Постанова № 31172481, 10.04.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/303/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Іванюк Є.В.,

за участю:

представника позивача - Ткаченко Н.В.,

представника відповідача - Чирви Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2012 року №0001552303/1905 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 234747,60 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10 квітня 2013 року /а.с. 144/).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне нарахування штрафних санкцій.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 16 листопада 2012 року №00084/16/03/22/37074083, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією фактичної перевірки щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки господарські операції позивача на АЗС, що пов'язані з оприбуткуванням товару, здійснюється належним чином та оформляються згідно товарно-транспортних накладних, дані яких обліковуються у реєстраторі розрахункових операцій. Підтвердженням цього є змінні Z-звіти, оригінали яких роздруковані та підклеєні в Книгу обліку розрахункових операцій, яка знаходиться на АЗС. Крім того, на момент перевірки були наявні відповідні первинні бухгалтерські документи, що засвідчують факт придбання нафтопродуктів та підтверджують факт здійснення позивачем обліку пального, яке поступило в господарську одиницю. Тому, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2012 року №0001552303/1905 неправомірним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що представлені паспорти на паливно-мастильні матеріали не відповідають Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, а саме: у паспортах якості відсутні дати та номера актів відбирання проб, паспорта якості завірені штампом ТОВ "ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс", відсутні підписи начальника лабораторії. Також, за наслідками проведеної експертизи податковим органом встановлено, що бензин автомобільний А-92 ДСТУ 4063-2001 у кількості 11073,0 куб.дм. не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001, документи щодо походження не представлено, власника не встановлено, товари не обліковані у встановленому законодавством порядку, чим порушено пункт 12 статті 3 та статтю 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Загальна сума не облікованих товарів на АЗС склала 117373,80 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 11 листопада 2012 року по 16 листопада 2012 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено фактичну перевірку господарського об'єкту АЗС №16, розташованого за адресою Полтавський район, с. Супрунівка, вул. Київська 2.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) від 16 листопада 2012 року №00084/16/03/22/37074083 /а.с. 70-71/, у якому зафіксовано, крім іншого, порушення пункту 12 статті 3 та статті 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що представлені паспорти на Бензин автомобільний А-95-Євро виду І ДСТУ 4839:2007, Бензин автомобільний А-95 ДСТУ 4063-2001, Паливо дизельне підвищеної якості (Євро) марки В виду ІІ, ДСТУ 4840:2007 не відповідають Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, а саме: у паспортах якості відсутні дати та номера актів відбирання проб, паспорта якості завірені штампом ТОВ "ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс", відсутні підписи начальника лабораторії /а.с. 71/.

Бензин автомобільний А-92 ДСТУ 4063-2001 в кількості - 11073,0 куб.дм. не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001, документи щодо походження не представлено, власника не встановлено, товари не обліковані у встановленому законодавством порядку. /а.с. 71, зворотній бік/.

На підставі зазначеного податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем пункту 12 статті 3 та статтю 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Загальна сума не облікованих товарів на АЗС склала 117373,80 грн. /а.с. 71, зворотній бік/.

На підставі Акту перевірки від 16 листопада 2012 року №00084/16/03/22/37074083 /а.с. 70-71/ Кременчуцькою державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2012 року №0001552303/1905, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 234748,60 грн. /а.с. 69/.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2012 року №0001552303/1905 залишено без змін, а скарги позивача залишено без задоволення /а.с. 77-81/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 234747,60 грн. та оскаржив його до суду. Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню від 29 листопада 2012 року №0001552303/1905, суд зазначає наступне.

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 3 зазначеного Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, серед іншого, зобов'язані: застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Крім того, відповідно до пункту 12 статті 3 цього Закону суб'єкти господарювання зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно статті 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" облік товарних запасів фізичною особою-підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Статтею 12 цього ж Закону встановлено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника. Реєстратор розрахункових операцій, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.

Відповідно до статті 20 вказаного Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зауважує, що законодавством не передбачено порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Тому оприбуткування товарів здійснюється відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Відповідно до вимог статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Інструкція про порядок приймання, зберігання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року за №281/171/578/155 встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком нафтопродуктів. Інструкція поширюється на всі марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на автозаправних станціях врегульований розділом 10 Інструкції, порушень якого Кременчуцькою ОДПІ у Акті перевірки не встановлено, що не заперечується представником відповідача.

Єдиною підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій став висновок податкового органу про порушення позивачем вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, а саме: у паспортах якості відсутні дати та номера актів відбирання проб, паспорта якості завірені штампом ТОВ "ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс", відсутні підписи начальника лабораторії, а також те, що за наслідками проведеної експертизи встановлено, що бензин автомобільний А-92 ДСТУ 4063-2001 у кількості 11073,0 куб.дм. не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001, документи щодо походження не представлено, власника не встановлено, товари не обліковані у встановленому законодавством порядку /а.с. 70-71/.

Разом з тим, суд зауважує, що до документів, які є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

За відсутності встановлених законом первинних документів, а саме - прибуткових і видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару тощо, можливо констатувати порушення пункту 12 статті 3 та статтю 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Із Акта перевірки (розділ ІІІ, графа "Додатки до Акта перевірки") встановлено та не заперечується представником відповідача, що податковим органом під час проведення перевірки досліджено, крім іншого, копії видаткових накладних, журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС №16 с. Супрунівка, копії товарно-транспортних накладних /а.с. 70, зворотній бік/. Порушень щодо їх заповнення перевіряючими не встановлено.

На уточнююче запитання суду та вимогу про надання письмових пояснень, які саме документи мали б бути у наявності у позивача на підтвердження належного обліку товарно-матеріальних цінностей, представником відповідача відповіді надано не було. У наданих письмових поясненнях відповідач посилається на пункт 12 статті 3 та статтю 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", статтю 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які також не містять конкретно визначеного переліку документів /а.с. 138-139/.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо невідповідності бензину А-92 ДСТУ 4063-2001 у кількості 11073,0 куб.дм. вимогам ДСТУ 4063-2001 та порушення позивачем вимог Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (відсутність у паспортах якості дати та номера актів відбирання проб, паспорта якості завірені штампом ТОВ "ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс", відсутність підписів начальника лабораторії), оскільки зазначені твердження не стосуються суті порушення та не впливають на ведення/неведення суб'єктом господарювання обліку товарних запасів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме порушення ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання є неправомірним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

У даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2012 року №0001552303/1905 є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2012 року №0001552303/1905 є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 29 листопада 2012 року №0001552303/1905.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 29 листопада 2012 року №0001552303/1905 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 234747,60 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтопродукт Груп" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. /дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок/

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2013 року.

Суддя Л.М. Петрова