Рішення № 31201064, 13.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2013 р.Справа № 916/892/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'ютор сервіс";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТРЕЙД"

про стягнення 9821,06 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Пахомова І.В. - директор;

Від відповідача: - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю " Дистриб'ютор сервіс " звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТРЕЙД " про стягнення заборгованості в сумі 9821,06 грн., з яких 9224,39грн. основна заборгованість, 95грн. - 3% річних, 27,67грн. - індекс інфляції та 474грн. - пеня.

Позивач надав в судовому засіданні заяву відповідно якої просить суд вважати, що в позовній заяві помилково було вказано, що 26 квітня 2007року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 0231 тоді як треба було вказати, що 26 квітня 2011року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 10-2293.

Відповідач в судове засідання не з'явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

26 квітня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистриб'ютор сервіс» (далі за - Позивач) уклало з ТОВ „Наталка - Трейд", (далі - Відповідач) договір поставки товару № 10-2293 (далі - Договір).

Згідно умов договору Позивач зобов'язався поставити у зумовлені строки Товар (засоби гігієни), а Відповідач зобов'язався приймати Товар та сплачувати за нього певні грошові суми, у відповідності до п. 5.5. Протоколу узгодження розбіжностей, який є невід'ємною частиною Договору, на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту поставки партії Товару .

Позивачем у період з 29.08.2012р. по 24.10.2012р. було поставлено товару на загальну суму 9 224,39 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Станом на 21 січня грудня 2012 року між уповноваженими представниками Сторін було підписано Акт звірки взаєморозрахунків, на підставі якого заборгованість Відповідача на користь позивача складає 9 224,39 грн.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, в результаті чого за неналежне виконання умов Договору перед Постачальником виникла заборгованість в розмірі 9224,39грн..

Отже, сума боргу за договором поставки №10-2293 від 26.04.2011р. складає 9224,39грн..

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про наявність порушень умов договору щодо оплати за поставлений товар з боку відповідача, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 10-2293 від 26.04.2011р. у розмірі 9224,39грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 95грн. та індексу інфляції у сумі 27,67грн.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „НАТАЛКА-ТРЕЙД" за отриманий товар, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 95грн. та індексу інфляції у сумі 27,67грн. , підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „НАТАЛКА-ТРЕЙД" пені в розмірі 474грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до п.6.1 Договору №10-2293 від 26.04.2011р. у разі порушення строків оплати за поставлений товар, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожен день прострочення.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у розмірі 474грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, документально обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 9821,06 грн., з яких 9224,39грн. основна заборгованість, 95грн. - 3% річних, 27,67грн. - індекс інфляції та 474грн. - пеня..

Крім того, відповідно до діючого законодавства України, при подачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Дистриб'ютор сервіс" позовної заяви не було сплачено судовий збір у розмірі 0 грн. 45коп. за вимоги майнового характеру.

Таким чином, суд вважає стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'ютор сервіс" на користь Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у сумі 0 грн. 45 коп.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " НАТАЛКА-ТРЕЙД " код 33387136 ( 65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 67, корп.А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'ютор сервіс" код 30087646 (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, офіс 308) 9224,39грн. основна заборгованість, 95грн. - 3% річних, 27,67грн. - індекс інфляції, 474грн. - пені та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720,50грн. .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дистриб'ютор сервіс" код 30087646 (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, офіс 308) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) витрати по сплаті судового збору у сумі 0 грн. 45 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 16.05.2013р.

Суддя Літвінов С.В.