Ухвала суду № 31202246, 25.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/512/13 25.04.2013 25.04.2013 25.04.2013

Провадження №22-ц/784/771/13

Категорія: 23 Головуючий у суді першої інстанції - Козаченко Р.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду - Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Данилової О.О.,

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.

при секретарі судового засідання - Левківській Н.С.,

за участю: позивачки - ОСОБА_3, відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 4 грудня 2012 р., додаткове рішення цього ж суду від 17 січня 2013 р. та ухвалу про виправлення описки від 17 січня 2013 р., за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_4

про визнання права власності на земельну ділянку, необхідну для обслуговування частини житлового будинку та встановлення сервітуту,

в с т а н о в и л а :

У січні 2012 р. ОСОБА_3 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку необхідну для обслуговування частини житлового будинку.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що з 23 жовтня 1993 р. по 2 листопада 2000 р. вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Під час шлюбних стосунків ними був побудований житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 2 березня 2004 р., зазначений будинок був розділений. За кожним із сторін визнано право власності на ? частину цього житлового будинку. Рішенням цього ж суду від 19 грудня 2008 р. було проведено реальний розподіл цього житлового будинку.

Відповідно до розподілу позивачці було виділено 54/100 частини житлового будинку, але не було визначено порядок користування земельною ділянкою, необхідною для його обслуговування. Відповідачу за цим же рішенням виділено 46/100 частини житлового будинку.

Земельна ділянка по обслуговування житлового будинку знаходиться у власності відповідача, на підставі державного акту, виданого Лиманівською сільською радою 20 вересня 1993 р.

Посилаючись на те, що між нею та відповідачем склались неприязнені відносини та останній перешкоджає їй користуватись земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її частини житлового будинку, позивачка, уточнивши свої вимоги під час судового засідання, просила виділити їй у власність ділянку, за першим варіантом будівельно-технічної експертизи та встановити для неї право постійного земельного сервітуту на земельну ділянку розміром 2, 1 м на 10,6 м поблизу стіни будинку А-1 для доступу та обслуговування газового редуктора.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 4 грудня 2012 р. позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Проведено розподіл земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового

будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 загальною площею 612,18 кв.м. між співвласниками будинку відповідно до другого варіанту судової будівельно-технічної експертизи № 125-0043 від 13 липня 2012 р. Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, прилеглу до виділеної частини житлового будинку літ. А-1, надвірним господарським спорудам літ. «Б,В,Е,Г,Д,З», загальною площею - 390,16 кв.м., з облаштуванням окремого входу з боку вул. Степової через хвіртку шириною 1,4 в правій боковій частині, прилеглій до правого бокового кордону ділянки. У власність ОСОБА_4 виділено земельну ділянку, прилеглу до фасадної стіни житлового будинку розміром 11,53 х 2,7 кв.м., площею 31,13 кв.м. , до частини правої бокової стіни житлового будинку розміром 1,43 х 10,06 квм., площею 14,38, до лівої бокової стіни житлового будинку розміром 6,0 х 14, 1 кв.м., площею 84,6 кв.м., прилеглу до фасадної стіни споруди гаража літ. «И», розміром 1,5 х 5,07 кв.м., площею 7,6 кв.м. , прилеглу до лівої бокової стіни споруди гаража літ. «И» розміром 1,0 х 9,1 кв.м., площею 9,1 кв.м. , до задньої торцевої стіни гаража літ. «И», розміром 5,07 х 1,0 м, площею 5,07 кв.м., під забудовою частини житлового будинку літ. А-1, площею 62,34 кв.м., під забудовою споруди гаража-сарай площею 37,3 кв.м., від фасадної частини кордону з існуючим в'їздом через металеві ворота шириною проїзду 5,07 м, довжиною 14,1 кв.м., площею 70,5 кв.м. Загальна площа земельної ділянки, що залишається у власності ОСОБА_4 необхідна для обслуговування належних йому 46/100 частин будинку складає - 322,02 кв.м.

Встановлено ОСОБА_3 земельний сервітут - право постійного безоплатного користування земельною ділянкою уздовж частини лівої зовнішньої стіни прибудови літ. «а» для виконання ремонтних робіт та доступу до обладнання газопроводу, а також право постійного безоплатного користування (право проїзду,проходу) земельною ділянкою від фасадної частини кордону з існуючим в'їздом

через металеві ворота шириною проїзду 5,0 м., довжиною 14,1 м., площею 70,5 кв.м., з правом постійного та безоплатного проїзду через дані ворота.

Встановлено ОСОБА_4 земельний сервітут - право постійного безоплатного користування земельною ділянкою уздовж правої зовнішньої стіни житлового будинку літ. А-1» при виконанні ремонтних робіт. Розподілені судові витрати.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17 січня 2013 р. виплавлено описку в тексті третього абзацу резолютивної частини рішенні суду замість запису про назву та умовне позначення будівлі, вздовж якої був встановлений сервітут - «лівої зовнішньої стіни прибудови літ. «а», зазначити вірно - «лівої зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А-1».

