Постанова № 31195060, 07.05.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 травня 2013 р. № 820/1824/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Сосонний В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000011702 від 10.01.2013р.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного рішення позивачу було нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2889,00 грн. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси позивача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, виходячи із доводів позовної заяви. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявленого позову та необхідність його задовольнити, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що фахівцями ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем, який мав правові відносини з платником податків ТОВ «Промтехноопт» (код ЄДРПОУ 37092055) за період з 01.01.2012р. по 31.01.2012р.

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 19.12.2012р. № 5761/1702/НОМЕР_2 (а.с. 53-57), згідно висновків якого було встановлено порушення п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у січні 2012 року на загальну суму 1926,00 грн.

На підставі розгляду вказаного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 10.01.2013р. № 0000011702 (а.с. 7), згідно якого позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 2889,00 грн. (в тому числі за основним платежем 1926,00 грн. та за штрафними санкціями 963,00 грн.)

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень та необхідність нарахування податкового зобов'язання і штрафних санкцій, відповідач виходив з того, що позивач у перевіреному періоді мав правові відносини з ТОВ «Промтехноопт». При цьому відповідачем було отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» від 18.04.2012р. № 69/15-314/37092055 за січень 2012 року, згідно якого встановлено ознаки нереальності здійснення господарської діяльності вказаного підприємства через відсутність кваліфікованого персоналу, відсутність основних фондів, транспортних засобів, приміщень для зберігання товарів, відсутності за місцезнаходженням, відсутності реєстрації як платника ПДВ.

Таким чином відповідач вважав, що правочини, вчинені позивачем з ТОВ «Промтехноопт» в січні 2012 року є нікчемними, тобто такими, що не спричинили реального настання правових наслідків на загальну суму ПДВ 1926,00 грн. враховуючи наведене відповідач дійшов висновку, що у позивача відсутнім було право на віднесення вказаних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Проте суд з такими висновками відповідача не погоджується та зазначає, що в ході розгляду справи встановлено укладення між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Промтехноопт» договору № 3/01 від 03.01.2012р. (а.с. 20-21). Згідно умов вказаного договору ТОВ «Промтехноопт» (продавець) зобов'язувався передати у власність позивача (покупець) товарно-матеріальні цінності (запасні частини до автобусів та вантажних автомобілів), а позивач, в свою чергу, зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити його вартість.

Позивачем до суду надано копію вказаного договору, який викладено у письмовій формі у вигляді єдиного документу, підписано обома сторонами та скріплено печатками.

В межах вказаного договору між сторонами проведено господарські операції, які оформлено видатковою накладною № 32 від 10.01.2012р. на суму 11556,00 грн. В зв'язку з операцією продавцем виписано податкову накладну № 88 від 10.01.2012р. на загальну суму 11556,00 грн. (в тому числі ПДВ - 1926,00 грн.)

Фактична передача товару від продавця до покупця підтверджується довіреністю на отримання товару № 1 від 10.01.2012р. Згідно умов договору транспортування товару здійснювалось силами покупця (самовивоз). Оплата за товар здійснена позивачем шляхом перерахування безготівкових коштів за платіжним дорученням № 7 від 31.01.2012р. в загальній сумі 11556,00 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 1926,00 грн.

В подальшому придбаний товар використано позивачем у власній господарській діяльності - реалізовано іншим юридичним особам, що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу запчастин, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, доводи відповідача про неможливість факту реального вчинення господарських операцій ТОВ «Промтехноопт» не впливають на встановлення факту відсутності реального підтвердження виконання укладених між позивачем та вказаним підприємством в даній справі та не підтверджуються зібраним у справі доказами.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні спірної угоди дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлену податкову накладну на весь обсяг робіт, які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Факт наявності податкової накладної, яка за формальними ознаками складена згідно приписів чинного законодавства, а також факт належної оплати за товар сторонами у справі не заперечується.

При цьому покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу.

Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000011702 від 10.01.2013р.

Стягнути з державного бюджету (п/р 31217206784011 УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 115,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 08 травня 2013 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова