Постанова № 31185863, 18.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року 10:40 Справа № 808/3067/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі

м. Запоріжжя,

до: Публічного акціонерного товариства «Український графіт»,

м. Запоріжжя,

про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (далі відповідач, ПАТ «Український графіт»), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Пенсійного фонду України суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, згідно п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 85179 грн. 91 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, у порушення вимог чинного законодавства з питань пенсійного забезпечення, не відшкодував Пенсійному фонду суму витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, згідно п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка була виплачена колишнім працівникам відповідача у період з листопада 2012 року по лютий 2013 року включно. Станом на час звернення до суду заборгованість відповідача складає 85179 грн. 91 коп.

У судове засідання 18.04.2013 представники сторін не з'явились.

Представником позивача до канцелярії суду подане клопотання (вх.№16806 від 17.04.2013) у якому він просить розглянути справу за його відсутності, на позові наполягає.

Відповідач позов не визнав. До суду надійшли письмові заперечення представника відповідача (вх.№13780 від 01.04.2013), у яких він просить суд відмовити у задоволенні позову та розглянути справу за відсутності представника відповідача. Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що позивачем здійснені розрахунки з відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах з урахуванням понаднормативного стажу, надбавок та підвищень, які на думку представника відповідача, мають виплачуватись за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок ПАТ «Український графіт». Разом з цим, представник відповідача посилається на те, що позивач не вірно розрахував процент пільгового стажу осіб, які зазначені у позові, який підлягає сплаті ПАТ «Український графіт», тобто не пропорційно стажу роботи на всіх підприємствах, де працювали ці особи повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2. Також представник відповідача вважає, що позивачем не надано визначених законодавством документів, що підтверджують правомірність нарахування зазначених у розрахунках сум витрат. До того ж, зазначає представник відповідача, позивач не довів факт виплати пенсій, призначених на пільгових умовах, відшкодування яких наразі є предметом розгляду у справі.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400 від 26.06.1997 (далі Закон № 400) визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Судом з'ясовано, що колишнім працівникам ПАТ «Український графіт», а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2, була призначена пенсія на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколами про призначення пенсії. Пільговий стаж зазначених пенсіонерів підтверджується наявними у матеріалах справи довідками, які уточнюють особливий характер роботи.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26 червня 1997 року встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу 4 п.1 статті 2 зазначеного закону об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 норму що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені п. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачено ст. 2 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»- «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-IV чинності з 01.01.2004.

Пунктом «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

Розмір сум і порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» №64/8663 від 16 січня 2004 року.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону. Пункт 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, нормативно правовим актом на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Пунктом 6.8. зазначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Наявні у справі докази свідчать про те, що відповідачу своєчасно надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року включно по зазначеним у позові пенсіонерам.

Розмір виплачених пенсій підтверджується довідками позивача про розмір виплачених пенсій, розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (Додаток №6 до Інструкції) які надсилалися відповідачу. Докази отримання відповідачем цих розрахунків знаходяться у матеріалах справи, факт отримання розрахунків відповідачем не заперечується.

Абзацом 8 п. 3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» передбачено, що органи Пенсійного фонду України мають право звертатись до суду чи до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. Несплачені суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій стягуються відповідно до норм вказаного Закону.

Позицію представника відповідача викладену у письмових запереченнях від 01.04.2013 суд вважає хибною та такою, що спростовується наявними у справі доказами. Суд не приймає до уваги ці заперечення з огляду на наступне.

За приписами ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

В листі Пенсійного фонду України «Щодо відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №04/3846 від 21.05.2003 вказано, що особі, яка до і після 01.01.1992 працювала на роботах і на підприємстві проведена атестація робочих місць, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд вважає, що відшкодуванню не підлягають витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на підставі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» лише за умов, якщо пенсіонери працювали на відповідних роботах до 01.01.1992, станом на цю дату набули права на отримання таких пенсій, та не продовжували працювати після 01.01.1992, а відтак розмежування відповідачем періодів до 1992 року та після є безпідставним.

Відповідач також заперечує проти стягнення на користь Пенсійного фонду України сум на відшкодування витрат на підвищення пенсій за понаднормативний стаж, оскільки на його думку, таке відшкодування взагалі не передбачено чинним законодавством України.

Таку позицію відповідача суд вважає безпідставною та вважає необхідним зазначити, що дане питання регулюється приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

Згідно ст. 28 Закону України №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Починаючи з 01.10.2011 страховий стаж змінено та встановлено, що для чоловіків 35 років, для жінок 30 років, проте відсоткове відношення збільшення пенсії залишилось незмінним та становить 1%.

Якщо пенсію було призначено до 1 жовтня 2011 року й особі після цієї дати не здійснювали перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу та заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, то й з 1 грудня мінімальний розмір її пенсії та доплату за понаднормативний стаж визначено за понад 20 і 25 років страхового стажу для жінок і чоловіків відповідно. А якщо пенсію вже призначено в жовтні-листопаді 2011 року або призначено раніше, але протягом цих двох місяців перераховано зі стажу й заробітку, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, і якщо її мінімальний розмір і доплату за понаднормативний стаж визначено з урахуванням 30 й 35 років страхового стажу, то й грудневий перерахунок здійснено, виходячи із цих показників.

Згідно норм пенсійного законодавства витрати на підвищення пенсій за понаднормативний стаж відносяться до тих витрат, які підлягають відшкодуванню підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форми власності.

Разом з цим, суд також вважає не прийнятною позицію представника відповідача, викладену у запереченнях, стовно того, що позивачем не надано жодного належного доказу, яким би підтверджувався факт понесення ним витрат на виплату та доставку суми пенсій, заявленої до стягнення, доказів правомірності їх нарахування, оскільки такі докази були позивачем надані та досліджені судом під час розгляду справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не відшкодовано у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, нарахованої і виплаченої органами Пенсійного фонду України пенсіонерам - колишнім працівникам ПАТ «Український графіт» за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року включно, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 94, 159-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Український графіт» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (ідентифікаційний код 00196204) суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, за період з листопада 2012 року по лютий 2013 року включно, у розмірі 85179 (вісімдесят п'ять тисяч сто сімдесят дев'ять) гривень 91 копійка.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Стрельнікова