Постанова № 31191297, 13.05.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2013 року № 2а-10108/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря - Гойни Є.А.,

за участю сторін:

представника позивача - Бориса А.С., згідно довіреності,

відповідачки - ОСОБА_2,

представника відповідачки - ОСОБА_3, згідно договору,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Львівський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 1066,06 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що відповідачкою було безпідставно отримано кошти як допомогу з безробіття. Безпідставність нарахування позивач мотивує фактом неповідомлення ОСОБА_2 про отримання доходу за трудовим договором в період перебування на обліку у центрі зайнятості. Зазначає, що відповідачка пройшла процедуру реєстрації в Львівському МЦЗ та їй було надано статус безробітної. У цей же час, в порушення вимог законодавства про надання статусу безробітної, ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах із ТзОВ "Львівські автобусні заводи", отримувала дохід і про таку обставину не повідомила Львівський МЦЗ. Цим позивачеві було завдано матеріальної шкоди у розмірі 1066,06 грн., оскільки ним проводилася виплата відповідачці матеріального забезпечення та надавалися соціальні послуги відповідно до законодавства. Оскільки відповідачка відмовляється добровільно відшкодувати отриману нею матеріальну допомогу, позивач змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю з підстав, наведених у ньому, просив позов задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, викладених в запереченні, поданому до суду 13.02.2013 року, а також в додаткових поясненнях, поданих 15.04.2013 року та 13.05.2013 року, суть яких зводиться до наступного. Зазначає, що вона ніколи не перебувала з трудових відносинах із ТзОВ "Львівські автобусні заводи", не писала заяви про оформлення її як найманого працівника, не підписувала ні трудового договору, ні наказів про прийняття (від 12.03.2012 року № 29/1/вк) та про звільнення (від 12.04.2012 року № 43/1/вк) її з роботи в ТзОВ "Львівські автобусні заводи", в її трудовій книжці не було здійснено жодних відповідних записів, примірника цивільно-правового договору від 12.03.2012 року у неї немає. Наголошує, що також не була прийнята на роботу в ТзОВ "Львівські автобусні заводи" з 12.03.2012 року по 12.04.2012 року по сумісництву, оскільки в період з 27.09.2011 року по 25.06.2012 року перебувала на обліку в Львівському МЦЗ в якості безробітної, а тому не мала як основного, так і додаткового місця праці. Крім того, якщо вона й була зареєстрованою в ТзОВ "Львівські автобусні заводи", то останнє повинно було передати до Львівського МЦЗ відомості про прийнятих на роботу працівників. Також в матеріалах справи відсутня копія трудового договору № 19 від 12.03.2012 року, на який посилається позивач. З наведеного, зазначає, що матеріалам справи не підтверджено її працевлаштування в ТзОВ "Львівські автобусні заводи". Тому у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Представник відповідачки в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в запереченнях та додаткових поясненнях ОСОБА_2

Оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та відповідачки, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

В ході розгляду справи судом було досліджено докази, наявні в матеріалах справи.

ОСОБА_2, на підставі особистої заяви до Львівського МЦЗ від 27.09.2011 року, копія якої долучена до матеріалів справи, було надано статус безробітної. У додатку до заяви відповідачка власноручно зазначила, що на момент подачі такої заяви, крім іншого, не має постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру.

За час перебування на обліку як безробітна, тобто за період з 12.03.2012 року по 11.04.2012 року, відповідачка ОСОБА_2 отримала від Львівського МЦЗ допомогу по безробіттю в сумі 1066,06 грн., що стверджується матеріалами справи.

В акті розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1868 від 18.10.2012 року, що складений Львівським МЦЗ, міститься інформація про результат проведеного розслідування по застрахованій особі ОСОБА_2

Наказом ТзОВ "Львівські автобусні заводи" по кадрах від 12.03.2012 року № 29/1/вк, копія якого наявна в матеріалах справи, підтверджено прийняття ОСОБА_2 на посаду секретаря за сумісництвом з 12.03.2012 року за трудовим договором строком на 1 місяць на підставі заяви ОСОБА_2 від 12.03.2011 року та трудового договору № 19 від 12.03.2012 року.

Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_2 працювала у ТзОВ "Львівські автобусні заводи" в м. Львові за цивільно-правовим договором про виконання робіт від 12.03.2012 року (дія договору до 12.04.2012 року). У відповідності до умов договору, замовник (ТзОВ "Львівські автобусні заводи") доручає, а виконавець (ОСОБА_2) бере на себе зобов'язання виконати роботи секретаря на строк з 12.03.2012 року до 12.04.2012 року. Крім того, у своїх стосунках в межах даної угоди сторони не керуються Кодексом законів про працю. Виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальноо6ов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням та інше. За виконану роботу замовник сплачує виконавцеві винагороду за домовленістю сторін у розмірі 2615,05 грн. Замовник зобов'язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану виконавцем роботу.

Наказом ТзОВ "Львівські автобусні заводи" по кадрах від 12.04.2012 року № 43/1 вк підтверджено звільнення ОСОБА_2 з посади секретаря згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з закінченням терміну дії трудового договору з 12.04.2012 року.

