Рішення № 31183928, 13.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2443/13 13.05.13

За позовом Компанії "Пі Джі Трейд" Дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геліос"

про стягнення 2122083,16 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача: Гончаров О.О. довіреність №3 від 24.01.2013;

від відповідача: не з'явилися.

Суть спору: Компанія "Пі Джі Трейд" Дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А." звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геліос" про стягнення 2173614,34 грн. заборгованості за договором поставки №01/10/2012 від 01.10.2012, з яких: 2122083,16 грн. - основний борг, 41785,25 грн. - пеня, 8357,05 грн. - 3% річних та 1388,88 грн. - інфляційні.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки № 01/10/2012 від 01.10.2012 позивач поставив відповідачу товар, проте останній, в порушення умов договору, зобов'язання з оплати переданого товару в повному обсязі не виконав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.03.2013 справу № 910/2443/13 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу №910/2443/13 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено справу до розгляду.

19.03.2013 позивач через відділ діловодства суду на виконання вимог ухвали суду надав додаткові документи по справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 21.03.2013 справу № 910/2443/13 передано для розгляду судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2013, на підставі ст. 86 ГПК України, справу №910/2443/13 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено справу до розгляду.

02.04.2013 позивач через відділ діловодства суду подав підписаний акт звірки розрахунків з відповідачем.

24.04.2013 позивач через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача 2122083,16 грн. заборгованості за договором поставки та 42441,67 грн. витрат по сплаті судового збору.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Розглянувши в судовому засіданні 13.05.2013 подану заяву про зменшення позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, оскільки за своїм змістом вона фактично є частковою відмовою від позовних вимог, а не заявою про зменшення позовних вимог.

13.05.2013 представник позивача подав заяву про часткову відмову від позовних вимог, згідно якої відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 41785,25 грн. пені, 8357,05 грн. 3% річних та 1388,88 грн. інфляційних та просить стягнути з відповідача лише суму основного боргу у розмірі 2122083,16 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні 13.05.2013 позовні вимоги, з урахуванням заяви про часткову відмову від позову, підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, причини неявки суду не повідомляв, хоча про час і місце судових засідань повідомлявся належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, з відмітками про отримання.

Відзив на позов, клопотань або заяв до суду відповідач не надіслав.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, наявні в матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 13.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки № 01/10/2012 (далі-договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується періодично, у передбачені графіком поставок строки, передавати покупцю партії товару, а покупець зобов'язується приймати, використовувати у власній підприємницькій діяльності, і оплачувати цей товар на умовах та в порядку, визначеному розділом VI цього договору.

Пунктом 1.2 договору сторони узгодили, що предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби, а саме (косметична продукція, засоби гігієни, засоби побутової хімії, парфумерні товари) тощо - (далі - товари) з найменуваннями, зазначеними у специфікації, яка є додатком № 1 до договору, та/або інших документах згідно умов договору, підписаних сторонами.

Як визначено п. 1.4 договору товар передається покупцю окремими партіями разом з документами, передбаченими п. 2.4 договору. Партією товару вважається його найменування, кількість, та ціна, зазначені в одній товарній накладній.

При цьому, поставка товарів у межах України здійснюється зі складу постачальника транспортом постачальника на умовах DDP згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010. Датою поставки товару вважається дата поставки товару на склад (до магазину мережі) покупця (п. 2.1, 2.2 договору).

Право власності на поставлені товари згідно п. 2.3 договору, а також ризик випадкової втрати чи випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної накладної, яка засвідчує факт та момент передачі товару.

У розділі V договору сторони узгодили ціну договору, а саме:

Ціни на товари є вільними, погоджуються сторонами на власний розсуд, і вказуються у специфікації.

Ціни на товари встановлюються в національній валюті України - гривні, за одну одиницю товару, без ПДВ, разом з ПДВ, за винятком товарів, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно чинного законодавства України.

Ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у специфікації та товарній накладній на поставку партії товару. Зміна остаточно узгодженої ціни в односторонньому порядку не допускається.

Загальна сума договору складається з суми вартості партій товару, поставлених постачальником протягом строку дії договору та вказаних у товарних накладних.

