Рішення № 31194348, 15.04.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/3283/13-ц

15.04.2013 Московський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Марченко О.М.,

при секретарі - Насировій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у праві користуванні власністю та визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом, в якому просить суд усунути перешкоди в праві користування власністю та визнати відповідача, ОСОБА_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, внаслідок його відсутності понад півтора року без поважних причин.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що квартира АДРЕСА_1 належить йому на праві приватної власності на підставі договору дарування від 09.10.2012 року. Після укладення договору у присутності відповідача (оскільки він давав письмову згоду на укладання договору), він повинен був знятися з реєстрації у квартирі, про подальше його мешкання у вказаній квартирі ніяких домовленостей не було.

Також позивач зазначає, що відповідач фактично в квартирі не мешкає з червня 2011 року, його речей в квартирі немає, однак позивач, як власник вимушений сплачувати додаткові комунальні платежі за відповідача, які останній ніколи сплачував. Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду із позовом по справі.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити з підстав вказаних в позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Допитаний у судовому засіданні 15.04.2013 свідок ОСОБА_3 підтвердила, що з червня 2011 року по теперішній час ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, не проживає.

Аналогічні пояснення надали допитані як свідки у судовому засіданні 15.04.2013 ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідач в судове засідання 15.04.2013 не з'явився, про причини неявки не повідомив. Судова повістка, яка направлялась судом на адресу реєстрації відповідача, повідомлену адресно-довідковим підрозділом ГУДМС, УДМС України в Харківській області, повернулась до суду в зв'язку з закінченням терміну зберігання.

За змістом ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка про виклик до суду направляється за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду справи, а тому, з урахуванням положень ч. 4 ст. 169 ЦПК України з дозволу представників позивача розглядає справу в порядку ст.224 ЦПК України: на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, підтверджені доказами, суд встановив факти та відповідні їм правовідносини і вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1, ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Договору дарування від 09.10.2012, укладеного між ОСОБА_6 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдарований), зареєстрованого в реєстрі за № 2065 (а.с.5-6), що підтверджується також витягом про реєстрацію права власності від 30.10.2012 № 36037737 (а.с. 7).

При цьому, як встановлено судом, відповідач, ОСОБА_2 надавав письмову згоду своїй дружині ОСОБА_6, на укладення вказаного договору.

З матеріалів справи вбачається, що на даний час в зазначеній квартирі зареєстровані: позивач, ОСОБА_1 та відповідач, колишній чоловік доньки, ОСОБА_2, що підтверджується довідкою з місця проживання про склад сім`ї та прописку від 19.02.2013 року № 314 (а.с.4) та рішенням Московського районного суду м. Харкова від 30.10.2012 про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.8).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 не проживає з червня 2011 року і ця обставина учасниками процесу не оспорюється.

З огляду на викладене, суд зазначає, що гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (статті 379, 382 ЦК України).

Права власника житлового будинку квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише на підставах, передбачених законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 405 ЦК член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються житловим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.

Таким чином, з огляду на викладене, суд доходить висновку про те, що оскільки відповідач по справі, ОСОБА_2 не проживає в АДРЕСА_1 з червня 2011 року, то вимога позивача про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності за місцем проживання понад півтора роки є обґрунтованою.

На підставі викладеного, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 114, 70 грн., що документально підтверджується квитанцією, долученою до матеріалів цивільної справи (а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 16, 391, 405 ЦК України, ст.72, 150 ЖК України, ст.ст. 1, 10, 11, 15, 16, 60 , 61, 88, 209, 213, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, внаслідок його відсутності за місцем проживання понад півтора роки.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний (податковий) номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 114,70 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М. Марченко