Ухвала суду № 31186554, 24.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 р.Справа № 2-а-3747/11/1470

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кворум-Нафта» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва (правонаступник - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС) та 3-ї особи Очаківської ОДПІ у Миколаївській області (правонаступник - ОДПІ у Миколаївській області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

06.05.2011 року ТОВ «Кворум-Нафта» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаєва (правонаступник - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000472350 від 14.02.2011 року, яким до товариства застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 402,50 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що за результатами перевірки його діяльності на АЗС податковим органом було встановлено порушення вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Однак, викладені в акті перевірки висновки відповідача, на думку позивача, не відповідають дійсності і не засновані на законі, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, відповідно, є протиправним.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 року до участі у справі в якості 3-ї особи було залучено Очаківську ОДПІ у Миколаївській області (правонаступник - ОДПІ у Миколаївській області ДПС).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року адміністративний позов ТОВ «Кворум-Нафта» задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 14.02.2011р. №0000472350.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва 15.07.2011 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05.07.2011 року і прийняти нову постанову, якою відмовити даному підприємству у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

28.01.2011 року посадовими особами Очаківської ОДПІ у Миколаївській області було проведено фактичну перевірку щодо дотримання ТОВ «Кворум-Нафта», в особі господарської одиниці - АЗС, що розташована за адресою: м.Очаків, вул.Першотравнева,46/1, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами якої було складено відповідний акт перевірки №04/14/07/32938047.

Так, в ході даної перевірки було встановлено порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства, а саме:

- порушення обліку нафтопродуктів, що виявилося у не здійсненні обліку бензину марки А-92 в кількості 85 літрів на загальну суму 701,25 гривень, визначеною за ціною реалізації одного літру в розмірі 8,25 гривень, т.б. порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

14.02.2011р. уповноваженою особою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було прийнято податкове повідомлення рішення №0000472350, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 1 402,50 грн., розраховані відповідно до ст.20 Закону у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивач спочатку оскаржив його до ДПА у Миколаївській області та ДПА України, а в подальшому - до суду.

Вирішуючи справу по суті та приймаючи рішення про задоволення позову, суд 1-ї інстанції виходив з неправомірності рішення відповідача про застосування фінансових санкцій та відповідно, з обґрунтованості та доведеності позиції позивача.

Колегія суддів апеляційного суду цілком погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх правильними та заснованими на законі, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 ПК України визначено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу (ПКУ); Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Так, застосування реєстраторів розрахункових операцій визначено ст.1 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Порядок же проведення розрахунків визначено ст.3 цього Закону, відповідно до якої, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, які підтверджують виконання розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до змісту вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання зобов'язані вести у встановленому законодавством порядку, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства, оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обсягів реалізованих товарів.

А згідно із ст.20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, статтею 6 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) здійснюється в порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.01.99р. №246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.99р. за №751/4044, затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (ПСБУ-9), яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Так, п.4 ПСБУ-9 визначено, що запаси активи, які, зокрема, утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності.

Як зазначено у п.6 ПСБУ-9, для цілей бухгалтерського обліку запаси включають, зокрема, товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.

У п.8 ПСБУ-9 вказано, що придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка розрахована у відповідності до п.9 ПСБУ-9.

Підпунктом 4.2.2.1 «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» (затв. наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзвязку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.08р. №281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008р. за №805/15496), визначено, що об'ємно-масовим статичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об'ємом, густиною та температурою. Об'єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).

Також пп.4.2.2.2 цієї Інструкції встановлено, що границі відносної похибки методу не мають перевищувати, зокрема, +- 0,8% - під час вимірювання маси нетто нафти, нафтопродуктів до 100 т і відпрацьованих нафтопродуктів.

Аналогічні положення містяться у «ГОСТ 26976-86. НЕФТЬ И НЕФТЕПРОДУКТЫ. МЕТОДЫ ИЗМЕРЕНИЯ МАССЫ», затвердженому Постановою Держстандарту СРСР від 26.08.1986р. №2495 (пункт 3.1), на який є посилання у підпункті 4.2.2.2 Інструкції.

Як встановлено по справі, господарська одиниця позивача - автозаправна станція, що розташована за адресою: Миколаївська область, Очаківській район, м.Очаків, вул.Першотравнева,46/1 (яка є стаціонарним об'єктом), усі розрахункові операції з реалізації нафтопродуктів, здійснює із застосуванням реєстратора розрахункових операцій моделі НД 797.01, заводський номер НД00000996, фіскальний номер 1403004482, зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи, з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, про що вказано у Акті перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення перевірки АЗС перевіряючими були досліджені та залучені у якості додатків до Акту перевірки Х-звіт денний та опис готівки. Х-звіт РРО за 28 січня 2011 року містить дані щодо фактичного об'єму (у літрах) пального (бензин марки А-92) наявного в розхідних резервуарах на момент роздрукування цього звіту в розмірі 15164 літрів.

За результатами вимірювань об'єму бензину марки А-92, наявного у резервуарі №3, місткість якого складає 25,000 метрів кубічних, станом на момент проведення перевірки та роздрукування Х-звіту РРО було встановлено обсяг вказаного бензину в розмірі 15249 літрів.

Різниця між об'ємом бензину марки А-92 вказаним у Х-звіті РРО, роздрукованим 28.01.11р., та об'ємом цього бензину визначеним за результатами вимірювань здійснених 28.01.11р. складає 85 літрів.

З урахуванням тієї обставини, що обсяг бензину марки А-92, визначений об'ємно-масовим статистичним методом вимірювань, який був наявний у господарській одиниці на момент здійснення перевірки та роздрукування Х-звіту РРО складає 15249 літрів, враховуючи границі відносної похибки вказаного методу в розмірі +- 0,8%, а саме +- 122 літри (0,8% від об'єму бензину наявного на момент вимірювання) та об'єм бензину марки А-92 вказаного у Х-звіті роздрукованому 28.01.11р. під час здійснення перевірки, а саме 15164 літри, вбачається те, що підстав для ствердження про наявність не облікованого бензину марки А-92 у резервуарах господарської одиниці на момент роздрукування цього Х-звіту не існує, так як об'єм бензину марки А-92, визначений об'ємно-масовим статистичним методом вимірювань з урахуванням відносної похибки вказаного методу, знаходиться у межах границь цієї похибки (15249 літри плюс (мінус) 122 літри дорівнює від 15127 літрів, в тому числі 15164 літри, до 15371 літри).

В рішенні про результати розгляду скарги, прийнятим ДПА у Миколаївській області, вказано те, що облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється об'ємним методом, тобто об'ємно-масовий статичний метод вимірювань безпідставно застосований ТОВ «Кворум-Нафта».

Суд не погоджується з таким висновком у зв'язку з тим, що підпункт 4.2.1 Інструкції визначає, що: «Облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС одиницях об'єму. Для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статистичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статистичне зважування та зважування під час руху) і об'ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.»

Підпункт 4.2.2.1 Інструкції визначає, що: «Об'ємно-масовим статистичним методом визначається маса нафти і нафтопродукту за їх об'ємом, густиною та температурою. Об'єм нафти і нафтопродуктів визначається за допомогою градуйованих резервуарів та засобів вимірювань рівня нафти і нафтопродуктів у резервуарах, залізничних цистернах, танках суден або за повною місткістю мір (автоцистернах, причепах-цистернах, напівпричепах-цистернах).»

Підпункт 4.2.5.1 Інструкції визначає, що: «Об'ємним методом вимірюється лише об'єм нафтопродукту. Для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються ПРК і ОРК, що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози».

Підпункт 4.3.2.9 Інструкції визначає, що: «Об'єм нафти або нафтопродукту в резервуарі визначають за різницею загального об'єму та об'єму підтоварної води та/або льоду.»

Абзаци третій та четвертий пп.2.3.1.4 ГОСТ 26976 визначають, що: «Статистичний метод застосовують при вимірюванні маси продукту у градуйованих ємностях (вертикальні та горизонтальні резервуари, транспортні ємності та ін.). Об'єм продукту в резервуарах визначають за допомогою градуювальних таблиць резервуарів за значеннями рівня наповнення, виміряним рівнеміром, метроштоком або металевою вимірювальною рулеткою. У ємностях, градуйованих на повну місткість, контролюють рівень наповнення, та визначають об'єм за паспортними даними.»

Враховуючи номінальний вихід пального через один кран паливороздавальної колонки (відповідно до «Руководство по эксплуатации АЗТ 2.833.195.00 РЭ колонка топливораздаточная 1 КЭК 50-0,21-1 "Нара 41»), яка наявна у господарській одиниці, а саме від 50+/-5 літрів у хвилину та обєм бензину марки А-76 наявного на момент перевірки у резервуарі господарської одиниці, а саме 15249 літрів, вбачається те, що замір об'єму вказаного нафтопродукту із застосуванням об'ємного методу за допомогою ПРК, за умови його здійснення безперервно, тривав би період часу від 4 годин 37 хвилин до 5 годин 39 хвилин.

З урахуванням того, що перевірка тривала 2 години 20 хвилин, що вказано в Акті перевірки, перевіряючи не змогли би отримати у період часу здійснення цієї перевірки результати вимірювання об'єму бензину марки А-76, наявного станом на цей час у господарській одиниці, з використанням об'ємного методу.

Крім того, як видно з пояснень допитаного в судовому засіданні суду 1-ї інстанції свідка - інспектора ДПС 1 рангу - ОСОБА_2 яка безпосередньо проводила перевірку позивача, під час перевірки нею було застосовано інший метод вимірювання (т.б. без застосування паливороздавальної колонки) та без врахування відносної похибки вказаного методу в розмірі +- 0,8 відсотків.

На підтвердження повного обліку товарних запасі позивачем надано до окружного суду також і копії відповідних товарно-транспортних накладних разом із відповідними письмовими поясненнями.

До того ж, при прийнятті остаточного рішення по даній справі, судова колегія також вважає за необхідне зазначити та прийняти до уваги постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.02.2011р., якою адміністративне провадження стосовно менеджера АЗС ТОВ «Кворум-Нафта» ОСОБА_3 за вчинення адм.правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, т.б. за порушення обліку нафтопродуктів, закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Таким чином, викладені обставини свідчать про те, що позивач веде облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації у порядку встановленому законодавством та здійснює продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Отже, у зв'язку з вищевикладеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що в діях позивача відсутні ознаки порушення п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР, оскільки факт ведення позивачем обліку товарних запасів за місцем їх реалізації підтверджений належними і достатніми доказами, а тому, відповідно, застосування до позивача спірним повідомленням-рішенням штрафу є неправомірним, що, в свою чергу, і було правильно встановлено судом 1-ї інстанції.

Також, слід зазначити, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, в даному випадку не було в повному обсязі зроблено відповідачем при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, діючи в межах вимог та доводів апеляційної скарги та відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу - без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.В Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

О.В. Яковлєв