Відповідно до п. 6.1 договору, оплата за поставлений товар здійснюється у наступному порядку:

- за поставлений товар торговельних марок "Blend-a-Med", "Alwaysclairol", "Таmрах", "Alldays", "Discreet", "Naturella", "Only You", "Camay", "Old Spice", "Safeguard" - протягом 28 (двадцяти восьми) календарних днів з дати поставки товару відповідних торговельних марок;

- за поставлений товар торговельних марок "Ariel", "Bonux", "Tide", "Dreft", "Pampers", "Ace", "Comet", "Fairy", "Mr. Proper", "Lenor", "Gala" - протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати поставки товару відповідних торговельних марок.

Датою поставки при цьому вважається дата отримання товару покупцем від постачальника.

Грошові кошти перераховуються згідно реквізитів, вказаних постачальником у відповідній графі розділу XII договору.

У пункті 8.1 сторони погодили, що договір укладається на строк 1 (один) календарний рік і 3 (три) календарні місяці, і діє починаючи з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року включно.

На виконання умов даного договору, згідно з заявками відповідача, позивач передав відповідачу у період з 06.10.2012 по 03.12.2012 товар на загальну суму 5173252,01 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами сторін та скріплені печатками підприємств (т. 1 а.с. 34-236).

Крім того, в матеріалах справи наявні податкові накладні, складені на виконання зобов'язань за спірним договором.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених договором товарів.

Натомість, відповідач свої обов'язки за договором, строк виконання яких згідно п. 6.1 настав, щодо своєчасної та повної сплати поставленого йому товару належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість в сумі 2122083,16 грн.

Станом на 11.03.2013 року сторонами у справі складено акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами без заперечень, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті за поставлений товар складає 2122083 грн. 16 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу товарів та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 2122083,16 грн. основного боргу, розмір якого підтверджений матеріалами справи.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2122083,16 грн. підлягає задоволенню, з покладенням судових витрат в цій частині на відповідача.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 41785,25 грн. пені, 8357,05 грн. 3% річних та 1388,88 грн. інфляції, то позивач в процесі розгляду справи, користуючись правом наданим йому ст. 22 ГПК України, відмовився від них. Заява про часткову відмову від позовних вимог підписана уповноваженим представником позивача на підставі довіреності №3 від 24.01.2013.

Приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Зважаючи на п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, а відтак часткова відмова компанії «Пі Джі Трейд» Дочірнього підприємства компанії «Палма Груп С.А.» від позову, не суперечить діючому законодавству України та не порушує чиї-небудь права і інтереси.

Відтак, оскільки дана відмова не порушує чиїх-небудь прав і законних інтересів, з правовими наслідками відмови від позову позивач ознайомлений в судовому засіданні, повноваження на вчинення цих дій перевірені судом, вона приймається судом і провадження у справі в частині цих вимог підлягає припиненню в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням судових витрат в цій частині на позивача, оскільки припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору (п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 42441,66 грн.

При цьому, позивач при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами повинен був сплатити судовий збір в розмірі 43472,29 грн., втім сплатив 43500,00 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №1052 від 29.01.2013.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачу підлягає поверненню зайво сплачений судовий збір в розмірі 27,71 грн.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Геліос" (02002, м.Київ, вул. Раїси Окіпної, 4-б, офіс 33; ідентифікаційний код 33123812) на користь Компанії "Пі Джі Трейд" Дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А." (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 189; ідентифікаційний код 25416730) 2122083 (два мільйони сто двадцять дві тисячі вісімдесят три) грн. 16 коп. основного боргу та 42441 (сорок дві тисячі чотириста сорок одна) грн. 66 коп. витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

3. В частині стягнення 41785,25 грн. пені, 8357,05 грн. 3% річних та 1388,88 грн. інфляції провадження у справі припинити.

4. Повернути Компанії "Пі Джі Трейд" Дочірнього підприємства компанії "Палма Груп С.А." (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 189; ідентифікаційний код 25416730) з Державного бюджету України 27 (двадцять сім) грн. 71 коп. зайво сплачений судовий збір, перерахований платіжним дорученням №1052 від 29.01.2013, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.05.2013.

Суддя Т.В. Васильченко