Рішення № 31199724, 18.04.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0308/20865/12

Провадження № 2/161/285/13

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 квітня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.

при секретарі Акайомовій Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер їх чоловік та батько ОСОБА_5. ОСОБА_2 перебувала в шлюбі з чоловіком 07.08.1955 року. Під час шлюбу у них народилося дві дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Також подружжям набуто нерухоме майно - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який був побудований спадкодавцем, що підтверджується копією виписки з рішення виконавчого комітету Луцької міської ради депутатів трудящих від 27.11.1970 року № 511 про надання земельної ділянки під індивідуальне будівництво, згідно якого за ОСОБА_5 закріплено земельну ділянку площею 543 кв.м. в безстрокове користування під індивідуальне будівництво двоповерхового житлового будинку в АДРЕСА_2; копією Акту про відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 04.12.1970 року, яким відведено в натурі ОСОБА_5 земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку площею 543 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, та встановлено її межі; копією Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 09.02.1971 року, укладеного між виконавчим комітетом Луцької міської ради та ОСОБА_5, відповідно до якого ОСОБА_5 надано в безстрокове користування земельну ділянку в АДРЕСА_2 площею 543 кв.м. Відповідно до рішення виконкому Луцької міської ради № 286 від 23.08.1984 року будинку АДРЕСА_2 присвоєно номерний знак № 46, що стверджується записом в будинковій книзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України вказане нерухоме майно належало покійному та позивачу ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Сімейного кодексу України, при поділі спільного майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя їх частки визнаються рівними. Оскільки, ОСОБА_2 перебувала у шлюбі на час побудови житлового будинку, 1/2 частина його належить їй на праві спільної сумісної власності як подружжю, відповідно до ст.ст. 60, 63 Сімейного кодексу України.

Після смерті чоловіка 1/2 частина житлового будинку залишилася у спадок за законом позивачу, як дружині, та їх дітям - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідно до ч.1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивачі прийняли спадщину після смерті чоловіка та батька шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Таким чином, спадкове майно, а саме - 1/2 частки у спільній сумісній власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами після смерті ОСОБА_5 було успадковане в рівних частинах трьома його спадкоємцями розмірі по 1/6 частки кожна.

Просили визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку як частку майна в спільному майні подружжя, за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, після смерті чоловіка ОСОБА_5 - на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_2, за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, після смерті батька ОСОБА_5 - на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_2, за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, після смерті батька ОСОБА_5 - на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_2.

В судове засідання позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не з'явилися та подали заяву, в якій позов підтримали в повному об'ємі, просили його задовольнити та розгляд справи проводити у їх відсутності.

Представник відповідача Луцької міської ради в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив. Тому суд вирішив проводити розгляд справи у відсутності представника відповідача по наявних матеріалах справи.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства.

Судом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, згідно свідоцтва про смерть (а.с. 14), та ОСОБА_2, даний факт підтверджено копією виписки з рішення виконавчого комітету Луцької міської ради депутатів трудящих від 27.11.1970 року № 511 про надання земельної ділянки під індивідуальне будівництво (а.с. 19), згідно якого за ОСОБА_5 закріплено земельну ділянку площею 543 кв.м. в безстрокове користування під індивідуальне будівництво двоповерхового житлового будинку в АДРЕСА_2; копією Акту про відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 04.12.1970 року (а.с. 24), яким відведено в натурі ОСОБА_5 земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку площею 543 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, та встановлено її межі; копією Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 09.02.1971 року (а.с. 21-23), укладеного між виконавчим комітетом Луцької міської ради та ОСОБА_5, відповідно до якого ОСОБА_5 надано в безстрокове користування земельну ділянку в АДРЕСА_2 площею 543 кв.м.; проектом забудови індивідуальної садиби забудовника ОСОБА_5 (а.с. 25-31).

Відповідно до рішення виконкому Луцької міської ради № 286 від 23.08.1984 року будинку АДРЕСА_2 присвоєно номерний знак № 46, що стверджується записом в будинковій книзі (а.с. 33).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України вказане нерухоме майно належало покійному та позивачу ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Сімейного кодексу України, при поділі спільного майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя їх частки визнаються рівними.

Оскільки, ОСОБА_2 перебувала у шлюбі на час побудови житлового будинку, 1/2 частина його належить їй на праві спільної сумісної власності як подружжю, відповідно до ст.ст. 60, 63 Сімейного кодексу України.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

В судовому засіданні встановлено, що гр. ОСОБА_2 являється дружиною ОСОБА_5, що підтверджено копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 07.08.1955 року (а.с. 15); ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є дочками ОСОБА_5, що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.07.1956 року (а.с. 15), копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 09.11.1961 року (а.с. 16) та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 12.10.1985 року (а.с. 16).

Судом встановлено, що позивачі фактично прийняли спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку у шість місяців, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Позивачі відмову від спадщини не заявляли.

Судом встановлено, що на сьогоднішній день позивачі є єдиними спадкоємцями першої черги за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті чоловіка та батька ОСОБА_5, інших спадкоємців не має.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід визнати право власності по 1/6 частині спадкового майна за позивачами.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215, 319 ЦПК України, ст.ст. 60, 63 Сімейного кодексу України, ст.ст. 16, 319, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1258, 1261, 1267, 1268, 1269, 1270, 1276 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності як на частку майна в спільному майні подружжя, а саме: на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме: на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме: на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме: на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_2.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою Луцької міської ради, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук