Ухвала суду № 31195689, 16.05.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3273/13-к

Провадження № 1-кс/206/176/13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Сухоруков А.О.

при секретарі Попов Д.О.,

за участю прокурора Двойнічна Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську клопотання старшого слідчого Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не працюючий, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий, останній раз 02.08.2011 р. АНД районним судом м. Дніпропетровська за ст. 309 ч. 1 КК України до 2-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробовувальним строком 2 роки, проживаючий та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

16 травня 2013 року старший слідчий Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи особою, що раніше вчинила злочин передбачений ст. 309 КК України, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічне, корисливе кримінальне правопорушення.

Так, 24.04.2013 року приблизно о 14 годині 55 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи за місцем мешкання, а саме за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 61/19 збув громадянину під вигаданими даними ОСОБА_3 в одноразовому медичному шприці об’ємом 5 мл. близько 4-х мл. рідини, зовні схожої на психотропну речовину - метамфетамін.

У той же день, 24.04.2013р. ОСОБА_3 приблизно в 15 годин 00 хвилин добровільно видав працівникам міліції вищевказану придбану рідину в одноразовому медичному шприці.

Згідно висновку судово-хімічної експертизи № 70/10/991 від 29.04.2013 р. рідина об’ємом 3,5 мл., видана закупником ОСОБА_3, містить у своєму складі психотропну речовину - метамфетамін. Маса метамфетаміну в рідині складає 0,1131 г.

Так, 24.04.2013 року у громадянина ОСОБА_2 за місцем мешкання була проведена оперативна закупівля психотропної речовини «метамфітамін», вилучене у закупника під вигаданими даними ОСОБА_3 було направлено на дослідження до НДКЦ ГУМВС України у Дніпропетровській області, згідно висновку експертизи № 70/10/991 від 29.04.2013р. речовина, вилучена у громадянина ОСОБА_3 під час проведення оперативної закупівлі у громадянина ОСОБА_2, є психотропною речовиною, обіг якої обмежений – метамфетамін, маса якого в рідині складає 0,1131г.

Крім того, 14.05.2013 року приблизно о14 годині 25 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи за місцем мешкання, а саме за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 61/19 збув громадянину під вигаданими даними ОСОБА_4 в одноразовому медичному шприці об’ємом 5 мл. - близько 3-х мл. рідини, зовні схожої на психотропну речовину - метамфетамін.

У той же день 14.05.2013 р. ОСОБА_4 приблизно в 14 годин 30 хвилин добровільно видав працівникам міліції вищевказану придбану рідину в одноразовому медичному шприці. На даний час проводиться експертне дослідження вилученого.

14.05.2013 р. за місцем мешкання ОСОБА_2, а саме за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 61/19 було проведено обшук, в ході якого було вилучено шприци в кількості 2 шт. об’ємом 5 мл., заповнені рідиною, зовні схожою на психотропну речовину метамфетамін у кількості 2,5 мл. та 1 мл., а також грошові кошти у розмірі 150 грн.

14.05.2013 р. о 18 годині 55 хвилин ОСОБА_2 було затримано у порядку ст. 208 КК України за результатами проведеного санкціонованого Самарським районним судом м. Дніпропетровська обшуку за місцем мешкання підозрюваного за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 61/19, у зв’язку з чим вина ОСОБА_2 також підтверджується протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_2 за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 61/19 від 14.05.2013р.

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6-ти до 10-ти років.

Слідчий зазначає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Клопотання слідчого погодженого із прокурором прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.

Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені у клопотанні слідчого. Пояснив, що недозволені методи до нього не застосовувались. Просить обрати інший, більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою.

Прокурор в судовому засіданні стверджувала, що вжиття більш м’яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на характеризуючі данні підозрюваного, вчинення ним нового кримінального правопорушення в період іспитового строку, підвищену соціальну небезпеку даного кримінального правопорушення.

Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Судом встановлено, що 30.01.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про збут наркотичних речовин ОСОБА_2 за місцем його проживання, кримінальне провадження № 12013040700000276.

14 травня 2013 року ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_2 16.05.2013 року о 08 год.00 хв.

У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобов’язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє про Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув’язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейський суд з прав людини слідує, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув’язнення може бути застосоване. Суд зобов’язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м’яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого злочину, не пов'язаний усталеними спільним соціальним побутом із іншими особами, не працевлаштований, має попередню непогашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, підозрюється у вчиненні злочину в період відбуття іспитового строку, що у сукупності дає всі підстави вважати про його схильність до суспільно небезпечних протиправних вчинків.

Вказані обставини виключають об’єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов’язання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов’язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу – не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, вважаю за неможливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки той за формулюванням підозри займався збутом психотропної речовини саме за своїм місцем проживання.

Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов’язків.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

При цьому вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2013 року – 1147,00 грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, відсутності в нього джерел доходу, усталених соціальних зв’язків, вважаю, що сума у розмірі тридцяти мінімальник розмірів заробітної плати, тобто 34410,00 грн. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов’язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на особу підозрюваного та склад кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2, у разі його звільнення з-під варти під заставу вважаю за необхідне покласти наступні обов’язки із визначених ст. 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м.Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з особами, що вживають наркотичні та психотропні речовини та займаються їх збутом;

5) не відвідувати місця, де збираються особи, що вживають або збувають заборонені в обігу речовини;

6) докласти зусиль до пошуку роботи.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання старшого слідчого Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк в 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту фактичного затримання, тобто з 14 травня 2013 року, по 12 липня 2013 року включно.

Визначити, що грошова сума у розмірі 34410 (тридцять чотири тисячі чотириста десять) грн. є достатньою для внесення її як застави.

У разі звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти під заставу, покласти на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за першим викликом для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із м.Дніпропетровська без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з особами, що вживають наркотичні та психотропні речовина та займаються їх збутом;

5) не відвідувати місця, де збираються особи, що вживають або збувають заборонені в обігу речовини;

6) докласти зусиль до пошуку роботи.

Зазначені обов’язки діють два місяці з дня зівльнення ОСОБА_2 з-під варти.

Роз’яснити ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов’язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням умов звільнення під заставу покласти на старшого слідчого Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області капітана міліції ОСОБА_1

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області

Слідчий суддя А.О. Сухоруков