Факт одержання ОСОБА_2 доходу підтверджено наявною в матеріалах справи копією податкового розрахунку сум доходу, нарахованого ТзОВ "Львівські автобусні заводи" на користь платників податку і сум утриманого з них податку за І квартал 2012 року за формою 1 ДФ, поданого 04.05.2012 року до ДПІ в Сихівському районі м. Львова. Так, згідно вказаного розрахунку відповідачці (порядковий номер 1168, податковий номер НОМЕР_1) нараховано 2615,50 грн. доходу, виплачено 1952,65 грн. Також, згідно розрахункового листка ТзОВ "Львівські автобусні заводи" по ОСОБА_2 за березень 2012 року (1600,00 грн.) та за квітень 2012 року (542,77 грн.) такій було виплачено через касу 1942,77 грн. Про виплату коштів також свідчать копії вставного аркуша до відомостей на виплату грошей за березень та квітень 2012 року із особистими підписами відповідачки про отримання коштів на загальну суму 1942,77 грн.

Слід зазначити, що вказані документи були надані Львівському МЦЗ ТзОВ "Львівські автобусні заводи" під час проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат по ОСОБА_2

Наказом директора Львівського МЦЗ № 554-т від 26.10.2012 року "Про відшкодування коштів ОСОБА_2" видано припис щодо вжиття заходів для повернення незаконно отриманої відповідачкою за період з 12.03.2012 року по 11.04.2012 року допомоги по безробіттю в сумі 1066,06 грн.

Як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи, на адресу відповідачки було скеровано претензію від 26.10.2012 року № 13/6873 щодо відшкодування коштів в сумі 1066,06 грн. із обґрунтуванням обставин відшкодування та пропозицією повернути отримані кошти в п'ятнадцяти денний строк.

Відповідно до абз. "б" ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року № 803-XII, з наступними змінами та доповненнями, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно положень ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-III, з наступними змінами та доповненнями, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Посилання позивачки на те, що нею не було укладено із ТзОВ "Львівські автобусні заводи" трудового договору, а тому не можна вважати, що між ними існували трудові відносини, не беруться судом до уваги, оскільки зайнятість, у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення", це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Безробітними, згідно ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 21 КЗпП, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

В свою чергу, у відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та ін.

Крім того, зайнятість населення регулюється не тільки КЗпП.

Тобто, вирішальним для отримання статусу безробітного та допомоги по безробіттю є факт неотримання особою будь-яких передбачених чинним законодавством доходів, незалежно від джерела та підстав їх походження.

З наведеного вбачається, що, оскільки ОСОБА_2 отримала дохід (заробіток) від виконання робіт за цивільно-правовим договором із ТзОВ "Львівські автобусні заводи", що матеріалами справи доведено, її не можна віднести до категорії безробітних, хоч в цей період вона й перебувала на обліку у Львівському МЦЗ як безробітна.

Покликання позивача в своїй позовній заяві на нібито укладений між ОСОБА_2 та ТзОВ "Львівські автобусні заводи" трудовий договір, в той час як насправді був укладений цивільно-правовий договір, судом не береться до уваги та не позбавляє відповідачку обов'язку повернути отриману нею допомогу по безробіттю, оскільки судом беззаперечно встановлено факт виплати в адресу ОСОБА_2 доходу в період перебування на обліку в Львівському МЦЗ.

Судом також не беруться до уваги твердження ОСОБА_2 про те, що жодних договорів з ТзОВ "Львівські автобусні заводи" вона не підписувала та жодних коштів від вказаного суб'єкта господарювання не отримувала, оскільки не виконувала для нього ніякої роботи, оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи.

Крім того, судом при вирішення спору враховано, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачкою наказів про прийняття її на роботу чи про звільнення її з роботи, а також інших, на її твердження, сфальшованих документів ТзОВ "Львівські автобусні заводи". З відповідними заявами до правоохоронних органів відповідачка також не зверталась.

Згідно п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затв. Постановою КМУ від 14 лютого 2007 р. № 219 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних", для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення". Тобто, поданням такої заяви громадянин засвідчує, що не є таким, що самостійно забезпечує себе роботою, включаючи те, що він не надає послуги за цивільно-правовою угодою.

Згідно абз. 13 п. 20 того ж Порядку, виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, є підставою для зняття з обліку.

Згідно положень п. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідачкою ОСОБА_2 не було документально підтверджено факту звернення до Львівського МЦЗ з повідомленням про укладення цивільно-правового договору, та, відповідно, отримання винагороди за таким договором.

Таким чином, остання не виконала свого обов'язку перед Львівським МЦЗ щодо неповідомлення державної служби зайнятості про провадження діяльності за цивільно-правовим договором, спрямованої на отримання прибутку, що є підставою для зняття з обліку та повернення суми виплаченого соціального забезпечення.

Львівський міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, діє відповідно до законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення", "Про державну службу в Україні", а, відтак, має право звертатись з позовами про стягнення коштів, витрачених як виплата допомоги по безробіттю.

Згідно матеріалів справи, сума неповернутих ОСОБА_2 коштів Львівському МЦЗ становить 1066,06 грн.

Враховуючи все наведене, суд прийшов до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, оскільки в судовому порядку було встановлено, що відповідачка ОСОБА_2, в період перебування на обліку в центрі зайнятості, згідно цивільно-правового договору з ТзОВ "Львівські автобусні заводи" від 12.03.2012 року виконувала роботи та отримала дохід, про що центр зайнятості не повідомила.

Відтак, сума виплаченої допомоги по безробіттю підлягає стягненню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року № 803-XII, зі змінами та доповненнями, ст. 31, 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року № 1533-III, зі змінами та доповненнями, та керуючись ст. ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (79000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Львівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 79060, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 122, код ЄДРПОУ 25555035) кошти, отримані як допомога по безробіттю, в сумі 1066 (тисячу шістдесят шість) гривень 06 коп.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 16.05.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.