Додатковим рішенням цього ж суду від 17 січня 2013 р. визначено розміри земельних ділянок для здійснення сторонами свого права на земельні сервітути. Встановлено ОСОБА_3 земельний сервітут - право постійного безоплатного користування земельною ділянкою уздовж частини лівої зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А-1» для виконання ремонтних робіт та доступу до обладнання газопроводу, розміром 2,1 м. х 15,6 м. площею 32,76 кв.м.

Встановлено ОСОБА_4 земельний сервітут - право постійного безоплатного користування земельною ділянкою уздовж правої зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А-1» при виконанні ремонтних робіт, розміром 1,43 х 15,6 площею 22,38 кв.м.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 1 квітня 2013 р. виправлено описку в рішенні суду щодо загальної площі земельної ділянки, яка виділяється у власність ОСОБА_3 290, 16 кв.м. замість 390,16 кв.м.

В апеляційній скарзі та доповненнях до апеляційної скарги, відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду, додаткове рішення та ухвалу про виправлення описки скасувати та відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на підставі наступного.

Судом встановлено, що з 1993 р. по 2002 р. сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, за час якого вони побудували будинок АДРЕСА_1 .

Рішенням Жовтневого районного суду м. Миколаєва від 2 березня 2004 р. за кожним було визнано право власності на ? частину вищезазначеного будинку. В подальшому, рішенням того ж суду від 19 грудня 2008 р. був проведений реальний розподіл будинку з господарськими спорудами, за яким 54/100 частини будинку виділено позивачці, а 46/100 цього ж будинку - відповідачу.

Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок у 1993 р. була виділена для будівництва та обслуговування житлового будинку відповідачу. Загальна площа даної земельної ділянки склала 0, 15 га. 20 вересня 1993 р. ОСОБА_4 отримав державний акт на цю земельну ділянку.

Оскільки відповідач перешкоджає позивачці користуватися земельною ділянкою необхідною для обслуговування її частини житлового будинку, позивачка, просила виділити їй у власність ділянку, необхідну для обслуговування її частини житлового будинку.

Відповідно до змісту ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

З метою визначення площі такої земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування житлового будинку судом була проведена будівельно-технічна експертиза.

Згідно висновку судової будівельно технічної експертизи № 125-0043 від 13 липня 2012 р. загальна площа земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування житлового будинку з господарськими спорудами складає 612, 18 кв.м. (а.с. 121-130 т. 1 ). Експертом запропоново два варіанти виділу позивачці земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку.

Виділяючи позивачці земельну ділянку, необхідну для обслуговування її частини житлового будинку за другим варіантом судової будівельно технічної експертизи, суд першої інстанції виходив з належних сторонам частин в спільній власності. При цьому суд вірно вважав, що такий виділ земельної ділянки, необхідної для обслуговування будинку та господарських споруд, надасть максимальну можливість кожному співвласнику належним чином володіти та користуватися своєю частиною нерухомості. До того ж, суд виділив сторонам земельні ділянки необхідні для обслуговування їх частин житлового будинку та господарських споруд, взявши за основу розрахунки та виміри експерта, передавши земельну ділянку загального користування у власність ОСОБА_4, з правом користування цією ділянкою ОСОБА_3, встановивши сервітут.

Також суд вірно, відповідно до положень ст. 98-100 ЗК України, з метою уникнення в подальшому будь-яких спорів, встановив земельні сервітут на право постійного, безоплатного користування земельною ділянкою, визначивши розміри земельних ділянок необхідних для обслуговування належним сторонам будівель та споруд.

За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, додаткового рішення та ухвали про виправлення описки, ухвалених з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про те, що провадження у справі підлягає закриттю, оскільки є рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 9 лютого 2010 р., яке набрало законної сили, в справі між тими ж сторонами про той самий предмет, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу. Так, предметом попереднього спору було право на поділ всієї земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1. В даному ж спорі предметом є право на виділ земельної ділянки, необхідної для обслуговування частини житлового будинку та господарських споруд.

Посилання апелянта на невірне застосування судом до спірних правовідносин положень ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України в редакції, чинній на час ухвалення рішення, є безпідставними, оскільки право власності на частину земельної ділянки, необхідної для обслуговування частини житлового будинку, виникло у позивачки з часу реального поділу житлового будинку ( 19 грудня 2008 р.).

Доводи ОСОБА_4 про неможливість встановлення сервітуту в межах однієї земельної ділянки, не можуть бути прийняті судом до уваги, так як такі доводи є наслідком невірного тлумачення норм матеріального права.

Проведення газопроводу без згоди відповідача, на що він посилається в своїй апеляційній скарзі, не позбавляє позивачку права на обслуговування газового обладнання, а тому й встановлення земельного сервітуту.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 4 грудня 2012 р., додаткове рішення цього ж суду від 17 січня 2013 р. та ухвалу про виправлення описки від 17 січня 2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: