС України, позов не містить викладу обставин (фактичних підстав позову) і норм права (юридичних підстав позову) в обґрунтування поширення юрисдикції судів щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Письмовими доказами є документи, які за змістом ч. 2 ст. 69, ч. 4 ст. 79, п. 6 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України подаються в оригіналах або належним чином засвідчених копіях.

Окрім цього, відповідно до частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч. 1).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення, які прийняті на підставі акту перевірки № 1220/22-221-21456081 від 08.04.2013, яким в свою чергу встановлено заниження позивачем суми ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ТОВ «БК Турам», ТОВ «БК Стандарт С», ТОВ «Адва Естейт» та ТОВ «ІСТ Реалтігруп».

В обґрунтування позову позивач по суті зазначає про законність угод за якими сформовані спірні суми податкових вигод, про їх фактичне виконання, а відтак, і про законність формування спірних сум податкових вигод.

Однак, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач не надає суду жодних доказів на підтвердження фактичного здійснення спірних операцій (виконання підрядних робіт) його контрагентами, які є базовими в контексті спірних відносин, а саме: 1) договорів; 2) податкових накладних; 3) видаткових накладних; 4) актів прийому/передачі виконаних робіт; 5) розрахункових документів (платіжних доручень, банківських виписок тощо); 6) податкових декларацій позивача; 7) оборотно-сальдових відомостей; 8) свідоцтв реєстрації контрагентів платниками ПДВ; 9) технічного завдання на здійснення спірних робіт; 10) проектної документації; 11) доказів наявності дозволів/ліцензій на здійснення спірних робіт; 12) докази належності об'єктів, де здійснювались підрядні роботи, позивачу або докази (угоди) виконання підрядних робіт на користь третіх осіб з доказами належності цим особам таких об'єктів; 13) первинні документи за відносинами позивача із замовниками робіт; 14) робочих документів щодо передання певних площадок для виконання робіт позивачу та надалі контрагентам позивача; 15) докази розміщення на об'єктах робіт тимчасових споруд для розміщення персоналу та обладнання; 16) докази ознайомлення працівників з правилами техніки безпеки; 17) докази наявності відповідної кваліфікації у працівників та наявності у них допусків та дозволів на виконання робіт; 18) докази наявності транспортних документів щодо перевезення будівельних матеріалів; 19) докази підключення до інженерних мереж для цілей виконання робіт; 20) відомості щодо надання позивачем дозволу своїм контрагентам на залучення інших осіб для здійснення спірних робіт (у разі залучення контрагентами інших осіб до виконання спірних операцій).

При цьому, позивач не зазначає про наявність причин неможливості подання таких доказів.

Наведене вище свідчить про порушення позивачем вимог частин 1 і 2 ст. 106 КАС України, є недоліком позовної заяви та створює перешкоди для відкриття провадження у справі і її подальшого розгляду.

Відтак, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання вищенаведених документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до канцелярії суду (м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1, блок «А») до 27 травня 2013 року включно: 1) письмовий виклад обставин (фактичних підстав позову) і норм права (юридичних підстав позову) в обґрунтування поширення юрисдикції суду відносно заявлених позовних вимог щодо визнання протиправними дій; 2) належним чином засвідчених копій наведених вище документів із копіями для направлення їх відповідачу.

Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Приватного підприємства «Виробничо-будівельна компанія «АНТА» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 27 травня 2013 року включно.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без руху не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін