Постанова № 31181341, 14.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року Справа № 920/73/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Хандуріна М.І.,суддів:Міщенка П.К., Погребняка В.Я.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумахна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 05.03.2013у справі господарського суду№ 920/73/13 Сумської областіза заявою Управління Пенсійного фонду України в м. СумахдоПублічного акціонерного товариства "Сумська пересувна механізована колона № 57"про банкрутство,ліквідаторарбітражний керуючий Нагорнєва Т.В., за участю представників сторін: представник арбітражного керуючого Нагорнєва Т.В. - Мокренко Ю.М. (довіреність від 15.11.2011 року);

встановив:

Постановою господарського суду Сумської області від 18.01.2013 (суддя Спиридонова Н.О.) визнано юридичну особу - Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Сумська пересувна механізована колона № 57" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Визнано кредиторські вимоги УПФУ в м. Сумах у сумі 9981,82 грн. Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Нагорнєву Т.В., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт та ліквідаційний баланс.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 (колегія суддів у складі: Лакіза В.В. - головуючий, Здоровко Л.М., Камишева Л.М.) постанову господарського суду Сумської області від 18.01.2013 скасовано, провадження у справі припинено. Стягнуто с УПФУ в м. Сумах на користь ПАТ "Сумська пересувна механізована колона № 57" 537,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в м. Сумах просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2013, постанову господарського суду Сумської області від 18.01.2013 залишити в силі. Вважає, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. ст. 44, 54 ГПК України, ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумська пересувна механізована колона № 57" порушено з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ст. 52 Закону передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Тобто, згідно з особливостями банкрутства відсутнього боржника за ст.52 Закону предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника, факт відсутності особи за її місцезнаходженням, а також неплатоспроможність боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 10.01.2013 УПФУ в м. Сумах звернулося до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ПАТ "Сумська пересувна механізована колона № 57" в порядку ст. 52 Закону, посилаючись на те, що боржник має борг перед кредитором у сумі 9918,82 грн., не здійснює підприємницької діяльності. На підтвердження неплатоспроможності боржника надано постанови адміністративного суду, виконавчі листи та постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження. Окрім того, до заяви додано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.09.2012, з якої вбачається, що 23.08.2012 до реєстру внесено запис 14 про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи, що на думку ініціюючого кредитора є доказом відсутності підприємницької діяльності боржника.

Місцевий господарський суд, визнаючи боржника банкрутом, виходив з того, що боржником розпочато процедуру самоліквідації, передбачену Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", однак відомостей про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації до реєстру не внесене. При цьому, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить заборони на порушення справи про банкрутство боржника, який перебуває в ліквідаційній процедурі за рішенням власника.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч. 2 ст. 101 ГПК України).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи постанову суду першої інстанції про визнання боржника - ПАТ "Сумська пересувна механізована колона № 57" банкрутом, діючи в межах повноважень, визначених ст. 101 ГПК України, перевіривши підставність порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, дійшов до висновку про припинення провадження у справі, оскільки на момент порушення провадження у справі ініціюючим кредитором не надано належних та допустимих доказів для ініціювання порушення справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону.

Так, господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у якості доказу відсутності підприємницької діяльності боржника - ПАТ "Сумська пересувна механізована колона № 57" надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.09.2012, до якого 23.08.2012 внесено запис 14 про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи.

Колегія суддів зазначає, що підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених ч. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав (п. 104 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року).

Тобто, в силу вимог ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника і строку виконання зобов'язань та за умови наявності доказів нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням. Для ініціювання справи про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор зобов'язаний у заяві зазначити певні ознаки для її застосування та додати докази, які підтверджують наявність обставин, що дозволяють віднести боржника до відсутнього.

У п. 105 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року роз'яснено, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч. 2), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч. 5). Тому, відповідно до вимог ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

Що стосується посилань УПФ України в м. Сумах на припинення ПАТ "Сумська пересувна механізована колона № 57" підприємницької діяльності, згідно з прийнятим ним відповідним рішенням, колегія суддів касаційної інстанції відзначає наступне.

Статтею 42 ГК України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю у цьому кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до Державного класифікатора України (затверджено Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 року), підприємницька діяльність - самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, законодавець виключає тотожність понять відсутності юридичної особи за адресою місцезнаходження, відсутності підприємницької діяльності боржника та припинення підприємницької діяльності, а внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про прийняття учасниками (засновниками) ПАТ "Сумська пересувна механізована колона № 57" рішення про припинення юридичної особи, не може бути доказом нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням, про що правомірно зазначив господарський суд апеляційної інстанції в своїй постанові про припинення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Сумська пересувна механізована колона № 57".

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до ст. 52 Закону, припинення господарської діяльності боржника є однією з самостійних підстав для застосування особливостей провадження за даною нормою закону про банкрутство. Однак, обставини фактичного припинення господарської діяльності не можуть підтверджуватися єдиним записом в ЄДРПОУ про "внесення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи", оскільки процедура припинення юридичної особи згідно статей 104-111 ЦК України може мати наслідки її реорганізації, злиття приєднання, а положення ст. 52 Закону про банкрутство вимагають доведення ініціюючим кредитором обставин відсутності підприємницької діяльності боржника, що повинно підтверджуватися сукупністю доказів як про прийняття відповідного рішення компетентного органу боржника (суду) про припинення (ліквідацію) юридичної особи, даними господарської (податкової) звітності про відсутність підприємницької діяльності боржника, передавальними актами (балансами), даними про здачу боржником свідоцтв платника податків та іншими доказами, які б беззаперечно свідчили про фактичну відсутність підприємницької діяльності боржника.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п. 7) ч. 1 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п. 11) ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору) (п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року).

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків господарського суду апеляційної інстанції про наявність підстав для припинення провадження у справі та зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі встановлених ст.ст. 1115, 1117 ГПК України повноважень суду касаційної інстанції.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновок господарського суду апеляційної інстанції відповідає цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судового рішення.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 у справі № 920/73/13 залишити без змін.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді Міщенко П.К.

Погребняк В.Я.