Рішення № 31189464, 16.05.2013, Варвинський районний суд Чернігівської області

КОПІЯ Справа № 731/326/13-ц

Провадження № 2/731/96/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року смт.Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого-судді - Павлов В.Г.,

секретаря - Петренко Т.І.,

з участю третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Варва Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади с. Гнідинці в особі Гнідинцівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2013 року позивач звернувся до Варвинського районного суду з позовом до територіальної громади с. Гнідинці в особі Гнідинцівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 і він, будучи одним із спадкоємцем за законом майна спадкодавиці, у встановлений законодавством строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернувся з причин його юридичної необізнаності.

В судове засідання позивач не з'явився, проте був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи /а.с.34/, завчасно подав до канцелярії Варвинського районного суду письмову заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, що узгоджується з вимогами ч.2 ст.158 ЦПК України. Заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити /а.с.36,37/.

Представник відповідача - територіальної громади с. Гнідинці в особі Гнідинцівської сільської ради Варвинського району, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи /а.с.35/, в судове засідання також не з'явився, подав письмову заяву, згідно якої, позовні вимоги визнав у повному обсязі та з проханням провести розгляд справи за його відсутності /а.с.38/.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 під час розгляду справи беззаперечно зазначив про відсутність власних намірів щодо успадкування майна після померлої спадкодавиці ОСОБА_3, обґрунтовуючи тим, що саме позивач постійно проживав з матір'ю в с. Гнідинці, в тому числі і на день її смерті, та допомагав у веденні господарства, а тому і має першочергове право на спадкування.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд, приходить до висновку про неможливість задоволення заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Згідно вимог ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права й свободи людини і громадянина та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положенням п.2 ст.3 ЦК України також визначено, що загальними засадами цивільного судочинства зокрема є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Разом з тим, відповідно до ст.4 ЦПК України, суд, як державний орган, здійснюючи правосуддя, суд повинен захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси виключно у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ст.ст.10,11,59 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями ч.1 ст.57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями частин 1,2 ст.1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

В судовому засіданні на підставі належних та достовірних доказів встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено запис за № 14, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданого 20.08.2012 року виконкомом Гнідинцівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області /а.с.4/.

Як вбачається з матеріалів та не оспорюється сторонами по справі, позивач - ОСОБА_2 є сином спадкодавиці ОСОБА_3 та спадкоємцем за законом її спадкового майна, до складу якого входить, зокрема і земельна ділянка, яка знаходиться на території Гнідинцівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області /а.с.7/.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 853000 встановлено, що його видано спадкодавиці ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Варвинської районної державної адміністрації від 26.12.2006 року № 494 про те, що дана особа є власником земельної ділянки площею 4.03 га, розташованої на території Гнідинцівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області /а.с.7/.

Положеннями ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Дією, що свідчить про прийняття спадщини, є подача заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

З обставин, наведених у позовній заяві, які згідно з ч.1 ст.61 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, судом також встановлено, що позивач був повідомлений про смерть спадкодавця того ж дня, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто і про відкриття спадщини він також знав з того ж дня, проте до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини протягом строку, встановленого законодавством, не звертався.

Факт відсутності заведеної спадкової справи після померлої ОСОБА_3 підтверджується також наявною в матеріалах справи Інформаційною довідкою із Спадкового реєстру, що видана завідувачем Варвинської районної державної нотаріальної контори ГУЮ в Чернігівській області за вих. № 33879077 від 25.04.2013 року /а.с.26/.

Виходячи з правового аналізу ч.ч.1,3 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини посилається на свою юридичну необізнаність стосовно порядку прийняття спадщини, що в свою чергу і унеможливило своєчасне подання ним заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця, які роблять вчасне звернення в нотаріальну контору неможливим або важким.

З огляду на узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини, працездатний вік позивача та встановлені фактичні обставини справи, суд не вбачає підстав для визначення ОСОБА_2 додаткового строку для подання заяви про відкриття спадщини, оскільки юридична неграмотність та необізнаність зі спадковим законодавством об'єктивно не можуть бути визнані судом як поважними причинами, що унеможливили звернення в нотаріальну контору.

Жодного належного та допустимого доказу в підтвердження неможливості своєчасного отримання позивачем юридичної консультації з питань оформлення спадкових прав на розгляд суду не надано та в судовому засіданні не здобуто, що в черговий раз підтверджує неможливість визнання судом наведених в позовній заяві обставин як поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, однак достатніх належних доказів на підтвердження позовних вимог позивачем суду не надано, чим порушено вимоги ст.60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Положеннями ч.1 ст.15 ЦК України та ч.1 ст.15 ЦПК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, в обґрунтування необхідності визначення додаткового строку для подання ним до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, надав в розпорядження суду довідку, що видана виконкомом Гнідинцівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області № 137/3-18 від 04.04.2013 року, згідно якої ОСОБА_2 на день смерті своєї матері - ОСОБА_3 проживав разом з нею та вели спільне господарство /а.с.9/.

Представник відповідача вже в ході розгляду цивільної справи, не заперечуючи щодо задоволення заявлених позовних вимог позивача, також підтвердив факт постійно проживання ОСОБА_2 зі своєю матір'ю ОСОБА_3 на час відкриття спадщини в АДРЕСА_1 /а.с.38/.

Спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або ж не прийняти її. Відповідно до положень ст.1273 ЦК України, відмова від прийняття спадщини, тобто від належних спадкодавцеві на момент відкриття спадщини прав та обов'язків, які входять до складу спадщини, є безумовною і беззастережною.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Положеннями ч.3 ст.1272 ЦК України визначено, що суд за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Тобто, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує лише спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Під час розгляду справи не встановлено будь-яких дій, які б свідчили про незгоду ОСОБА_2 на прийняття спадщини, більше того заявлений ним цивільний позов підтверджує саме бажання реалізувати спадкові права.

Враховуючи доведеність та неспростовність факту постійного проживання ОСОБА_2 із спадкодавцем, передбаченого ч.3 ст.1268 ЦК України, спадщина належить йому з часу відкриття спадщини, а тому вимоги спадкоємця про визначення судом додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини є взаємовиключними, оскільки норма ст.1272 ЦК регулює правовідносини щодо спадкоємців, які не прийняли спадщину чи пропустили строк для її прийняття, та наслідки пропущення цього строку.

Згідно положень ч.4 ст.49 Закону України "Про нотаріат" на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову, яка і може бути оскаржена до суду. Наявність в матеріалах справи лише інформаційної довідки завідувача Варвинської районної державної нотаріальної контори довільного змісту також не є належним доказом в підтвердження порушення, невизнання або ж оспорювання спадкових прав позивача /а.с.8/.

Визнання позову Гнідинцівською сільською радою, за умови встановлення в судовому засіданні безпідставності вимог позивача про визначення судом додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини, також не може бути прийнято судом до уваги для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки суперечитиме вимогам ч.5 ст.1268 ЦК України.

Дослідивши письмові докази по справі та давши їм належну оцінку в сукупності з іншими доказами, беззаперечно встановлено, що позивач фактично вже реалізував належне йому право на прийняття спадщини, як спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї, тобто вступив у спадкові правовідносини, а тому відсутні правові підстави для визначення додаткового строку для подання ним заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,11,60,209,212,213-215 ЦПК України, ст.ст.1270,1272 Цивільного кодексу України,суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до територіальної громади с. Гнідинці в особі Гнідинцівської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги через Варвинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Варвинського районного суду

Чернігівської області підпис В.Г. Павлов

Копія вірна: суддя Варвинського районного суду

Чернігівської області В.Г. Павлов