Рішення № 31180351, 15.05.2013, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/1786/13-ц

2/705/761/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2013 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді Годік Л.С.

при секретарі Криворучко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Умані справу за позовом прокурора Уманського району Черкаської області в інтересах держави до Уманської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсним договору оренди, повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Уманського району Черкаської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Уманської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 з вимогами: визнати недійсним п.п. 3,4 розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 04.10.2012 року № 237/01-02-1 «Про припинення права користування фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 земельними ділянками та надання їх в оренду ОСОБА_1 в адміністративних межах Рижавської сільської ради»; визнати недійсним договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею 161,0894 га (нормативна грошова оцінка 3876038,10 грн.), яка розташована за межами села Рижавка Уманського району Черкаської області в адміністративних межах Рижавської сільської ради; зобов'язати Уманську районну державну адміністрацію та ОСОБА_1 повернути одна одній усе одержане за договором оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 15.10.2012 року, мотивуючи дані позовні вимоги тим, що перевіркою, проведеною прокуратурою Уманського району Черкаської області в Уманській районній державній адміністрації щодо надання в користування на умовах оренди земельної ділянки встановлено, невідповідність спірних розпорядження та договору вимогам ст.ст. 123, 124 ЗК України, ст.ст. 50,55,56 ЗУ «Про землеустрій», ст. 16 ЗУ «Про оренду землі», постанові КМУ від 26.05.2004 року № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» через те, що на передану за спірними розпорядженням і договором Уманської районної державної адміністрації в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок площею 161,0894 га (у тому числі 14,2249 га земель природоохоронного призначення) не виготовлявся проект землеустрою щодо її відведення і ця обставина, відповідно ст.ст. 16,203,215.216 ЦК України, є підставою їх недійсності та повернення усього отриманого за договором.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Уманської районної державної адміністрації Лесько І.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 04.10.2012 № 237/01-02-1 є актом індивідуальної дії та вичерпав свою дію фактом укладення договору оренди землі, тому з моменту укладення договору оренди земельних ділянок розпорядження втратило свою дію.

Представник відповідача ОСОБА_4 в суді позовні вимоги не визнала та просила суд в задоволенні позову відмовити, оскільки ОСОБА_1 на підставі розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 04.10.2012 року № 237/01-02-1 та договору оренди від 15.10.2012 року надано в користування земельні ділянки загальною площею 161,0894 га. Дані земельні ділянки надавалися без зміни їх цільового призначення. Надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки. В даному випадку межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) були встановлені ще під час укладення договору оренди земельних ділянок загальною площею 170,2231 га від 14.11.2006 року між Уманською районною державною адміністрацією та ОСОБА_5. Невід'ємними частинами вказаного договору є: план земельних ділянок, кадастровий план земельних ділянок з відображенням обмежень та обтяжень у їх використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельних ділянок в натурі на місцевості, акт приймання-передачі об'єкта оренди. Таким чином, надання у користування земельних ділянок, межі яких встановлені в натурі (на місцевості) без зміни їх цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою, тобто в даному випадку розпорядження голови Уманської районної державної адміністрації № 237/01-02-1 від 04.10.2012 «Про припинення права користування фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 земельними ділянками та надання їх в оренду ОСОБА_1 в адміністративних межах Рижавської сільської ради» прийнято у відповідності до чинного законодавства.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що перевіркою, проведеною прокуратурою Уманського району Черкаської області в Уманській районній державній адміністрації було встановлено, що розпорядженням Уманської районної державної адміністрації від 04.10.2012 № 237/01-02-1 «Про припинення права користування фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 земельними ділянками та надання їх в оренду ОСОБА_1 в адміністративних межах Рижавської сільської ради» ОСОБА_1 надано в оренду без зміни цільового призначення, чотири земельні ділянки загальною площею 161,0894 га із земель Рижавської сільської ради для створення фермерського господарства в адміністративних межах Рижавської сільської ради за межами с. Рижавка Уманського району Черкаської області терміном на 5 років. На підставі вказаного розпорядження між Уманською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 15 жовтня 2012 року укладено договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, згідно якого ОСОБА_1 передано в строкове платне користування чотири земельні ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 161,0894 га із земель Рижавської сільської ради для створення фермерського господарства в адміністративних межах Рижавської сільської ради за межами с. Рижавка Уманського району Черкаської області терміном на 5 років.

На підставі розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 03.07.2006 № 211 ФОП ОСОБА_2 згідно договору оренди земельної ділянки від 14.11.2006 надано земельну ділянку площею170,2231 га (у тому числі 14,2249 га земель природоохоронного призначення).

