Рішення № 31175260, 14.05.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/1764/13-ц

Провадження №2/106/638/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

( заочно)

14 травня 2013 року Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі:

головуючого судді Ружицької Т.В.

за участю секретаря Авдєєнко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

До Євпаторійського міського суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що він, на підставі договору дарування частки квартири від 13 квітня 2012 року, є власником двох кімнат у трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1. Крім нього, на вказаній житловій площі також зареєстровані його дружина та троє малолітніх дітей. Але, ні він, ні його сім'я жодного дня не проживали у вказаній квартирі, оскільки власник третьої кімнати - ОСОБА_2 зі своєю сім'єю проживає у його кімнатах без його згоди. Відповідач категорично відмовляється впускати їх у квартиру, у зв'язку з чим його(позивача) сім'я залишилася без житла. Крім того, відповідач не проводить оплату комунальних послуг за всю квартиру, тому він вимушений сплачувати комунальні послуги пропорційно своєї власності. З 13 квітня 2012 року по 31 січня 2013 року за комунальні послуги він сплатив 4054 грн. 69 коп., тому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у вказаному розмірі, а також моральну шкоду у розмірі 33000 грн. та судовий збір.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили їх задовольнити, та не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, але до суду повернувся поштовий конверт із судовими документами, що були направлені відповідачу, за закінченням терміну зберігання. Таким чином, суд вважає, що відповідачем не реалізовано право на одержання заказної кореспонденції, що зберігається на почті, оскільки це є волевиявленням сторони у справі, а тому слід вважати, що відповідач відмовився від одержання кореспонденції та виконання ухвали суду від 29 березня 2013 року. При таких обставинах, суд вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши доводи позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними доказами, суд вважає позов підлягаючим задоволенню частково за наступними підставами.

Судом встановлено, що позивач, на підставі договору дарування частки квартири від 13 квітня 2012 року, є власником 5/9 часток квартири АДРЕСА_1, у конкретне користування якого перейшли приміщення: № 2- житлова кімната, площею 9,9 кв.м, № 5- житлова кімната, площею 11,7 кв.м, а приміщення №7 - кухня, №6 - ванна, № 8- туалет, № 1- коридор, № 4- шафа, №№2-а,7-а - балкони, № 2-б- лоджія - знаходяться у спільному користуванні ( а.с.5).

Співвласником квартири є відповідач у справі - ОСОБА_2

19 квітня 2012 року право власності позивача на вказане житло зареєстровано у КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія», що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав ( а.с.6).

Згідно довідки Комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» № 5974 від 06 березня 2013 року, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані позивач ( з 26 квітня 2012 року), його дружина та троє малолітніх дітей ( з 08 травня 2012 року) ( а.с.9).

Рішенням Євпаторійського міського суду від 09 серпня 2012 року, що набрало чинності 26 листопада 2012 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном та вселенні позивача у житлові приміщення № 2, № 5 квартири АДРЕСА_1. Але відповідач чинив перешкоди позивачу у користуванні власністю, перешкоджав його вселенню у власні кімнати ( а.с.а.с.7-8, 20, 21).

Відповідно ч.3 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки комунальні послуги не сплачувалися, позивач був вимушений сплатити комунальні послуги, якими він фактично не користувався, у зв'язку з неправомірною поведінкою відповідача. Лише відповідач отримував вказані комунальні послуги.

Так, за період з 13 квітня 2012 року, тобто, з моменту реєстрації права власності за позивачем, по 31 січня 2013 року ним сплачено комунальні послуги у розмірі 4054 грн. 69 коп.( 1136 грн. 90 коп. -холодне водопостачання, 2193 грн. 26 коп. - опалення та гаряче водопостачання, 385 грн. 20 коп. -газопостачання, 339 грн. 33 коп. - квартплата), що підтверджується квитанціями ( а.с.а.с.10-11).

Відповідно ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені.

Відповідно до ст. ст.317, 319 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, заподіяна майну фізичної особи неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути матеріальну шкоду у розмірі 4054 грн. 69 коп.

Відповідно ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.1 ст. 22, ч.3 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка заподіяла моральну шкоду, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Але суму моральної шкоди у розмірі 33000 грн., яку просить стягнути позивач з відповідача, суд вважає значно завищеною.

З урахуванням ступеню вини відповідача, характеру і глибини внутрішніх переживань позивача, необхідності організувати свої життя інакше, враховуючи поведінку обох сторін, а також, у зв'язку з такими подіями позивач хвилювався та вимушений займатися захистом свого порушеного права. Виходячи з принципів розумності і справедливості, суд вважає, що розмір заподіяної моральної шкоди складає 3000 грн. 00 коп. Така компенсація моральної шкоди є справедливою, виваженою та зрозумілою.

Згідно ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст.ст. 57, 58, 59 ч.2 Цивільного процесуального кодексу України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги сторін на підставі належних доказів. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими способами доказування.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 458 грн. 80 коп.( матеріальна шкода - 229 грн. 40 коп. + моральна шкода 229 грн. 40 коп.).

На підставі ст.ст. 22,23, 317,319,321,383,386,1166,1167 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10,11,57-61,88,209, 212, 214, 215, 224-228 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 4054 грн. 69 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3000 грн.00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 458 грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку

Повний тест рішення виготовлений та підписаний 15 травня 2013 року.

Суддя Т.В.Ружицька