Рішення № 31167371, 26.04.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2128/13- ц

Провадження №2/761/3108/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 квітня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарях - Вітріщаку Р.В., Калугіній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Лафорт», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

В січні позивач ОСОБА_1 звернувся зі вказаним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Лафорт» суму страхового відшкодування в розмірі 50 000, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 500,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19 серпня 2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено автомобіль позивача. Постановою Корольовського районного суду м. Житомира винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2 Оскільки відповідальність заподіювача шкоди застраховано у ПрАТ «СК «Лафорт», позивачем було подано заяву про отримання страхового відшкодування, проте відповідачем на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення про відмову у здійсненні страхового відшкодування, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення суми страхового відшкодування до суду.

У судове засідання з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та позов просив задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 29, 33, 46, 56, 62).

Суд, керуючись ст.ст. 169, 224 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог з наступних підстав.

19 серпня 2012 року приблизно о 12 годині 40 хвилин в м. Житомирі на вул. В. Бердичівська, 2/97, ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, що призвело до механічних пошкоджень автомобілів. Цей факт підтверджується постановою Корольовського районного суду м. Житомира №3-2496/12 від 31 серпня 2012 року, відповідно до якої винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Лафорт» (Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6328535 від 06 квітня 2012 року), у зв'язку з чим 28 серпня 2012 року позивачем була подана заява про отримання страхового відшкодування та ряд інших документів страховику, що підтверджується зазначеною заявою, зареєстрованою у страховика під №6678 від 28 серпня 2012 року.

29 грудня 2012 року на адресу ОСОБА_1 було направлено відмову у здійсненні страхового відшкодування № 934. Підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування зазначено п.2.8 Правил дорожнього руху України, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, відповідно до якого водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Суд з такою позицією відповідача погодитися не може з наступних підстав.

Положення статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Те, що порушення ОСОБА_2 було вчинено в стані алкогольного сп'яніння не обумовлює право Відповідача не виконувати зобов'язання щодо відшкодування Позивачу шкоди. Статтею 37 Закону про страхування передбачено виключний перелік підстав відмови страховика у здійсненні страхового відшкодування, і керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин не є підставою для відмови у здійсненні страховиком страхового відшкодування. Разом з тим стаття 38 вказаного Закону передбачає право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до Висновку експертного авторознавчого дослідження № 3354 від 20 серпня 2012 року, складеного судовим експертом Ільїнським А. А., матеріальний збиток, заподіяний позивачеві при ДТП складає 95 949,00 грн.

Враховуючи, що строк дії Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6328535 від 06 квітня 2012 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Лафорт» спливає 06 квітня 2013 року, то станом на день скоєння ДТП, тобто 19 серпня 2012 року, цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну під час керування автомобілем ВАЗ 210430, номер державної реєстрації НОМЕР_1, було застраховано.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а значить, з відповідача слід стягнути на користь позивача 50,000 грн., що є розміром страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, згідно укладеного полісу між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Лафорт».

На підставі ст.88 ЦПК України, за якою: стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у сумі 500, 00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 159, 169, 212, 214, 215, 224 - 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Лафорт», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Лафорт» (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ - 25005889) на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_3) страхове відшкодування в розмірі 50 000,00 грн. та судовий збір в розмірі 500,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: