Рішення № 31191553, 08.05.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

08.05.2013

Справа № 335/3004/13-ц

2/335/1299/2013 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Ровенській В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 1/2 частини сплачених комунальних послуг, повязаних з утриманням спільної квартири,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому вказав, що він разом з ОСОБА_3 на підставі договору купівлі продажу № 3924, придбали квартиру АДРЕСА_1, яка знаходилась у їх приватній власності по 1/2 частині кожному. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2007 року надано у володіння та користування ОСОБА_3 кімнату загальною площею 16,3 кв.м. у квартирі № 9, що знаходиться за адресою: вул. Воззєднання України, будинок 20 у м. Запоріжжя, надано у володіння та користування ОСОБА_1 кімнату загальною площею 19,0 кв.м. разом із лоджією у квартирі № 9, що знаходиться за адресою: вул. Возз'єднання України, будинок 20 у м. Запоріжжя, підсобні приміщення квартири: кухню, ванну кімнату, коридор залишено у загальному користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_1

У вересні 2011 року позивачу стало відомо, що 27.07.2011 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_2 договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Відповідач відразу переїхала після укладення зазначеного договору, у спільну власність та повноправно користувалась наданими комунальними послугами.

Згідно платіжних квитанцій позивач вносив кошти за комунальні послуги за період з вересня 2011 року по січень 2013 року у розмірі 4 124 грн. 62 коп. та виконав обовязки відповідача по утриманню спільного майна, яка в свою чергу відмовилась повертати позивачу 1/2 частину сплачених ним грошових коштів за утримання спільної квартири.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 1/2 частину сплачених комунальних послуг, повязаних з утриманням спільної квартири у розмірі 2 062 грн. 31 коп., а також понесені ним судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

В судове засідання позивач не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, просить позов задовольнити у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, про час і місце судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомила.

У звязку з чим, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів та зі згоди позивача ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в зв'язку з наступним.

Згідно ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, при цьому докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі продажу № 3924 від 01.06.2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, придбали квартиру АДРЕСА_1, яка знаходилась у їх приватній власності по 1/2 частині кожному.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання порядку користування квартирою задоволені, надано у володіння та користування ОСОБА_3 кімнату загальною площею 16,3 кв.м. у квартирі № 9, що знаходиться за адресою: вул. Воззєднання України, будинок 20 у м. Запоріжжя, надано у володіння та користування ОСОБА_1 кімнату загальною площею 19,0 кв.м. разом із лоджією у квартирі № 9, що знаходиться за адресою: вул. Возз'єднання України, будинок 20 у м. Запоріжжя, підсобні приміщення квартири № 9, що знаходиться за адресою: вул. Возз'єднання України, будинок 20 у м. Запоріжжі: кухню, ванну кімнату, коридор залишено у загальному користуванні ОСОБА_3, ОСОБА_1

27.07.2011 року ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_2 договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5, номер в реєстрі правочинів 3269, про що позивачу стало відомо у вересні 2011 року. Відповідач відразу переїхала після укладення зазначеного договору, у спільну власність та повноправно користувалась наданими комунальними.

Відповідно до ст. 322 ЦПК України власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач повинна була здійснювати участь в утриманні квартири пропорційно своїй частці 1/2 частини та кількості зареєстрованих осіб, та сплачувати послуги: опалення, газопостачання, водопостачання та каналізації, витрати по утриманню будинку та прибудинкової території.

Згідно платіжних квитанцій позивач вносив кошти за комунальні послуги за період з вересня 2011 року по січень 2013 року у розмірі 4 124 грн. 62 коп. та виконав обовязки відповідача по утриманню спільного майна, що також підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 12-24).

Суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок є вірним, відповідає фактичним обставинам справи, оскільки будь-яких інших розрахунків заборгованості матеріали справи взагалі не містять. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є письмовим доказом, який іншими доказами не спростований.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Згідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Відповідно до ст. 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обовязок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У звязку із викладеним з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 1/2 частини сплачених комунальних послуг повязаних з утриманням спільної квартири у розмірі 2 062 грн. 31 коп.

ОСОБА_1, як сторона на користь, якої виноситься рішення суду, також має право в порядку ст. 88 ЦПК України на стягнення з відповідача понесених документально підтверджених витрат судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57-60 , 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 1/2 частини сплачених комунальних послуг повязаних з утриманням спільної квартири задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частини сплачених комунальних послуг повязаних з утриманням спільної квартири у розмірі 2 062 грн. 31 коп., судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп., а всього стягнути суму у розмірі 2 291 грн. 71 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Ю.В.Геєць