Постанова № 31185173, 11.03.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/6268/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2013 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В. В. при секретарі Коновчук Т.В. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів" до Полонського відділення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Полонського відділення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, у якому вказує, що висновки відповідача, викладені у акті перевірки, про наявність порушень необґрунтовані, не підтверджуються документально, зроблені відповідачем на підставі суб'єктивних припущень, а тому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 липня 2012 року: №0000562301, форми «Р», прийнятого Шепетівською об'єднаною Державною податковою інспекцією (Полонське відділення) про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 396760 грн. (з них 370660 грн. - за основним платежем, 26 100 грн. - за штрафними санкціями); №0000552301, форми «П», прийнятого Шепетівською об'єднаною державною податковою інспекцією (Полонське відділення) про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 779915 грн.; № 0000572301, форми «Р», прийнятого Шепетівською об'єднаною державною податковою інспекцією (Полонське відділення) про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 23600 грн. ( з них 18880грн. - за основним платежем, 4720 грн. - за штрафними санкціями).

В судовому засіданні повноважний представник позивача надав пояснення, заявлені позовні вимоги підтримав та просив позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, у задоволенні адміністративного позову просив відмовити, також надав суду письмові заперечення на позов, у яких детально викладена позиція Шепетівської об'єднаної Державної податкової інспекції (Полонське відділення) стосовно предмету даного позову та зазначені підстави, на які посилається відповідач.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали адміністративного позову у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

На підставі направлень від 10 травня 2012 року №32, №31, №33, від 30.05.2012 року №55, виданих Шепетівською ОДПІ, посадовими особами податкового органу, згідно ст.75 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. та наказів №44 від 06.02.2012 р., та № 63 від 20.02.2012р відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Полонський комбінат хлібопродукті»".

За результатами перевірки 21 червня 2012 року складено Акт №296/22-00952427 «Про результати планової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Полонський комбінат хлібопродуктів», код за ЄДРПОУ 00952427, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2012».

Вказаним Актом встановлено ряд порушень:

- пп.7.8.2. п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням вимог ст.30 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 15, п. «д» ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991р. № 1576-ХІІ, в результаті чого несплачено авансовий внесок задатку на прибуток з суми дивідендів за 2009 рік в термін до 01.07.2012 року в сумі 104400 грн.;

- п.п.14.1.36, п.п.14.1.159, п. 14.1 ст. 14, п.п.138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п.141.1 ст. 141, п. 138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6, п. 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податку на прибуток в сумі 266260 грн., в тому числі: за 3 квартал 2011 року в сумі 21160 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 245100 грн.;

- пп.14.1.36, ст. 14.1.159. п.14.1 ст.14, пп.138.10.5, п.138.10 ст.138 , п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України №2755-ВР від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток на суму 779915 грн., а саме за І квартал 2012 року в сумі 779915 грн.

- пп.14.1.179, пп.14.1.181 п.14.1. ст. 14, ст.185, п.187.1 ст.187, ст.188, ст.198, ст.199, ст.201, п.15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями,, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі всього у сумі 18880 грн., а саме за серпень 2011 року - 18880 грн.;

- пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 168.1.2, п.168.1 ст.168 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. За прострочення встановлених строків сплати податку на доходи фізичних осіб, у відповідності із вимогами п.129. 4, ст. 129 та на виконання положень пп.129.1.3, п.129.1, ст.129 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб позивачу нараховано пеню в сумі 30,65 грн.

Позивачем було подано заперечення до вказаного Акту перевірки. За результатами розгляду заперечень, Шепетівською ОДПІ зроблено висновок, що висновки в Акті документальної планової виїзної перевірки зроблено правомірно.

На підставі вказаного вище Акту перевірки Шепетівською ОДПІ (Полонське відділення) винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2012 року №0000562301, форми «Р», виданого Шепетівською об'єднаною Державною податковою інспекцією (Полонське відділення) про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 396 760 грн. (з них 370660 грн. - за основним платежем, 26100 грн. - за штрафними санкціями);

- податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2012 року № 0000572301, форми «Р», виданого Шепетівською об'єднаною державною податковою інспекцією (Полонське відділення) про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 23600 грн. (з них 18880грн. - за основним платежем, 4720грн. - за штрафними санкціями);

- податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2012 року №0000552301, форми «П», виданого Шепетівською об'єднаною державною податковою інспекцією (Полонське на відділення) про зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 779915 грн.

Не погоджуючись із вказаними повідомленнями-рішеннями, 16 липня 2012 року позивачем було подано скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення до ДПС у Хмельницькій області.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги ДПС у Хмельницькій області від 14.09.2012р. № 13001/10/10-218 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 10.07.2012р. №0000562301, №0000572301, № 0000552301, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із висновками податкового органу та податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Висновки про несплату авансових внесків з податку на прибуток з суми дивідендів зроблено з посиланням на порушення пп.7.8.2 п.7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Однак, оподаткування дивідендів передбачалось п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.7.8.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, провадить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав пропорційно частці його в статутному капіталі підприємства-емітента таких корпоративних прав незалежно від того, чи була діяльність такого підприємства-емітента прибутковою протягом звітного періоду при наявності інших власних джерел для виплати дивідендів, а також від того, чи є наявним прибуток, розрахований за правилами податкового обліку, чи ні. Відповідно до п. п. 7.8.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам, нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток; зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів. Нормами податкового законодавства чітко окреслено умову виникнення обов'язку із нарахування та сплати авансового внеску - це прийняття рішення при виплаті дивідендів. Обов'язок нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток (оподаткування дивідендів) законодавцем ставиться в залежність від прийняття рішення про виплату дивідендів.

Так, рішенням акціонерів від 30.06.2010 р. (питання 4 порядку денного) вирішено затвердити баланс та звіт про фінансові результати товариства за 2009 рік, вирішено не виплачувати дивіденди, а отриманий прибуток направити на розвиток товариства, а рішень про виплату дивідендів не приймалось.

Згідно вказаного, рішенням вищого органу товариства кошти на виплату дивідендів не направлялись та позивач не здійснював нарахування та виплату дивідендів на користь акціонерів за результатами діяльності товариства у 2009 році.

Окрім цього, статтею 41 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства, до виключної компетенції яких належить, крім іншого, затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами. Відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» (у редакції чинній з квітня по грудень 2010 року, тобто, на момент події) до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить, зокрема, розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, передбачених законом. Таким чином, за відсутності рішення загальних зборів про розподіл прибутку дивіденди виплатити неможливо.

Положеннями Статуту ВАТ «Полонський КХП», зареєстрованого 08.02.2001р. (п.10.6, п. 11.1.2 Статуту) передбачено, що розподіл прибутку та вирішення питання про виплату дивідендів належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

У період, що перевірявся, позивач діяв у формі відкритого акціонерного товариства та на нього розповсюджувались вимоги Закону України «Про господарські товариства». Зазначене випливає з ч.2 розділу «Заключні та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», відповідно до яких через два роки з дня набрання чинності цього закону втрачають силу ст.ст.1-49 Закону України «Про господарські товариства». Статути на інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього закону не пізніше двох років з дня набрання ним чинності. Тобто, положення Статуту ВАТ «Полонський КХП» повністю відповідали нормам діючого законодавства та підлягають застосуванню у даному випадку.

Враховуючи вищеописані обставини справи, суд вважає, що питання виплати дивідендів відноситься до виключної компетенції загальних зборів акціонерів ПАТ «Полонський КХП», а тому обов'язок виконавчого органу здійснити виплату дивідендів акціонерам, є правовим наслідком рішення акціонерів, відтак, лише після прийняття такого рішення і виникають податкові зобов'язання. У іншому випадку - податкові зобов'язання не виникають.

Тобто, вирішення питання про розподіл одержаного прибутку та вирішення питання про виплату дивідендів належить до повноважень загальних зборів акціонерів. Ніхто інший не вправі вирішувати питання виплати дивідендів чи зобов'язувати до їх виплати, якщо загальні збори вирішили використати прибуток іншим чином.

Зважаючи на вищезазначене, ПАТ «Полонський КХП» не нараховувало та не виплачувало дивіденди, оскільки загальні збори акціонерів одноголосно прийняли рішення не виплачувати дивіденди та направити кошти на розвиток товариства, що підтверджується витягом з протоколу загальних зборів акціонерів від 30.06.2010р. ( згідно якого акціонерами вирішено спрямувати кошти на розвиток товариства та не виплачувати дивіденди), звітом про фінансові результати за 2009р., балансом за 2009 рік, декларацією з податку на прибуток підприємства за 1 півріччя 2010 року, в якій у графі «авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів» (рядок 20) відсутні показники про нарахування та виплату дивідендів.

Оскільки загальні збори акціонерів ПАТ «Полонський КХП» не приймали рішення про виплату дивідендів, дивіденди не виплачувались, то, відповідно, у платника податку не виникло обов'язку сплачувати авансові внески з податку на прибуток. Авансовий внесок з податку на прибуток сплачується із нарахованої суми дивідендів, призначених для виплати на підставі рішення емітента корпоративних прав про виплату дивідендів, а оскільки рішення про нарахування дивідендів не приймалось, то відповідно відсутні підстави для донарахування податкових зобов'язань зі сплати авансового внеску.

У Акті перевірки висновки про завищення валових витрат базуються на дослідженні договору позики №4-11/12 від 29.11.2011р. та договорів купівлі-продажу цінних паперів (№111223/01БО-08/0041 від 23.12.2011р.; №111223/01БО-08/0031 від 23.12.2011р., №111223/330БО-10/0011 від 23.12.2011р.).

Предметом договору позики №4-11/12 від 29.11.2011 р., укладеного між ПАТ «Полонський КХП» та ТОВ «Компанія з управління активами «АРТ-КАПІТАЛ Менеджмент» було надання грошових коштів у позику з метою поповнення обігових коштів та купівлі-продажу цінних паперів.

Відповідно до договору купівлі-продажу №111223/01БО-08/0041 від 23.12.2011р., укладеного за участю торгівця цінними паперами, за яким ПАТ «ІФК «Арт-капітал» на підставі замовлення ПВІФ "Нові технології" ТОВ КУА "Арт-Капітал Менеджмент" продано, а ПАТ "Полонський КХП" придбано прості іменні акції, емітентом яких є ЗАТ "Васильківхлібопродукт". Розрахунки за цим договором проведено повністю, що підтверджується банківською випискою.

Доводи відповідача, що контрагента за вказаними договорами - ЗАТ "Васильківхлібопродукт" та ПАТ "Полонський КХП" є пов'язаними особами, що вплинуло на формування покупної ціни акцій вважаються судом недоведеними, оскільки з договору купівлі-продажу слідує, що ЗАТ "Васильківхлібопродукт" не є стороною договору. ЗАТ "Васильківхлібопродукт" є емітентом акцій, що були предметом продажу, однак продавцем була зовсім інша особа.

Згідно ст.ст. 24, 25, 80 ЦК України, ст. 2 ГК України, юридична особа та фізична особа є різними учасниками господарських відносини; у акті перевірки містяться ймовірні висновки про факт впливу громадянина ОСОБА_1. на здійснення операцій купівлі-продажу акцій між двома юридичними особами, однак даний факт не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні. Член Наглядової ради товариства не приймає рішення особисто, а рішення наглядової ради приймаються колегіально. Суд вважає суттєвою ту обставину, що прийняття рішення про вчинення значних правочинів належить до компетенції наглядової ради, а не до повноважень окремого члена наглядової ради одноособово.

Відповідно до договору купівлі-продажу №111223/01БО-08/0031 від 23.12.2011р., за яким ПАТ "ІФК "Арт-капітал" на підставі замовлення ПВІФ "Нові технології" ТОВ КУА "Арт-Капітал Менеджмент" продано, а ПАТ "Полонський КХП" придбано прості іменні акції, емітентом яких є ПАТ "Кожухівське". Розрахунок за цим договором проведено повністю, що підтверджується банківською випискою від 23.12.2011р. Стосовно даної події податковим органом порушень не виявлено.

