Рішення № 31170319, 14.05.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.13р. Справа № 904/1930/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зодіак", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КІДДІСВІТ", м. Дніпропетровськ

про визнання недійсною третейської угоди

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Вишневська Н.В. - представник за дов. б/н від 29.01.2013

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зодіак" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю "КІДДІСВІТ" про визнання недійсною третейської угоди.

Позовні вимоги мотивовані недотриманням вимог Закону України "Про третейські суди" при укладанні між сторонами третейської угоди у вигляді третейського застереження у договорі № 3 2202 від 22.02.2011, яку позивач просить визнати недійсною.

Ухвалою господарського суду від 12.03.2013 провадження у справі порушено та призначено розгляд справи на 25.03.2013.

25.03.2013 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки третейська угода, укладена між сторонами у вигляді третейського застереження у договорі № 3 2202 від 22.02.2011 укладена у письмовому вигляді, підписана сторонами та скріплена їх печатками, що відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди".

Ухвалою господарського суду від 25.03.2013 розгляд справи відкладено до 08.04.2013.

Від відповідача 08.04.2013 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника. Ухвалою від 08.04.2013 розгляд справи було відкладено до 13.05.2013.

Позивач у жодне судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав. Про дату, місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала господарського суду від 12.03.2013 про порушення провадження у справі №904/1930/13-г була отримана особисто представником позивача Яковлєвим Ю.В., згідно довіреності б/н від 04.03.2013 (арк. с. 9), а ухвали про відкладення розгляду справи було отримані поштою, що підтверджується поштовими повідомленнями (арк. с 60).

У судовому засіданні 13.05.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю „КІДДІСВІТ" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зодіак» (далі - відповідач, покупець) був укладений Договір поставки №З 2202 (далі - договір). Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується передати партіями у власність покупця , а покупець зобов'язується прийняти і вчасно оплатити товар в кількості та асортименті відповідно замовлення покупця погодженого постачальником, за ціною, визначеною у видатковій накладній та/або товаросупроводжувальних документах, які є невід'ємною частиною даного договору.

Строк постачання та асортимент на кожну окрему партію товару, додатково погоджується сторонами через торговельного представника постачальника за допомогою письмового, факсимільного повідомлення, або за допомогою телефонного зв'язку в усній формі (п. 1.2. договору).

Загальна вартість договору складає суму усіх підписаних сторонами товарних накладних до даного договору (п.2.1. договору).

Пунктом 9.10. договору визначено, що всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв'язку з ним, які не можуть бути врегульовані сторонами шляхом переговорів, підлягають розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Український Правозахисний Альянс" (свідоцтво про реєстрацію №13-ТС від 07.03.2006р.), який знаходиться за адресою: 49000, Україна, м. Дніпропетровськ, вул.. Комсомольська, д. 40-б. Спори розглядаються у складі третейського судді (одноособово), який призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український Правозахисний Альянс» самостійно.

У судовому засіданні встановлено, що у лютому 2013 відповідач подав до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Український Правозахисний Альянс" позов про стягнення з позивача суми боргу, неустойки та річних у зв'язку із невиконанням останнім умов договору поставки №З 2202 від 22 лютого 2011 року.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Український Правозахисний Альянс" від 18.03.2013 р. у справі № 18/03-13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КІДДІСВІТ» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зодіак» (Код ЭДРПОУ 31300692, місцезнаходження: 49066, м. Дніпропетровськ, вул. Печорська, буд. 1А.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіддісвіт» (Код ЄДРПОУ 37274396, місцезнаходження: 49100, м. Дніпропетровськ, бул. Слави, буд. 6.) суму основного боргу 147009,84 грн. (сто сорок сім тисяч дев'ять грн. 84 копійки), 13 589,42 грн. ( тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 42 копійок) - суми пені, 118 354,20 грн. ( сто вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят чотири грн. 20 коп. ) - 50% річних та 3 654,00 грн. третейського збору (арк. с. 54-59).

Позивач вважає, що третейське застереження не відповідає приписам цивільного законодавства України, оскільки його при укладанні договору поставки №З 2202 від 22.02.2011 не було ознайомлено з регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Український Правозахисний Альянс" і згоди на його прийняття як невід'ємної частини третейської угоди позивач не надавав. Крім того, договір не містить відомостей про предмет спору, що може бути переданий на розгляд третейського суду (далі - Закон).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього закону.

Згідно зі ст. 12 Закону України третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Також третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Відповідно до ст. 13 Закону якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди вцілому.

Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в договорі (контракті) Закон не передбачає.

В Україні можуть утворюватись та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (ч. 1 ст. 7 Закону).

Таким чином, враховуючи приписи, запроваджені ч. 1 ст. 5, ст. 7, ст. 12 Закону, господарський суд вважає, що передбачена умовами договору передача спору на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Український Правозахисний Альянс" відповідає нормам чинного законодавства.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Як слідує з аналізу ч. 3 ст. 203 ЦК України, будь-який правочин реалізується суб'єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення. Однак форма зовнішнього волевиявлення може виявитися неадекватною внутрішній волі суб'єкта правочину внаслідок неправомірних дій контрагента чи третіх осіб, внаслідок юридично значущої помилки у сприйнятті суб'єктом правочину його очікуваного юридичного результату. За таких обставин дії особи не можуть об'єктивно відображати внутрішню волю суб'єкта цивільних правовідносин досягти бажаного юридичного результату. Тому в ч. 3 ст. 203 ЦК законодавець прямо передбачає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Позивач підписав договір, чим виразив згоду з його умовами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що умови п. 9.10 Договору поставки №3 2202 від 22.02.2011 (третейське застереження) відповідають нормам цивільного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 147 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити повністю.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 15.05.13р.