Рішення № 31195799, 08.05.2013, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 733/896/13-ц

№ 2/733/515/13

Рішення

іменем України

"08" травня 2013 р.

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Головченко М.М.

при секретарі Зоська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ДП «Нафком-Агро» про визнання договорів оренди земельних ділянок та додаткової угоди недійсними,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП «Нафком-Агро» про визнання договорів оренди земельних ділянок та додаткової угоди недійсними. В позовній заяві вказала, що вона являється власником земельних ділянок, розташованих на території Ступаківської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області. 30 січня 2006 року та 8 грудня 2009 року між нею та ДП «Нафком-Агро» були укладені договори оренди земельних ділянок, а 1 грудня 2010 року додаткову угоду до договору від 30 січня 2006 року, які зареєстровані в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК. Просить визнати договори оренди земельних ділянок та додаткову угоду недійсними, оскільки в них відсутня така істотна умова, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 208, 210 ЦК України передбачено, що правочини між фізичною та юридичною особою вчиняються у письмовій формі і правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених Законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства».

За змістом ст. ст. 16, 18, 19 вказаного Закону договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації у порядку, встановленому законом. Строк дії договору оренди визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 являється власником земельних ділянок площею 4.29 га. та 4,29 га., які розташовані на території Ступаківської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області згідно державних актів серії ЧН № 026909 від 30 грудня 2004 року та серії ЯА № 757211 від 04 вересня 2007 року.

Позивачка 30 січня 2006 року та 8 грудня 2009 року уклала з ДП «Нафком-Агро» договори оренди, згідно яких передала в оренду останньому вищезазначені земельні ділянки. Договори зареєстровані в Ічнянському райвідділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК 1 березня 2006 року та 12 травня 2010 року.

1 грудня 2010 року позивачкою з відповідачем укладена додаткова угода до договору оренди землі від 30 січня 2006 року, яка зареєстрована в Ічнянському райвідділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК 27 грудня 2010 року.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року № 9 передбачено, що відповідно до частини першої статі 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину. Зокрема, не є укладеним правочин (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення.

Згідно зі ст. 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 1 статі 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року за № 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року «Про заходи щодо створення єдиної системи держаної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, а також договорів оренди земельних ділянок.

Враховуючи, що зміни до Закону України « Про оренду землі» були внесені у вересні 2008року і текст Закону опублікований в офіційному виданні «Голос України» від 14.10.2008 року, а в додатковій угоді від 1.12.2010 року істотні умови щодо передачі земельної ділянки у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не передбачено , а лише продовжено строк дій оренди земельної ділянки та змінено розмір орендної плати і вказані умови також не передбачені в договорі оренди землі від 8 грудня 2009 року, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовільнити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 203, 208, 210, 215, 256, 257, 261 ч.1, 638 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», ПВС України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.

Визнати недійсними договори оренди земельних ділянок площею 4.29 га. та 4,29 га., укладеними між ДП «Нафком-Агро» та ОСОБА_1 30 січня 2006 року та 08 грудня 2009 року та додаткову угоду до договору оренди землі від 1 грудня 2010 року і зареєстрованими в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК 01 березня 2006 року за № 040683400115 , 12 травня 2010 року за № 040983400002 та 27 грудня 2010 року за №041083400084.

На рішення на протязі 10 днів з дня отримання копії рішення може бути подана апеляційна скарга в Чернігівський апеляційний суд.

Суддя М. М. Головченко