Постанова № 31188567, 24.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2013 року 11:21 № 826/457/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., при секретарі судового засідання Островській О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС)доТовариства з обмеженою відповідальністю «Омета» (далі - відповідач, ТОВ «Омета») про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Подільському районі м.Києва ДПС звернулась до суду з позовом до ТОВ «Омета», в якому просить стягнути з нього заборгованість перед бюджетом у розмірі 61 037,96 грн. з усіх виявлених Державною виконавчою службою України рахунків.

В обґрунтування позову податковий орган вказує на наявність у відповідача податкового боргу, який останнім не погашається.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.

Представники відповідача щодо позову заперечили, стверджуючи про сплату ТОВ «Омета» коштів згідно з податковими деклараціями, що підтверджується відповідними банківськими виписками. Водночас відповідач зауважив про ненаправлення йому податкової вимоги щодо сплати спірної заборгованості.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши докази, що містяться у справі, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

ТОВ «Омета» зареєстроване Дніпровською районною в м.Києві державною адміністрацією 07 квітня 1994 року та в установленому порядку взяте на податковий облік як платник податків.

Станом на час звернення до суду та на час судового розгляду даної справи в ТОВ «Омета» наявна заборгованість перед бюджетом у розмірі 61 037,96 грн., яка складається із:

1) податкового боргу з податку на прибуток підприємств в розмірі, який виник на підставі:

- декларації від 21 квітня 2011 року № 86987 за I квартал 2011 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 1 634,00 грн., але у зв'язку з переплатою в розмірі 457,00 грн. заборгованість складає 1 177,00 грн.;

- податкової декларації від 05 серпня 2011 року № 150542 за ІІ квартал 2011 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 631,00 грн.;

- податкової декларації від 14 жовтня 2011 року № 184690 за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 2 935,00 грн.;

- податкової декларації від 09 лютого 2012 року № 2286077 за ІІ-ІV квартали 2011 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 10 218,00 грн.;

- податкової декларації від 10 травня 2012 року № 18070 за І квартал 2012 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 833,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2012 року № 0004861501 на суму 5 439,80 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року № 0004851501 на суму 1 589,87 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення винесені позивачем на підставі акту від 04 квітня 2012 року № 436/1501/20050773 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Омета» за І квартал 2005 року, І півріччя 2009 року, за І квартал 2010 року, за І півріччя 2010 року;

2) пені в розмірі 4 166,95 грн., нарахованої податковим органом у зв'язку з несвоєчасною сплатою вищевказаних сум;

3) податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 24 255,22 грн., який виник на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 26 липня 2010 року № 0013451502/0 на суму 170,00 грн.

Згадане податкове повідомлення-рішення винесене позивачем на підставі акту від 26 липня 2010 року № 1268-15/228 невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності ТОВ «Омета» за квітень 2009 року;

- податкової декларації від 21 червня 2010 року № 82240 за травень 2010 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 95,00 грн., але у зв'язку з переплатою в розмірі 1,91 грн. заборгованість складає 93,09 грн.;

- податкової декларації від 19 квітня 2011 року № 79305 за березень, якою самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 1 315,00 грн.;

- податкової декларації від 18 травня 2011 року № 103128 за квітень 2011 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 566,00 грн.;

- податкової декларації від 20 червня 2011 року № 118880 за травень 2011 року, якою самостійно визначено суму податкового зобов'язання в сумі 479,00 грн.;

- податкової декларації від 20 лютого 2012 року № 9006884598 за січень 2012 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 5 021,00 грн.;

- податкової декларації від 09 липня 2012 року № 9039247710, якою самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 782,00 грн.;

- податкової декларації від 09 серпня 2012 року № 9047858150, якою самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 33,00 грн.;

- податкової декларації від 18 вересня 2012 року № 9056732154 за серпень 2012 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 111,00 грн.;

- податкової декларації від 22 жовтня 2012 року № 9065260286, якою самостійно визначено податкове зобов'язання в розмірі 1 262,00 грн.;

4) пені в розмірі в 24 255,25 грн., нарахованої податковим органом у зв'язку з несвоєчасною сплатою вищевказаних сум.

На підтвердження спірного розміру заборгованості позивач надав суду письмовий розрахунок розміру податкового боргу ТОВ «Омета», копії вищевказаних згаданих податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень, довідки про наявність спірної заборгованості, а також копії облікових карток ТОВ «Омета».

При цьому судом встановлено, що в розрахунку розміру податкового боргу в частині зазначення розміру недоїмки, що виникла у зв'язку з несплатою відповідачем коштів за податковим повідомленням-рішенням від 12 квітня 2012 року № 0004861501, позивачем замість 1 589,87 грн. зазначено 1 549,87 грн., з урахуванням якої обраховано спірну заборгованість в розмірі 61 037,96 грн.