Відповідно до договору купівлі-продажу №111223/330БО-10/0011 від 23.12.2011 р., за яким ПАТ "ІФК "Арт-Капітал" на підставі замовлення ТОВ "Аграманта" продано, а ПАТ "Полонський КХП" придбано прості іменні акції, емітентом яких є ВАТ "АК "Київреконструкція". Розрахунки проведено повністю, що підтверджується банківською випискою від 23.12.2011р. Актом перевірки зазначено, що за даними системи співставлення податкових зобов'язань в розрізі контрагентів виявлено, що ТОВ "Київреконструкція" внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Однак, податковим органом не взято до уваги те, що придбання цінних паперів здійснювалось не безпосередньо у емітента ВАТ "АК "Київреконструкція", а наслідком придбання акцій за ч. 2 ст. 194 ЦК України є набуття корпоративних прав. Окрім цього, доводи, викладені у Акті перевірки, не підтверджено жодними документами.

Висновки перевірки про неможливість укладення вищезазначених правочинів спростовуються наступними фактами. Так, загальними зборами акціонерів від 13.04.2012 р. погоджено вчинення вищезазначених правочинів, по-друге, на момент проведення перевірки договори купівлі-продажу виконано повністю. Тобто, незалежно від погодження цих договорів до чи після їх укладення (ст. 203, ст. 241 ЦК України), такі договори укладено між юридичними особами, схвалено зборами акціонерів та виконано повністю, в результаті чого настали відповідні правові наслідки.

На підставі зазначених вище договорів купівлі-продажу цінних паперів ПАТ "Полонський КХП" набуто права власності на придбані акції ( ч. 1 ст. 194 ЦК України). Придбані акції стали майном товариства ( ст. 190 ЦК України, ст.139, ст. 140 ГК України), на що було витрачено відповідні кошти. Витрати на придбання акції є витратами господарської діяльності товариства, що вбачається з наступних правових норм.

Статтями 1, 8, 16, 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено порядок обігу цінних паперів, яким є вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за ними. Статтями 194, 197 Цивільного кодексу України, ст.ст. 163, 165 Господарського кодексу України передбачено поняття цінних паперів та порядок їх придбання суб'єктами господарювання.

Цінні папери є особливим видом майна суб'єкта господарювання ( ч.7 ст. 139 ГК України.); джерелами формування майна суб'єкта господарювання є, зокрема, доходи від цінних паперів (ч. 1 ст. 140 ГК України).

Відповідно до п.14.1.54, п.14.1.56 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами; дохід з джерелом походження в Україні - будь-який дохід, у тому числі від будь-яких видів діяльності на території України.

Саме з метою одержання доходу суб'єкт господарювання здійснює господарську діяльність. Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 14.1.36 Податкового кодексу України господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Згідно із приписами п. 141.1 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Отже, витрати на нараховані проценти за позикою є витратами, пов'язаними із здійсненням господарської діяльності платника податків.

Висновки податкового органу про завищення витрат базуються на тому, що до основних видів діяльності товариства не відноситься купівля-продажу цінних паперів. Проте, обіг цінних паперів чітко врегульовано вищезазначеними нормативно-правовими актами. Закон не ставить у залежність набуття права власності на цінні папери від виду діяльності суб'єкта господарювання.

Придбавши акції, ПАТ "Полонський КХП" набуто право власності на них, якими вправі володіти, розпоряджатись та використовувати у своїй господарській діяльності на власний розсуд, тому витрати, понесені на придбання акцій, безпосередньо пов'язані із здійснення платником податку господарської діяльності.

Крім того, слід зазначити, що податковий орган, виходячи за межі наданих йому повноважень, тлумачить на свій розсуд положення статуту товариства щодо компетенції загальних зборів, наглядової ради на вчинення значних правочинів, при цьому одночасно вказуючи на протокол загальних зборів акціонерів №1 від 13.04.2012 р., яким погоджено вчинення договору позики та купівлі-продажу цінних паперів. Дослідження повноважень, якими наділені органи управління акціонерного товариства та надання оцінки їх діям не відноситься до предмету перевірки та не пов'язано з нарахуванням та сплатою податків і зборів як це передбачено ст. 20, п. 75. 1.2 ст. 75 Податкового кодексу України.

Таким чином, висновки Акту перевірки про використання позики та нарахування процентів не для господарських потреб підприємства не підтверджуються нормативно та документально.

Висновки про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток на суму 779915 грн. зроблено у зв'язку з донарахуванням відповідачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та базуються на тих же підставах. Адже, такі висновки безпосередньо випливає лише із зменшенням відповідачем об'єкту оподаткування по нарахованих процентах за позикою.

