Ухвала суду № 31180589, 08.05.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Лисака І.Н.,

суддів: Винту Ю.М., Заводян К.І.,

секретар Ковальчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої та за довіреністю діє ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 березня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 березня 2013 року позов ОСОБА_1, в інтересах якої та за довіреністю діє ОСОБА_2, задоволено.

Надано дозвіл на тимчасовій виїзд за кордон в Італію ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на період літніх канікул, а саме з 15 червня до 28 серпня 2013 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вищезазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову ОСОБА_1, в інтересах якої та за довіреністю діє ОСОБА_2 Посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Зазначає, що судом надано дозвіл на тимчасовий вивіз дитини за кордон матері, яка не займається вихованням дитини. В судовому рішенні не вказано хто має його супроводжувати до Італії, не залучено орган опіки і піклування до розгляду справи. Вважає, що з матеріалів справи неможливо встановити де саме проживає відповідачка та з ким.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої та за довіреністю діє ОСОБА_2, просить відхилити апеляційну скаргу та залишити рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 березня 2013 року без змін. Вказує на те, що воно є законним та обґрунтованим, справа розглянута всебічно, повно, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 14 січня 1998 року по 16 травня 2000 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають одну дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка ОСОБА_1 проживає і працює в Італії, має постійне місце роботи та постійне

______________

справа № 22ц-673/13р. Головуючий у 1-й інстанції Круглюк В.Г.

категорія: 57 Доповідач Лисак І.Н.

місце проживання, а дитина проживає біля матері позивачки - ОСОБА_2 в АДРЕСА_1

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Судом встановлено, що відповідач відмовляється від надання дозволу на вивіз дитини за кордон на період літніх канікул.

У відповідності до ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків може бути дозволено на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 10 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України, дитина, батьки якої проживають у різних державах, має право підтримувати на регулярній основі, за виключенням особливих обставин, особисті відносини і прямі контакти з обома батьками. З цією метою і відповідно до зобов'язання Держав-учасниць за пунктом 2 статті 9 Держави-учасниці поважають право дитини та її батьків залишити будь-яку країну, включаючи власну, і повертатися в свою країну.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що виїзд дитини за кордон має тимчасовий характер, відповідає інтересам та бажанням дитини, за своєю метою має сприяти оздоровленню та загальному розвитку дитини, а в свою чергу відповідач безпідставно ухиляється від надання дозволу на виїзд неповнолітньої дитини за кордон, позбавляючи позивачку як мати дитини виконувати свої зобов'язання щодо утримання та виховування, піклування про здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток дитини.

Твердження апелянта про неможливість встановити точне перебування позивачки спростовується матеріалами справи. ОСОБА_1 має дозвіл на перебування за кордоном в Італії (а.с.11), а довідка Чорногузівської сільської ради підтверджує наявність у позивачки ще однієї дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

На підставі вищевикладеного, керуюсь ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/ З оригіналом згідно: