Постанова № 31185934, 25.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 р. Справа №805/2605/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:00

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., при секретарі судового засідання Максімчук М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» (м. Донецьк)

до

Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (м. Донецьк)

про

скасування податкового повідомлення-рішення №0004641541/19584/10/15-013 від 08.10.2012 року,

за участю представників сторін:

від позивача: Синельникова Р.О. за дов. б/н від 18.10.2012 року,

від відповідача: Псарьов О.В. за дов. №29/10 від 05.11.2012 року,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0004641541/19584/10/15-013 від 08.10.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов,надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив відмовити у повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0004641541/19584/10/15-013 від 08.10.2012 року, в якій зазначало, що 20 вересня 2012 року Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби складено акт невиїзної документальної перевірки №2365/1541/13529021 про результати документальної невиїзної перевірки повноти нарахування та сплати в бюджет плати за землю ТОВ "Цивільбуд", за періоди: орендна плата за земельні ділянки - з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, земельний податок - з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, на підставі якого за порушення п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2012 року №0004641541/19584/10/15-013, яким нараховане грошове зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в сумі 43392,28 грн., з них за основним платежем - 34713,82 грн., за штрафними санкціями - 8678,46 грн.

Податкове повідомлення-рішення вважають неправомірним, оскільки відповідач мав право нарахувати податкове зобов'язання з земельного податку за 2009 рік не пізніше 1095 днів, тобто не пізніше 01.01.2012 року.

Крім того, відповідач порушив вимоги п. 7 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, відповідно до якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Втім, відповідачем за порушення з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року нараховані штрафні санкції в розмірі 8678,46 грн.

Позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2012 року №0004641541/19584/10/15-013.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позові. Додатково зазначив, що в акті перевірки, на підставі якого воно винесено, про порушення п. 274.1. ст.274 Податкового кодексу України взагалі не зазначено. В акті лише зазначено про порушення ст.7 Закону України «Про плату за землю», але у положеннях цього закону мова йде лише про ділянки, відносно яких не була проведена оцінка, а оскільки оцінка ділянки проведено, то положення цієї статті, на думку позивача, до нього не стосується. Зазначив, що податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі статей, що не зазначені в акті перевірки, що суперечить п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України. Просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечували та зазначав, що відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів і згідно з пп. 20.1.27 п. 20.1. ст. 20 вказаного Кодексу мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків. Документальна невиїзна перевірка ТОВ "Цивільбуд" в частині повноти нарахування та сплати земельного податку проведена за весь 2009 рік. За результатами перевірки складено акт від 20 вересня 2012 року №2365/1541/13529021, яким щодо 2009 року встановлено, що підприємством порушені вимоги ст. 286 Податкового кодексу України. На підставі акту перевірки за виявлені порушення щодо 2009 року винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 08 жовтня 2012 року №0004641541/19584/10/15-013, яким платнику податків нараховано грошове зобов'язання з земельного податку юридичних осіб в сумі 43392,28 грн., з них за основним платежем - 34713,82 грн., за штрафними санкціями - 8678,46 грн у зв'язку із порушенням п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України. Штрафні санкції розраховані на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України - в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. Просили в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що ТОВ "Цивільбуд" зареєстровано у якості юридичної особи 04.12.1998 року та, як платник окремих видів податків, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби.

27.01.2009 року ТОВ «Цивільбуд» надано відповідачу податковий розрахунок земельного податку з визначенням зобов'язань на 2009 рік.

23.08.2012 року позивачем надано до ДПІ у Куйбишевському район уточнюючу податкову декларацію з плати за землю.

Наказом начальника Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" від 05 вересня 2012 року №418 доручено провести перевірку позивача за період липень-грудень 2011 року, січень-червень 2012 року.

20 вересня 2012 року на підставі вказаного наказу органом державної податкової служби проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Цивільбуд" з питань повноти нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (код бюджетної класифікації 13050200) за 2011 рік, податку на землю з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 13050100) за 2009 рік, за результатами якої складено акт від 20 вересня 2012 року №2365/1541/13529021, яким, зокрема щодо 2009 року встановлено, що 28 серпня 2012 року позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок) на 2009 рік починаючи з 01 січня 2009 року.

В акті міститься висновок про порушення підприємством ст. 7 Закону України «Про плату за землю», що призвело до несплати в бюджет суми податкового зобов'язання по податку на землю за 2009 рік в сумі 34713,82 грн.

Відповідно до Довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №Ю-36187/2007 від 09.02.2007 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що закріплена за користувачем ТОВ «Цивільбуд» становить 7256407,02 грн.

Вказану суму відповідач вирахував наступним чином: 7256407,02 грн.*1,028*1,152= 8593443,55 грн., де 7256407,02 грн. - ціна земельної ділянки що закріплена за користувачем ТОВ «Цивільбуд» відповідно до Довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №Ю-36187/2007 від 09.02.2007 року, 1,028 - коефіцієнт індексації за 2007 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року №783, 1,152 - коефіцієнт індексації за 2007 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року №783, 8593443,55 грн. - ціна земельної ділянки що закріплена за користувачем ТОВ «Цивільбуд» станом на 2009 рік .

8593443,55 грн.* 1% = 85934,44 грн., де 1% ставка податку відповідно статті 7 Закону України «Про плату за землю», 85934,44 грн. - сума податку за землю на 2009 рік, що мала бути сплачена позивачем.

85934,44 грн. - 51220,62 грн. = 34713,82 грн., де 51220,62 грн. - сума узгоджених податкових зобов'язань, задекларована підприємством згідно уточнюючої декларації плати за землю на 2009 рік №90468 від 28.08.2012 року.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 08 жовтня 2012 року №0004641541/19584/10/15-013, яким за порушення п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України платнику податків нараховано грошове зобов'язання в сумі 43392,28 грн., з них за основним платежем - 34713,82 грн., за штрафними санкціями - 8678,46 грн.

Штрафні санкції розраховані на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України - в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Бюджетним кодексом України, який регулює відносини, що виникли між сторонами договору користування, встановлено, що до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів належить плата за землю, яка зараховується до бюджетів місцевого самоврядування (п. 4 ч. 1 ст. 69 Кодексу).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9, пп. 14.1.147 пп. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу до загальнодержавних належать такі податки та збори як плата за землю.

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, що детально врегульовано розділом XIII Податкового кодексу України.

Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Кожне з цих двох питань: земельний податок та орендна плата за земельні ділянки - врегульовано різними правовими нормами, зокрема різними статтями розділу XIII Податкового кодексу України, які для кожного з них окремо визначають: їх платників, об'єкти оподаткування, бази оподаткування, ставки податку чи розмір та умови внесення орендної плати.

Щодо земельного податку правові норми також визначають: пільги щодо сплати податку окремо для фізичних осіб і для юридичних осіб; земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню; особливості застосування пільгового оподаткування.

Статтею 287 розд. XIII Податкового кодексу України, яка є загальною для вказаних двох понять, врегульовано питання строку сплати плати за землю.

Так, п.п. 287.1 й 287.3 ст. 287 розд. XIII вказаного Кодексу встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про плату за землю» (що діяв до 01.01.2010 року) ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону. Встановлені частиною другою цієї статті ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до порядку проведення індексації грошової оцінки земель затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 Грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт, що визначається за формулою.

Пунктом 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Виходячи з наведених вимог законодавства позивач як землекористувач зобов'язаний сплачувати плату за землю (рівними частками з її власником).

Пунктом 50.1 ст. 50 вказаного Кодексу, яка регулює питання внесення змін до податкової звітності, в редакції, яка була чинною на час подання позивачем уточнюючого рахунку, було встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу - не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Враховуючи наведене, юридична особа - платник плати за землю (земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) має право надати уточнюючий розрахунок для самостійного виправлення помилок у показниках раніше поданої податкової декларації протягом 1095 днів наступних за останнім днем граничного строку подання такої податкової декларації, а у разі, коли такі податкові декларації були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

28 серпня 2012 року, тобто з дотриманням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України позивач подав уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2009 рік починаючи з 01 січня 2009 року, згідно з якою сума узгоджених податкових зобов'язань на 2009 рік становила 51220,62 грн.

Відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом і згідно з пп. 20.1.27 п. 20.1. ст. 20 вказаного Кодексу мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 ст. 123 вказаного Кодексу встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 116.1 ст. 116 вказаного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до Податкового кодексу України наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №985 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, який був чинним та підлягав застосуванню на час винесення податкового повідомлення рішення.

Згідно з пп. "б" п. 2.1 вказаного Порядку у випадку, якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках, то орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.4 вказаного Порядку у випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення, зокрема за формою згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма "Р").

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) з наведенням в ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звітного періоду, а також іншої інформації, необхідної для визначення грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Наказом начальника Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби, на підставі якого проводилася перевірка позивача, зокрема, за 2011 рік, визначено період перевірки: липень-грудень 2011 року та січень-червень 2012 року, тоді як фактично перевірка проведена за інший період - за весь 2011 та 2009 роки, що відображено в акті перевірки і в судовому засіданні підтверджено поясненнями представників відповідача.

Вказане свідчить про неправомірність дій особи, яка проводила перевірку, в частині дотримання періоду перевірки, визначеного керівником органу державної податкової служби.

За результатами перевірки органом державної податкової служби встановлено порушення підприємством п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України та ст. 7 Закону України «Про плату за землю», а саме несплату суми податкового зобов'язання по податку на землю за 2009 рік, про що міститься висновок в акті перевірки від 20 вересня 2012 року №2365/1541/13529021.

Між тим, податкове повідомлення-рішення, яке сформовано на підставі вказаного акту, складено з порушенням. Визначаючи позивачу повідомленням-рішенням суму податкового зобов'язання за основним платежем контролюючий орган не врахував положення п. 287.3 ст. 287 розд. XIII Податкового кодексу України, відповідно до яких податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок.

З огляду на наведене прийняте органом державної податкової служби повідомлення-рішення не можна вважати таким, що відповідає вимогам законодавства, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0004641541/19584/10/15-013 від 08.10.2012 року - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0004641541/19584/10/15-013 від 08.10.012 року Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 квітня 2013 року. Постанова у повному обсязі буде складена 30 квітня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.