Рішення № 31167468, 13.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2013 р.Справа № 916/501/13-г

За позовом: Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

До відповідача: Дочірнього підприємства "ЧАБАНКА"

про стягнення

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Задоя В.І., за довіреністю

Від відповідача: Дорось Ю.В, за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "ЧАБАНКА", в якій просить суд з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.04.2013р. №020/2-371 (вх. ГСОО 11103/2013 від 05.04.2013р.) стягнути з Дочірнього підприємства "ЧАБАНКА" на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" заборгованість у сумі 483228,30 грн.

Під час розгляду справи 22.03.2013р. Дочірнім підприємством "ЧАБАНКА" було заявлено суду письмове клопотання про призначення у справі комплексної судової експертизи (з питань економічної та будівельно-технічної експертизи) з дорученням проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. Вказане клопотання було залишено судом без задоволення за відсутності потреби у спеціальних знаннях експерта для повного та усестороннього розгляду справи.

Відповідно до поданої 08.05.2013р. заяви Дочірнього підприємства "ЧАБАНКА", відповідачем визнано позовні вимоги Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" у повному обсязі. При цьому, з огляду на особливості сезонного характеру діяльності підприємства відповідача та неможливість на даний момент повного виконання рішення суду, відповідач просив суд надати йому розстрочку виконання судового рішення у справі № 916/501/13-г за наступним графіком: до 30.08.2013р. - 98578,57 грн., до 30.09.2013р. - 98578,57 грн., до 30.10.2013р. - 98578,57 грн., до 30.11.2013р. - 98578,57 грн., до 30.12.2013р. - 98578,59 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив.

23 січня 2006 року між Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" (Установник управління) та Дочірнім підприємством "ЧАБАНКА" (Управитель) було укладено Договір управління майном № КД-8471 (далі за текстом - Договір) згідно якого Установник управління передав Управителю майно комплексу ВВК „Чабанка", яке розташоване за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 50 в управління, а Управитель зобов'язався за плату здійснювати від свого імені управління майном на користь Установника управління.

З урахуванням положень п. 1.4 Договору склад майна, яке передається в управління, згідно з договором і його балансова вартість визначені у додатку №1 до договору. Згідно наявного у матеріалах справи переліку майна, яке передається в управління, Дочірнім підприємством "ЧАБАНКА" було прийнято в управління майно за договором.

Відповідно до п. 7.1 Договір вважається укладеним з моменту передачі майна Управителеві і діє до 01 грудня 2016р.

У відповідності до п. 3.3 Договору в редакції Договору від 04.04.2008р. про внесення змін та доповнень до Договору з 01.01.2008р. Управитель забезпечує компенсацію витрат Установника управління по сплаті податку на землю на підставі річного розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Установника управління щомісячно не пізніше 10 банківських днів з дати отримання рахунку.

Відповідно до понесених Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" витрат по сплаті податку на землю за період з липня 2011 року по грудень 2012р. включно (що підтверджуються залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень а.с. 100-117 Т. 2), портом було виставлено Дочірньому підприємству "ЧАБАНКА" рахунки № 897327 від 01.02.2012р. (фактично отриманий відповідачем 17.02.2012р.) на суму 179702,50 грн., № 898027 від 13.09.2012р. (фактично отриманий відповідачем 02.10.2012р.)на суму 179702,50 грн., № 898398 від 01.02.2013р. (фактично отриманий відповідачем 16.02.2013р.) на суму 179702,50 грн.

Як вбачається з пояснень представника позивача та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, Дочірнім підприємством "ЧАБАНКА" частково погашено заборгованість, яка виникла згідно рахунку № 897327 від 01.02.2012р. Так, 12.07.2012р.,09.08.2012р. та 03.12.2012р. між сторонами Договору було проведено залік зустрічних однорідних вимог на суму 3212,11 грн. Крім того, у період з 12.06.2012р. по 14.09.2012р. Дочірнім підприємством "ЧАБАНКА" перераховано порту в погашення заборгованості 85000 грн., в результаті чого не погашена заборгованість згідно рахунку № 897327 від 01.02.2012р. становить 91490,39 грн.

Відповідно до наданих суду розрахунків позивача, за Дочірнім підприємством "ЧАБАНКА" рахується несплачена заборгованість згідно отриманих рахунків у сумі 450895,39 грн.

Відповідно до п. 4.3 Договору за прострочення грошових зобов'язань винна сторона, що допустила, що допустила прострочення, зобов'язана сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у період, за який сплачується пеня, від простроченої суми.

У зв'язку з простроченням у проведенні компенсації витрат позивача по сплати сплаті податку на землю, позивачем здійснено розрахунок пені, 3% річних. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується відповідно до рахунку № 897327 від 01.02.2012р. основна заборгованість 91490,39 грн., 12170,52 грн. пеня, 3638,31 грн. 3% річних, відповідно до рахунку № 898027 від 13.09.2012р. основна заборгованість 179702,50грн., 11209,92 грн. пеня, 2478,31 грн. 3% річних, відповідно до рахунку № 898398 від 01.02.2013р. основна заборгованість179702,50 грн., 2363,21 грн. пеня, 472,64 грн. 3% річних

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача наявної суми боргу.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про стягнення основної заборгованості в розмірі 450895,39грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, визнані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.3 Договору за прострочення грошових зобов'язань винна сторона, що допустила, що допустила прострочення, зобов'язана сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у період, за який сплачується пеня, від простроченої суми.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 12170,52 грн. пені, 3638,31 грн. 3% річних відповідно до рахунку № 897327 від 01.02.2012р., 11209,92 грн. пені, 2478,31 грн. 3% річних відповідно до рахунку № 898027 від 13.09.2012р., 2363,21 грн. пені, 472,64 грн. 3% річних відповідно до рахунку № 898398 від 01.02.2013р. , вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості в сумі 450895,39грн., пені в сумі 25743,65 грн. та 3% річних у сумі 6589,26 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 9664,57грн. покладаються на відповідача.

Відповідно до положень ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до поданої 08.05.2013р. заяви Дочірнього підприємства "ЧАБАНКА", з огляду на особливості сезонного характеру діяльності підприємства відповідача та неможливість на даний момент повного виконання рішення суду, відповідач просив суд надати йому розстрочку виконання судового рішення у справі № 916/501/13-г за наступним графіком: до 30.08.2013р. - 98578,57 грн., до 30.09.2013р. - 98578,57 грн., до 30.10.2013р. - 98578,57 грн., до 30.11.2013р. - 98578,57 грн., до 30.12.2013р. - 98578,59 грн., оскільки вважає, що надання розстрочення сприятиме повному виконанню рішення суду.

У судовому засіданні, як відбулось 13.05.2013р., представник позивача не заперечував проти задоволення заяви Дочірнього підприємства "ЧАБАНКА" щодо надання розстрочення виконання рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного, того, що боржник є підприємством, діяльність якого пов'язана з наданням послуг, які мають сезонний характер, на думку суду, ненадання Дочірньому підприємству "ЧАБАНКА" розстрочки може призвести до призупинення його діяльності, що спричинить негативні наслідки. Натомість, надання розстрочки, на думку суду, надасть можливість боржнику отримати грошові кошти та виконати рішення суду належним чином.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне розстрочити виконання судового рішення у справі № 916/501/13-г за наступним графіком: до 30.08.2013р. - 98578,57грн., до 30.09.2013р. - 98578,57 грн., до 30.10.2013р. - 98578,57 грн., до 30.11.2013р. - 98578,57 грн., до 30.12.2013р. - 98578,59 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "ЧАБАНКА" (65005, м. Одеса, вул. Прохорівська, 45; код 33568185; р/р 26001253341 в ПАТ „МАРФІН БАНК", МФО 328168) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код 01125666; р/р 26002127261 у ПАТ „Марфін Банк", МФО 328168) заборгованість у сумі 483228 (чотириста вісімдесят три тисячі двісті двадцять вісім) грн.30 коп., 9664 (дев'ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 57 коп. судового збору.

3. Розстрочити виконання судового рішення у справі №916/501/13-г в частині стягуваної заборгованості за наступним графіком:

- до 30.08.2013р. підлягає сплаті Дочірнім підприємством "ЧАБАНКА" 98578,57 грн.,

- до 30.09.2013р. підлягає сплаті Дочірнім підприємством "ЧАБАНКА" 98578,57 грн.,

- до 30.10.2013р. підлягає сплаті Дочірнім підприємством "ЧАБАНКА" 98578,57 грн.,

- до 30.11.2013р. підлягає сплаті Дочірнім підприємством "ЧАБАНКА" 98578,57 грн.,

- до 30.12.2013р. підлягає сплаті Дочірнім підприємством "ЧАБАНКА" 98578,59 грн.

Повний текст рішення складено 15 травня 2013 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.