Оскільки позивачем розмір спірної заборгованості не уточнювався, при вирішенні цього спору судом враховується її розмір, зазначений у позові, а саме 61 037,96 грн.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11 статті ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

За змістом підпункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведених положень ПК України, самостійно визначена відповідачем сума податкового зобов'язання згідно з вищевказаними деклараціями вважається узгодженою у день подання декларації, оскарженню в адміністративному та судовому порядку не підлягає та повинна бути сплачена протягом 10 календарних днів.

Як вбачається з облікових карток ТОВ «Омета», самостійно визначене ним податкове зобов'язання згідно з цими податковими деклараціями не сплачене.

Надані відповідачем докази сплати коштів за вищевказаними деклараціями суд до уваги не бере, оскільки ці кошти зараховувалися позивачем на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, що підтверджується обліковою карткою позивача.

Так, відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службовою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абзац 3 пункту 58.3 статті 58 ПК України).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкових повідомлень-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Податковий орган направив поштою на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2010 року № 0013451502/0 та податкові повідомлення-рішення від 12 квітня 2012 року № 0004861501 на суму та № 0004851501, однак у зв'язку з його відсутністю за юридичною адресою: м.Київ, вул.Фрунзе, 39:

- податкове повідомлення-рішення від 26 липня 2010 року № 0013451502/0 було розміщене на дошці податкових оголошень, що підтверджується актом ДПІ у Подільському районі м.Києва від 26 липня 2010 року № 833/15 204 у відповідності до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181), чинного на той час;

- податкові повідомлення-рішення від 12 квітня 2012 року № 0004861501 та №0004851501 повернулись до податкового органу 15 квітня 2012 року неврученими адресату з довідкою відділення поштового зв'язку про неможливість вручити через відсутність адресата за вказаною адресою.

За наведених обставин вказані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими ТОВ «Омета».

Доказів оскарження згаданих податкових повідомлень-рішень відповідач суду не надав, що дає підстави стверджувати, що визначені ними податкові зобов'язання є узгодженими через 10 днів з дня їх вручення та підлягають сплаті.

Відповідно до підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків в установленим цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові зобов'язання, узгоджені відповідачем шляхом самостійно поданих декларацій та визначені податковим органом на підставі вищевказаних податкових повідомлень-рішень, а також нарахована позивачем пеня самостійно в установлений законом строк погашені не були, тому, виходячи з положень підпункту 14.1.175 ПК України, вказані в них суми набули статусу податкового боргу.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 ПК України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

При цьому згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з корінцем першої податкової вимоги від 27 січня 2006 року № 1/242 загальна сума податкового боргу відповідача станом на 27 січня 2006 року становила 90 761,08 грн.

Згідно з корінцем другої податкової вимоги від 10 березня 2006 року № 2/645 загальна сума податкового боргу відповідача станом на 17 березня 2006 року становила 91 060,41 грн. Вказані податкові вимоги, які направлялись на адресу ТОВ «Омета», повернулись до податкового органу неврученими у зав'язку з відсутністю адресата за місцезнаходженням, тому були розміщені на дошці податкових оголошень, що підтверджується відповідними актами.

Оскільки вказані податкові вимоги винесені податковим органом на підставі законів України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та «Про систему оподаткування», які діяли до 01 січня 2011 року, тобто до набрання чинності ПК України, суд вважає за необхідне застосувати ці закони при вирішенні даного спору.

За змістом підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з пунктом 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Пунктом 6.2.3 статті 6 Закону України № 2181 визначено, що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За змістом пункту 6.3.2 статті 6 Закону України № 2181 у разі, коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Таким чином, відповідно до вказаних норм названого Закону податкові вимоги повинні містити конкретну суму податкового боргу, яка виникла за певний період часу, який сплинув до моменту винесення першої та другої податкової вимоги.

Згідно з доводами позивача та наданих ним облікових карток від моменту направлення відповідачу другої податкової вимоги недоїмка ним не була погашена, у зв'язку з чим у податкового органу не було підстав для направлення нової податкової вимоги.

Згідно з пунктом 20.1.18 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги наведене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Омета» заборгованість у розмірі 61 037,96 грн. (шістдесят одна тисяча тридцять сім грн. 96 коп.) на р/р 34129999700008,одержувач: УДК у Подільському районі м.Києв, банк одержувача: ГУ ДКУ у м.Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 36866872 з усіх виявлених Державною виконавчою службою України його розрахункових рахунків.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 КАС України.

Суддя О.О. Власенкова

Повний текст постанови складено та підписано 15 травня 2013 року.