Рішення № 31186800, 13.05.2013, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/1164/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Янюк Ю. Б.

при секретарі Кордонській Л.А.

за участю:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист, честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди. Він обґрунтовував свій позов тим, що 15 червня 2010 року рішенням Костянтинівського міськрайонного суду його було поновлено на роботі на посаді механіка відокремленого підрозділу «Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету», яке в цій частині було звернено до негайного виконання. 16 червня 2010 року він вийшов на роботу, приступивши до виконання своїх посадових обов'язків, а о 8 годині 30 хвилин його повідомили про виклик до директора технікуму ОСОБА_2 З останнім він зустрівся перед адміністративним корпусом технікуму, доповів, що приступив до виконання обов'язків відповідно до рішення суду, але ОСОБА_2 у грубій та нецензурній формі відмовився допускати його до роботи відповідно до виданого судом виконавчого листа, образливо висловлювався на його і судових органів адресу, перешкодив зареєструвати заяву у секретаря технікуму. Свідками цих дій відповідача були оточуючи громадяни, про що за їх участю був складений відповідний акт. Такі дії відповідача привели до того, що йому стало зле, і він звернувся за медичною допомогою до поліклініки, де в подальшому проходив лікування. Вказані протиправні дії відповідача порушили його права в області праці, охорони здоров'я, і у відповідності до вимог Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» він має бути притягнений до відповідальності у відповідності до діючого законодавства. У зв'язку з цим він просив стягнути у відповідності до ст.23 ЦК України спричинену йому моральну шкоду за душевні страждання у розмірі 80000грн.

2 квітня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації, та стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що само по собі звернення ОСОБА_1 з позовом до суду, посилання в ньому на акт від 16 червня 2010 року, в яких поширена недостовірна інформація, яка стала відома певному колу осіб, є посяганням на його честь, гідність та ділову репутацію. Тому він просив визнати недостовірною таку інформацію, зобов'язати ОСОБА_1 спростувати таку інформацію шляхом публікації офіційного вибачення перед ним, та стягнути з нього моральну шкоду в розмірі 80000грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові. Він

Вказує на те, що предметом позову є невиконання посадовою особою, якою є ОСОБА_2, своїх службових обов'язків, а саме, не виконав рішення суду про поновлення його на роботі, у зв'язку з чим спричинив йому моральну шкоду. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити, оскільки обставини, наведені в його позові, підтверджуються свідками та наданими ним документами.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позов не визнали, оскільки взагалі 16 червня 2010 року ОСОБА_1 був відсутній на роботі і не надавав для виконання ніяких судових документів про поновлення його на роботі. Допитані судом свідки є заінтересованими особами, дають суперечливі покази, у зв'язку з чим є недоведеним факт невиконання судового рішення про поновлення на роботі та протиправної поведінки ОСОБА_2 У свою чергу, просили задовольнити зустрічний позов про захист, четі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди в розмірі 80000грн., посилаючись на викладені в ньому обставини.

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, та стягнення моральної шкоди, слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 червня 2010 року позивач ОСОБА_1 був поновлений на роботі на посаді механіка відокремленого підрозділу «Костянтинівський технікум Луганського національного аграрного університету», яке в цій частині було звернено до негайного виконання (а.с.10).

В цей же день Костянтинівським міськрайонним судом ОСОБА_1 був виданий виконавчий лист №2-340/10 (а.с.42).

16 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача ОСОБА_2, який є директором цього учбового закладу, з вимогою про поновлення його на роботі на виконання судового рішення, але той його до роботи не допустив, відмовившись приймати виконавчий лист про поновлення на роботі. Ці обставини, викладені у складеному 16 червня 2010 року присутніми громадянами акті (а.с.8), підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а покази свідка ОСОБА_7, який заперечує ці обставини, судом до уваги не приймаються, оскільки він є працівником технікуму, тобто заінтересованою особою, і, в той же час, підтвердив, що в той день бачив ОСОБА_1 на території технікуму.

Ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 не ставить питання про те, що діями ОСОБА_2 принижена його честь та гідність. Він наполягає на тому, що моральна шкода йому спричинена діями директора технікуму ОСОБА_2, який не виконав свої службові обов'язки, а саме, не виконав рішення суду про поновлення його на роботі.

За таких обставин, мова про стягнення моральної шкоди може йтися при доведеності винності цієї посадової особи в умисному невиконанні судового рішення, відповідальність за яке передбачена ст.382 КК України, але доказів притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності суду не надано.

Що стосується відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у контексті вимог ст.237-1 КЗпП України, то ОСОБА_1 порушений встановлений ст.233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору і питання про його поновлення ним не ставиться.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд керується пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", відповідно до якого інформація, зазначена у позовні заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах,тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред'явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у

справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.

У даному випадку інформація про відмову виконати судове рішення з боку директора технікуму ОСОБА_2, про його поведінку та висловлювання, міститься у доказі, наданому позивачем ОСОБА_1, а саме у акті від 16 червня 2010 року, а також у заявленому останнім позові, визначена позивачем по зустрічному позову ОСОБА_2 підставою цього позову, стосується його предмета, а тому, у його задоволенні слід відмовити.

На підставі ст.ст.15,16,23, 275 ЦК України, ст.ст.233,237-1 КЗпП України, керуючись, ст.ст.212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист, честі, гідності та ділової репутації, стягнення моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя