Ухвала суду № 31188793, 25.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р.Справа № 2а-245/11/2170

Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Алєксєєва В.О.

- Милосердного М.М.

в зв'язку з відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, справу розглянуто згідно з п.1 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області до ОСОБА_2 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області (далі УПФ України в зі сплати страхових внесків районі) звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення 645,46 грн. недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що недоїмка зі сплати страхових внесків, що становить 695,46 грн., станом на дату подання позову не сплачена відповідачем добровільно, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код: НОМЕР_1) на користь УПФ України в Білозерському районі Херсонської області (код: 21294891) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 695 (шістсот дев'яносто п'ять) гривень 46 копійок, на р/р 25603303002104 в Білозерському без балансовому відділенні №10021/01107 ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО: 352457.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований в установленому порядку як фізична особа-підприємець в УПФ України в Білозерському районі Херсонської області.

У зв'язку з несплатою страхових внесків 09 листопада 2010 року відповідачу було виставлено вимогу №Ф-42 про сплату боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 695,46 грн.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки відповідач своєчасно та добровільно не сплатив недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, то нараховані внески підлягають стягненню на користь позивача.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 1, 11, 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що страхові внески не є податками і обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Конституції України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених Законом.

Згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", цей Закон визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону (преамбула Закону).

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону (ст. 1). Страхувальниками є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 ст. 11 (тобто, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) та ч.1 ст. 12 цього Закону (п.5 ст. 14).

Страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати (ч.ч.3, 4, 6 ст. 18).

Також, згідно з п.16 Прикінцевих та перехідних положень Закону - до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

З наведених норм Закону слідує, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та є одночасно застрахованими особами і страхувальниками і, відповідно, повинні сплачувати страхові внески.

Таким чином, оскільки докази щодо погашення апелянтом недоїмки відсутні, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з апелянта недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 695,46 грн.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог УПФ України в Білозерському районі до ОСОБА_2 є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: