Рішення № 31176760, 14.05.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 14.05.2013

Справа № 334/2524/13-ц

Провадження № 2/334/1474/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Васильєвій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого відшкодування,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 суми виплаченого відшкодування.

В позовній заяві зазначено, що 16.08.2009 року о 12 год. 20 хв. по вул. Федотова коса в смт. Кирилівка Акимівського району Запорізької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Деу Ланос» н/з НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1 та «Сітроен Берлінго», н/з НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2.

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль «Сітроен Берлінго», н/з НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2.

24.11.2009 року відбувся огляд пошкодженого в результаті ДТП автомобіля «Сітроен Берлінго», н/з НОМЕР_2, содовим експертом Маляром М.І.. Розмір завданих збитків ОСОБА_2, внаслідок ДТП відповідно до Висновку № 179 від 27.11.2009 року склав 59607,72 гривень.

Суму в розмірі 25500,00 гривень позивач, на підставі пункту «а» пункту 41.1 статті 4.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сплатило ОСОБА_2.

Крім того, за рахунок позивача було здійснено оплату послуг аварійного комісара, залученого для визначення причин настання страхового випадку, розміру заподіяних збитків та збору документів в розмірі 1276,00 гривень.

За постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.01.2010 року винним у скоєнні ДТП визнано водія автомобіля «Деу Ланос» н/з НОМЕР_3, ОСОБА_1

В зв'язку з вищевикладеним представник позивача просить суду стягнути з відповідача 25500,00 гривень - розмір відшкодованої суми; 1276,00 гривень - вартість послуг аварійного комісара а також судові витрати понесені при зверненні до суду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але факсом надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заперечень на позов не надав, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленням.

Неявка в судове засідання відповідача, судом розцінюється, як зловживання процесуальними правами та намагання затягнути розгляд справи.

Згідно із положенням статті 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомлені сторони без поважних причин, з урахуванням поважності або неповажності явки сторін до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого відповідача у судове засідання, тому на підставі ст. 169, 224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, ст.. 131 ЦПК України передбачає, що сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Позивач згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснив відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В судовому засіданні встановлено, що 16.08.2009 року о 12 год. 20 хв. по вул. Федотова коса в смт. Кирилівка Акимівського району Запорізької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Деу Ланос» н/з НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1 та «Сітроен Берлінго», н/з НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, що підтверджується довідкою (а.с.7).

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль «Сітроен Берлінго», н/з НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, що підтверджується довідкою (а.с.6).

24.11.2009 року відбувся огляд пошкодженого в результаті ДТП автомобіля «Сітроен Берлінго», н/з НОМЕР_2, содовим експертом Маляром М.І.. Розмір завданих збитків ОСОБА_2, внаслідок ДТП відповідно до Висновку № 179 від 27.11.2009 року склав 59607,72 гривень (а.с.8-23).

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою (а.с.27).

Суму в розмірі 25500,00 гривень позивач, на підставі пункту «а» пункту 41.1 статті 4.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сплатило ОСОБА_2, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.31).

Крім того, за рахунок позивача було здійснено оплату послуг аварійного комісара, залученого для визначення причин настання страхового випадку, розміру заподіяних збитків та збору документів в розмірі 1276,00 гривень (а.с.30).

За постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.01.2010 року винним у скоєнні ДТП визнано водія автомобіля «Деу Ланос» н/з НОМЕР_3, ОСОБА_1 (а.с.26).

Нормами ст.. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до п.п. а) п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач відшкодовує у встановлену цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП.

Відповідно до ст. 1187 ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 61ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням по адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, аналізуючи в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги повинні бути задоволені частково, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми виплаченого відшкодування в розмірі 26776,90 гривень та у відповідності зі ст. 88 ЦПК України судові витрати які складаються зі сплати судового збору в розмірі 267,76 гривень.

Що стосується вимоги, щодо стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 гривень, суд вважає її такою що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належить у тому числі і витрати на правову допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ФОП ОСОБА_4, укладений контракт про надання правової допомоги № 79 від 08.11.2012 року (а.с.35-40), а також Додаткову угоду № 9 до зазначеного контракту від 25 лютого 2013 року, за яким вартість робіт складає 2000,00 гривень. Згідно п.3 Додаткової угоди № 9 оплата послуг виконавця, здійснюється Замовником шляхом безготівкового перерахунку відповідних сум на поточний рахунок виконавця наступним чином: протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Додаткової угоди, та протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання Сторонами Акту про виконанні роботи.

Між тим, суду не було надано акту виконаних робіт та інших доказів понесених витрат на правову допомогу, тому й підстав для відшкодування судових витрат з приводу надання юридичної допомоги немає.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 79, 88, 131, 169, 212, 213, 224 ЦПК України, ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, п/р № 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) - суми виплаченого відшкодування в розмірі 26776 (двадцять шість тисяч сімсот сімдесят шість) гривень 90 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, п/р № 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) - витрати по сплаті судового збору в розмірі 267 (двісті шістдесят сім) гривень 76 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.Ю.Козлова