Рішення № 31194543, 24.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2988/13 24.04.13

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

про стягнення грошових коштів в розмірі 5 277,16 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Куксюк А.Л., довіреність № 20 від 01.01.2013 р.

від відповідача : Великородний А.О., довіреність № 62-1-4/38-Ю від 25.12.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів в розмірі 5 277,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 5 787,16 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/2988/13, розгляд справи призначено на 13.03.2013 р.

11.03.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 15.02.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/2988/13.

У судове засідання 13.03.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 15.02.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/2988/13 позивач виконав.

У судове засідання 13.03.2013 р. представник відповідача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 15.02.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/2988/13 відповідач не виконав.

У судовому засіданні 13.03.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 10.04.2013 р.

Представник позивача у судове засідання 10.04.2013 р. з'явився та подав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у судове засідання 10.04.2013 р. з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 15.02.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/2988/13.

Розглянувши у судовому засіданні 10.04.2013 р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2013 р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 24.04.2013 р.

22.04.2013 р. представником позивача були подані письмові пояснення через відділ діловодства господарського суду.

У судове засідання 24.04.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 24.04.2013 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2009 року між Зуєвим Дмитром Володимировичем (далі - страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Форд», державний номерний знак ВН 5238 ВВ.

Сердюков В.І. 02.03.2010 р. приблизно о 15 год. 10 хв., керуючи автомобілем марки «Газ», державний номерний знак с 0551 ОТ, рухаючись зі стоянки на головну дорогу, в порушення п. п. 10.2 Правил дорожнього руху, не надав перевагу у русі автомобілю марки «Форд», державний номерний знак ВН 5238 ВВ, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 02.04.2010 р. Сердюкова В.І. було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодженнями транспортного засобу № 01/03/10 від 16.03.2010 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Форд», державний номерний знак ВН 5238 ВВ, в результаті вищезазначеної ДТП складає 6 555,80 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 2010-03-02/020 від 23.03.2010 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Форд», державний номерний знак ВН 5238 ВВ, внаслідок вищезазначеної ДТП визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 5 787,16 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 2010-03-02/020 від 23.03.2010 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 5 787,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2746 від 12.04.2010 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З метою з'ясування всіх обставин справи судом було направлено на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий запит № 06-37.1/910/2988/13 про надання суду інформації щодо страховика та страхувальника, забезпеченого транспортного засобу, типу полісу, ліміту відповідальності, строку дії полісу та розміру франшизи за Полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1216515. 07.03.2013 р. до господарського суду міста Києва надійшов лист-відповідь № 7/2-5/5690 від 04.03.2013 р. з Моторного (транспортного) страхового бюро України на судовий запит № 06-37.1/910/2988/13, з якого вбачається, що цивільно-правова відповідальність Сердюкова В.І., на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1216515, а вказаний Поліс, в свою чергу, є Договором ІІ типу, що означає, що Поліс № ВС/1216515 було укладено на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВС/1216515 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ГАЗ», державний номерний знак с 0551 ОТ.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «ГАЗ», державний номерний знак с 0551 ОТ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВС/1216515, а винна у скоєнні ДТП особа законно керувала вказаним автомобілем, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № ВС/1216515 встановлено франшизу в розмірі 510,00 грн.

Позивачем враховано франшизу, встановлену Полісом № ВС/1216515, при визначенні розміру позовних вимог.

Позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу № 1293-10/3 від 21.12.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповіді на зазначену вимогу не надав, відшкодування не здійснив.

У своєму письмовому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на те, що експертом було невірно встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля дорівнює нулю.

Суд не погоджується з даною позицією позивача, враховуючи наступне.

Як вбачається з п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Відповідно до п. 3.9. Методики фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації.

Як вбачається з п. 7.38 Методики значення Е З (коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

- 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

- 7 років - для інших легкових КТЗ.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, доданої до позовної заяви, вбачається, що рік випуску пошкодженого автомобіля - 2006 р., тому коефіцієнт фізичного зносу для автомобіля марки «Форд» 2006 р. випуску, дорівнює нулю, а доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 5 277,16 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, будинок 19/3; ідентифікаційний код: 16467237) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 5-Б; ідентифікаційний код: 35893575) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 5 277 (п'ять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 26.04.2013 р.

Суддя О.В. Нечай