Оскільки висновки стосовно донарахування податку на прибуток скасовуються вищенаведеними фактами, тому не є правомірними висновки про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток.

На виконання умов договору купівлі-продажу №42 від 17.08.2011 р., позивачем придбано ріпак у ПСП "Восток-Запад" на суму 460000 грн. без ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №62 від 18.08.2011р. та податковою накладною №47/2 від 17.08.2011р. Згідно договору купівлі-продажу від 17.08.2011р., податкової накладної №23 від 17.08.2011р. ріпак реалізовано ТОВ "АТ "Каргілл" за ціною 554400 грн. без ПДВ.

У акті перевірки відповідачем зроблено висновки про заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість за серпень 2011 року у сумі 110 880 грн.

ПАТ «Полонський комбінат хлібопродуктів» реалізовував ріпак 1 класу для ТОВ «АТ Каргілл» згідно договору поставки від 17.08.2011 року, в кількості 120 т., ціна 4620 грн. за тону, сума без ПДВ 554400 грн., що підтверджується видатковою накладною від 17.08.2011р., податковою накладною №23 від 17.08.2011р.

Як зазначено у акті перевірки та не заперечувалось сторонами позивачем дана операція включена до рядка 5 Декларації «Операції, які звільнені від оподаткування».

Відповідно до п. 15 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ із змінами та доповненнями внесеними Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України від 07.07.2011р. та введених в дію з 06.08.2011р. (у редакції, чинній на час здійснення господарських операцій) тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Відповідно до Довідника кодів товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) насіння ріпаку віднесено продуктів рослинного походження групи 12 «Насіння і плоди олійних рослин, інше насіння, плоди та зерна, технічні або лікарські рослини, солома та фураж» з кодом 1205.

Тобто, тимчасово звільнено від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України, культур товарної позиції 1205, зокрема, постачання ріпаку, за винятком першого постачання сільськогосподарськими підприємствами-виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

З наведеного видно, що при розгляді питання про звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання зернових культур, в тому числі постачання ріпаку, важливими аспектами є вид підприємства - постачальника та порядок придбання постачальником таких зернових культур з майбутнім їх продажем.

Відповідно до п.п. 209.6 ст. 209 розділу 5 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що:

а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду;

б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання капітальних активів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

У ході розгляду справи встановлено, що ПАТ «Полонський КХП» придбало у ПСП «Восток-Запад» ріпак у кількості 120 тон на суму 552 000 грн., що підтверджується договором від 17.08.2011р., видатковою накладною №62 від 18.08.2011р. та податковою накладною №47/2 від 18.08.2011р. Тобто, попередня операція з реалізації ріпака відбулась на день раніше, ніж придбання таких культур у такій же кількості.

Позивач в силу вимог податкового законодавства не являється сільськогосподарським підприємством. З матеріалів справи не вбачається та відповідачем не доведено, що реалізований позивачем ріпак придбано безпосередньо у сільськогосподарського підприємства-виробника.

З огляду на вказане, критично оцінюється висновок, викладений у акті перевірки, про те, що операція з реалізації не підпадає під дію п.15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України із змінами та доповненнями внесеними 07.07.2011року.

Слід зауважити, що відповідно до п.п. 198.4 ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.»

Згідно абзацу 3 п.п. 139.1.6, п. 139.1, ст. 139 ПК України у разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу».

Отже, висновки, викладені у акті перевірки про завищення витрат операційної діяльності за 3 квартал 2011 року у сумі 92 000 грн., а саме - за рахунок включення до витрат операційної діяльності, зокрема, до прямих матеріальних витрат суми податку на додану вартість, яку Товариством безпідставно не було включено до податкового кредиту по податку на додану вартість, по операції з придбання ріпака продовольчого 1 класу в ПСП „Восток-Запад" та висновки, викладені у акті перевірки про заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість за серпень 2011 року у сумі 110 880 грн. не знайшли свого підтвердження у ході розгляду даної справи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, а тому вказані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, оскільки прийняті із порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції №0000552301, №0000562301 та №0000572301 від 10.07.2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2013 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя В. В. Матущак