Ухвала суду № 31190960, 15.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/9022/13 15.05.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод"

до Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Потапчук Зоя Анатоліївна

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Суддя Ломака В.С.

Без виклику представників учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Христинівський молокозавод" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" про визнання таким, що не підлягає виконанню: виконавчого напису, вчиненого 29.03.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потапчук Зоєю Анатоліївною за реєстровим № 90 про звернення стягнення на нерухоме майно - будівлі та споруди загальною площею 3 676, 60 кв.м., що знаходяться по вулиці Пушкіна, 24 в місті Христинівка Черкаської області та належать Публічному акціонерному товариству "Христинівський молокозавод".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що вимоги за оспорюваним виконавчим написом не є безспірними.

Крім того, разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просить зупинити стягнення на підставі зазначеного вище виконавчого документу та заборонити вчинення будь-яких дій, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", спрямовані на виконання оспорюваного виконавчого напису.

Зазначена заява обґрунтована тим, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойка О.М. від 18.04.2013 р. відкрито виконавче провадження ВП № 37653299 з виконання виконавчого напису, вчиненого 29.03.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потапчук Зоєю Анатоліївною за реєстровим № 90, у зв'язку з чим, на його думку, враховуючи предмет спору у даній справі, невжиття заходів забезпечення позову суттєво утруднить або ж зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. порушено провадження у справі № 910/9022/13, розгляд справи призначено на 04.06.2013 р, при цьому, в порядку приписів ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Потапчук Зою Анатоліївну.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали вцілому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Предметом спору між сторонами у даній справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі написи нотаріусів.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Державної виконавчої служби України передано виконавчий напис, вчинений 29.03.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потапчук Зоєю Анатоліївною за реєстровим № 90.

На думку суду, у випадку проведення стягнення органами державної виконавчої служби в примусовому порядку за спірним виконавчим написом, вирішення спору по суті у даній справі стане неможливим, оскільки виконавчий напис буде вже виконаним, відповідно предмет спору відсутнім, а тому захист прав позивача у визначений ст. 50 Закону України "Про нотаріат" спосіб буде неможливим.

Крім того, виконання рішення суду, у разі задоволення позову, також буде неможливим, оскільки проведення стягнення органами державної виконавчої служби в примусовому порядку за спірним виконавчим написом, унеможливить виконання рішення суду про визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки він буде вже фактично виконаний (відповідної правової позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 24.06.2008 р. у справі № 38/51, щодо якої ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 21.08.2008 р. було відмовлено у порушенні провадження з перегляду).

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до приписів статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Так, позивач своєю заявою просить суд вжити декілька заходів до забезпечення позову: зупинити стягнення на підставі зазначеного вище виконавчого документу та заборонити вчинення будь-яких дій, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", спрямовані на виконання оспорюваного виконавчого напису.

Однак, слід зазначити, що нормами ст. 67 ГПК України не передбачено можливість вжиття двох заходів до забезпечення позову одночасно - зупинення стягнення на підставі зазначеного вище виконавчого документу та заборони вчинення будь-яких дій, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", спрямовані на виконання оспорюваного виконавчого напису, тим більше, що вказані заходи мають аналогічні правові наслідки.

Оцінюючи ефективність кожного з вищевказаних заходів до забезпечення позову на предмет захисту прав позивача, суд вважає за необхідне в даному випадку зупинити стягнення на підставі зазначеного вище виконавчого документу.

При цьому, судом враховано, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

У даному випадку зупинення стягнення за виконавчим написом, який є предметом спору у даній справі, в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.

Разом з тим, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд вважає, що застосування вищезгаданого заходу не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача по справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, беручи до уваги те, що позивачем вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Христинівський молокозавод" про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили, зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 29.03.2013 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Потапчук Зоєю Анатоліївною за реєстровим № 90 про звернення стягнення на нерухоме майно - будівлі та споруди загальною площею 3 676, 60 кв.м., що знаходяться по вулиці Пушкіна, 24 в місті Христинівка Черкаської області та належать Публічному акціонерному товариству "Христинівський молокозавод".

3. В іншій частині заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

4. Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є Публічне акціонерне товариство "Христинівський молокозавод" (20000, Черкаська область, Христинівський район, місто Христинівка, вулиця Пушкіна, будинок 24, код ЄДРПОУ 00451725).

6. Боржник: Публічне акціонерне товариство "Ерсте Банк" (03056, місто Київ, Солом'янський район, вулиця Польова, будинок 24 /Літ. Д/, код ЄДРПОУ 34001693).

7. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття 15.05.2013 р. та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

8. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом року з моменту її прийняття.

9. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.С. Ломака