У порушення ст.. 16 ЗУ «Про оренду землі» та постанови КМУ від 26.05.2004 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 161, 0894 га, які передані в користування ОСОБА_1 на підставі договору оренди не розроблявся, хоча межі земельної ділянки в натурі встановлені не були.

Пунктами 3,4 розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 04.10.2012 № 237/01-02-1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право оренди земельними ділянками загальною площею 161,0894 га та надано вказані земельні ділянки ОСОБА_1 (у тому числі 14,2249 га земель природоохоронного призначення).

Відповідно до ч. 1 ст. 50, ч. 3 ст. 56 Закону України «Про землеустрій» в редакції, чинній на період дії спірних правовідносин: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення, відчуження земельних ділянок; технічна документація землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, зокрема включає рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди.

Таке рішення відсутнє. В наявності є лише рішення щодо надання ФОП ОСОБА_5 земельних ділянок загальною площею 170,2231 га, яке не стосується ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України «Про оренду землі», встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставі і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 ЗУ « Про оренду землі» визначено обов'язкові істотні умови договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.. 15 вказаного закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому ЗК України або за результатами аукціону.

Земельним Кодексом України в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору, визначено, що: суб'єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності (ч. 1 ст. 80); у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі, зокрема, районних державних адміністрацій відповідно до закону (ч.ч. 1,2 ст. 84); право користування землею реалізовується, зокрема, через право оренди земельної ділянки(ст.. 93); громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Надання права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування(ст. 116); надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі. Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі, без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 123); передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки(ч. 1 ст. 124).

Законом України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що: місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно - територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою(ч. 3 ст. 1); на виконання власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження (ч. 1 ст. 6); місцева державна адміністрація, зокрема, при здійсненні своїх повноважень, розпоряджається землями державної власності відповідно до закону(п.2 ч.1 ст.21).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

За змістом цих нормативних актів та з урахуванням встановлених обставин справи суд вбачає, що на підставі оспореного розпорядження Уманської районної державної адміністрації , шляхом укладення спірного договору оренди відбулося надання Уманською районною державною адміністрацією в оренду ОСОБА_1 земельних ділянок із земель державної власності без складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок і встановлення її меж в натурі (на місцевості), а також за відсутності рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. На час прийняття Уманською районною державною адміністрацією оспореного розпорядження і укладення відповідачами спірного договору обов'язковою підставою для надання у користування (оренду) земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості), був проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Відсутність у даному випадку такого проекту землеустрою свідчить про суперечність пунктів 3,4 оспореного розпорядження і спірного договору вимогам вказаних вище норм чинного законодавства, про порушення права державної власності на зазначену в них земельну ділянку, що є підставою для визнання їх недійсними. Тому, з зазначених підстав, позовні вимоги прокурора в цій частині судом визнаються обґрунтованими, доказаними та підлягають до задоволення.

За загальним правилом, згідно ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Винятком є правочини, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки не можливо повернути усе одержане за ними.

За обставин даного спору, з урахуванням попереднього висновку про визнання судом недійсним договору оренди земельної ділянки, цей договір припиняється лише на майбутнє. Тому не підлягає поверненню сторонами договору одна одній усього одержаного за ним. З зазначених правових підстав позовні вимоги прокурора в цій частині судом визнаються необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 79, 88 ЦПК України, підлягають до стягнення з відповідачів на користь держави судові витрати, а саме: 76 грн. 46 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 203, 215, 216, 792 ЦК України, ст. 78, 80, 84, 93, 116, 123, 124 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 174, 209, 212-215, 294, 296 ЦПК України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про судовий збір», суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним п.п. 3,4 розпорядження Уманської районної державної адміністрації від 04.10.2012 № 237/01-02-1 «Про припинення права користування фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 земельними ділянками та надання їх в оренду ОСОБА_1 в адміністративних межах Рижавської сільської ради».

Визнати недійсним договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, загальною площею 161,0894 га (нормативна грошова оцінка 3876038,10 грн.), яка розташована за межами села Рижавка Уманського району Черкаської області в адміністративних межах Рижавської сільської ради.

В решті позову в частині зобов'язання Уманську районну державну адміністрацію Черкаської області і ОСОБА_1 повернути одна одній усе одержане за договором оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 15.10.2012 року - відмовити.

Стягнути солідарно з Уманської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 до державного бюджету - 76 грн. 46 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області, протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.

Суддя: Л. С. Годік