Ухвала суду № 31174463, 12.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. справа № 2а-15552/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Ленінському району на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2011 р. по справі № 2а-15552/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Ленінському району, про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив дії відповідача визнати неправомірними, протизаконними в частині не донарахування та не доплати щорічної допомоги на оздоровлення та зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2011 р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Ленінському району при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової допомоги на оздоровлення згідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2011 рік. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Ленінському району здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогою на оздоровлення за 2011 рік у відповідності до вимог ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку п'яти мінімальних заробітних плат, розмір яких визначається на момент виплати, з урахуванням виплачених сум.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та відповідачем не заперечувалось, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.02.1993 року.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 48 Закону №796 учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується в таких розмірах: інвалідам I і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат; інвалідам III групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідачем зазначено, що щорічна допомога на оздоровлення за 2011 рік була виплачена позивачу у 2011 році в розмірі 100,00 грн. При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У 2011 році Кабінет Міністрів України не мав права щодо встановлення розміру щорічної допомоги на оздоровлення передбаченої ст.48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону № 796.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був нарахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у 2011 році в розмірі встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином висновки суду першої інстанції щодо виплати одноразової допомоги у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за 2011 рік є обґрунтованими.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Ленінському району - залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 листопада 2011 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко