Вирок № 31176701, 14.05.2013, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/2568/13-к

Провадження №1-кп/333/265/13

ВИРОК

Іменем України

14 травня 2013 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Тучкова С.С.,

при секретарі Лебедєвій К.С.,

за участю прокурора Бондаренко А.Л.,

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, кримінальне провадження №12013080040000864 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, росіянина, освіта середня, неодруженого, офіційно не працюючого, не є депутатом, ніде не зареєстрований, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

15.12.1996 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя за ч.3 ст.81, ч.3 ст.140, ч.1 ст.229-6, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до 3 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскація майна;

14.05.1997 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст.40, ст.43 КК України (в редакції 1960 року) до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

28.04.2000 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.81, ч.2 ст.140, ст.ст.42, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 19.11.2004 року умовно-достроково, невідбутий строк покарання - 2 місяці 27 днів;

20.04.2006 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.263, ч.2 ст.289, ст.70 із застосуванням ст.69 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 21.08.2009 року за відбуттям покарання,

03.02.2011 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ч.2 ст.263 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі. Постановою Оріхівського районного суду м.Запоріжжя від 12.10.2012 року не відбута частина покарання у вигляді 1 року 10 місяців 16 днів позбавлення волі замінена більш м'яким покаранням - виправними роботами за місцем роботи засудженого з утриманням 20% із заробітної плати щомісячно на користь держави,

за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

07.03.2013 року, приблизно о 15-50 годині, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку №12 по вул.Новокузнецька в м.Запоріжжі, шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон «Нокіа Х-2-02», в корпусі чорного кольору, імей НОМЕР_1, вартістю 700 гривень, з флеш-картою, об'ємом пам'яті 128 Мб, вартістю 50гривень, що належить ОСОБА_1, чим причинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 750 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 07.03.2013 року, після 12-00 години, він, знаходячись біля будинку №15-А по вул.Новокузнецька в м.Запоріжжі, зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_1, з яким розпив сумісно алкогольні напої. Потерпілого він знає, так як вони разом відбували покарання. Через деякий час він попросив потерпілого дати йому мобільний телефон для здійснення дзвінка, на що ОСОБА_1 погодився, витягнув зі свого телефону «Нокіа Х-2-02» сім-карту та віддав телефон йому. Здійснивши дзвінок, він звернувся до ОСОБА_1 з проханням залишити на деякий час телефон у себе, так як йому повинні були перетелефонувати, на що той погодився. Після цього вони відправились до зупинки громадського транспорту «Ромакс», розташованої по вул.Новокузнецька в м.Запоріжжі. Біля будинку №12 по вул.Новокузнецька в м.Запоріжжі, ОСОБА_1 підійшов до якогось чоловіка, який продавав гумові повітряні кулі, а він чекав його в стороні. В цей час він згадав, що у нього залишився телефон потерпілого і вирішив ним заволодіти. Для цього він, не дочекавшись ОСОБА_1, сів в маршрутне таксі та направився до зупинки громадського транспорту «Анголенко» в м.Запоріжжі, де в одному з кіосків продав викрадений телефон за грошові кошти у розмірі 290 гривень. Отримані кошти він потратив на власні потреби. Протиправні діяння, які ставляться йому в провину, він не оспорює, в скоєному щиросердно розкаюється.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що 07.03.2013 року він біля будинку №15-А по вул.Новокузнецька в м.Запоріжжі зустрівся з ОСОБА_2, з яким розпив сумісно алкогольні напої. Обвинуваченого він знає через те, що вони разом відбували покарання. Через деякий час обвинувачений попросив його дати йому мобільний телефон для здійснення дзвінка, на що він погодився, витягнув зі свого телефону «Нокіа Х-2-02» сім-карту та віддав телефон ОСОБА_2 Здійснивши дзвінок, обвинувачений звернувся до нього з проханням залишити на деякий час телефон у себе, так як йому повинні були перетелефонувати, на що він погодився. Після цього вони разом з ОСОБА_2 відправились до зупинки громадського транспорту «Ромакс», розташованої по вул.Новокузнецька в м.Запоріжжі. Біля будинку №12 по вул.Новокузнецька в м.Запоріжжі він підійшов до чоловіка, який продавав гумові повітряні кулі, з метою придбати одну кулю, а ОСОБА_2 залишився чекати його в стороні. Коли він купив кулю, то ОСОБА_2 вже не було. Ця подія відбулась приблизно о 15-30 годині. Матеріальних претензій до обвинуваченого не має, останній відшкодував йому завдану матеріальну шкоду в повному обсязі, просить суд покарати ОСОБА_2 не суворо.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.

За таких обставин, суд вважає доведеним пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні обвинуваченого, дані, що характеризують особу винного, - раніше судимий, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, вчинив злочин у період умовно-дострокового звільнення, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, суд визнає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, про що свідчить поведінка обвинуваченого на досудовому розслідуванні і в суді, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_2, суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Санкцією ч.2 ст.185 КК України передбачено кілька видів альтернативних покарань. Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, обставини справи, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі.

Беручи до уваги, що даний злочин вчинений ОСОБА_2 до повного відбуття покарання, призначеного вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 03.02.2011 року, суд вважає за необхідне остаточно визначити йому покарання згідно ч.1 ст.71, ст.72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вказаним вироком.

В ході досудового розслідування та у суді потерпілим цивільний позов заявлено не було, з його показань вбачається, що завдана йому матеріальна шкода відшкодована обвинуваченим у повному обсязі.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді двох років двох місяців позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст.71, ст.72 КК України остаточно призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 03.02.2011 року у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його фактичного затримання - 03 квітня 2013 року.

Матеріали кримінального провадження №12013080040000864 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням зі справою №333/2568/13-к.

Речові докази:

- гарантійний талон на мобільний телефон «Нокіа Х-2-02» від 17.01.2013 року, картонну коробку на вказаний мобільний телефон, які належать ОСОБА_1 та знаходяться у нього на відповідальному зберіганні, - залишити йому за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суду м.Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя С.С. Тучков