Постанова № 311665, 31.08.2006, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2006 року ,м.Харків Справа № 44/85-06

Колегія суддів у складі: головуючий суддя- доповідач Фоміна В.О., суддя Білоконь Н.Д. , суддя Сіверін В.І.

При секретарі судового засідання Криворученко О.І.

За участю представників сторін :

позивача – Моргунової І.С.( к.пост. дов. б/н від 14.05.2006 р., у справі)

третіх осіб на стороні позивача , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору : 1) Грішина А.В.(к.пост. дов. № 0175/3065 від 27.06.06 р.)

2) не прибув

відповідача - Корсун-Цуркан О.Б.(к.пост. дов.№ 749 від 31.03.2006 р. )

третьої особи на стороні відповідача , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Аюпової Р.М.( дов. б/н від 17.08. 2006 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи на стороні відповідача , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ТОВ «Люботинський комплекс»( вх.№ 2552 Х/1-13) на постанову господарського суду Харківської області від 13 червня 2006 року по справі № 44/85-06

за позовом дослідного господарства «Комунар»Інституту грунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського , с. Коротич

треті особи на стороні позивача , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору : 1)Харківська обласна державна адміністрація Харківської області

2)Головне управління агропромислового розвитку Харківської облдержадміністрації.

до Харківської районної державної адміністрації

третя особа на стороні відповідача –ТОВ «Люботинський комплекс», с. Манченки

про визнання недійсним розпорядження

встановила:

Позивач –дослідне господарство «Комунар»,звернулось до господарського суду Харківської області з адміністративним позовом про визнання недійсним розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 29.09.2005 року за № 764 в частині вилучення з постійного користування ДГ «Комунар» земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 461,6233 га, розташованої за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради Харківського району Харківської області .

Постановою господарського суду Харківської області від 13.06.2006 року ( колегія суддів у складі : головуючий суддя Дюкарева С.В., , судді Хотенець П.В., Білоусова Я.О.) позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 29.09.2005 року за № 764 в частині вилучення з постійного користування ДГ «Комунар» земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 461,6233 га, розташованої за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради Харківського району Харківської області.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 3,40 грн. державного мита.

Третя особа –ТОВ «Люботинський комплекс», з постановою суду першої інстанції не погодилась , звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на незаконність та необгрунтованість постанови , невідповідність висновків суду обставинам справи . Просить оскаржувану постанову скасувати , в позові відмовити.

У судовому засіданні представники апелянта та відповідача підтримали апеляційну скаргу .

Представник позивача та першої третьої особи на стороні позивача проти апеляційної скарги заперечують , вважають постанову господарського суду законною та обгрунтованою , просять залишити її без змін , а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник другої третьої особи на стороні позивача не скористався правом бути присутнім у судовому засіданні, хоча належним був повідомлений про час і місце розгляду справи , що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового підправлення від 19.07.2006 року № 1796430.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги , перевіривши постанову господарського суду щодо вірності застосування норм матеріального та процесуального права , колегія суддів встановила наступне.

Дослідне господарство «Комунар»Коротичанської селищної ради у відповідності до Актів на право постійного користування землею від 10 жовтня 1994 року № 59 та № 60 є землекористувачем земельної ділянки площею 782,7 га та 1820,9 га землі в межах згідно з планом землекористування.

Листом № 2 від липня 2005 року ТОВ «Люботинський комплекс» звернувся до ДГ «Комунар» з проханням виділити 500 гектарів ріллі в оренду ,яка знаходиться поряд з землями господарства позивача. На даному листі директор ДГ «Комунар»зробив напис , яким не заперечував проти прохання ТОВ «Люботинський комплекс».

15 серпня 2005 року позивач звернувся до голови Харківської районної державної адміністрації з листом , в якому повідомив про складне фінансове становище з обробітком землі , а тому він не заперечує проти надання в оренду за згодою керівництва облдержадміністрації 500 гектарів ТОВ «Люботинському комплексу «та вилучення даної ділянки для цих цілей.

Відповідач - Харківська районна державна адміністрація, на підставі даного листа , як добровільної відмови позивача від земельної ділянки , та керуючись ст.ст. 22,123,186 Земельного Кодексу України , п.12 Перехідних положень Земельного Кодексу України , ст. 55 Закону України «Про землеустрій «прийняла рішення про надання дозволу ТОВ «Люботинський комплекс»на розробку технічної документації по оформленню права користування на умовах оренди . Дозвіл зареєстровано 22.08.2005 року за № 2107.

Розроблена технічна документація була подана на розгляд та затвердження відповідачеві , після чого Харківська районна державна адміністрація видала спірне розпорядження , яким надано в довгострокову оренду ТОВ «Люботинський комплекс» земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 461,6233 га , розташованої за межами населеного пункту на території Люботинської міської ради.

07.12.2005 року відповідачем та третьою особою на стороні відповідача було укладено договір оренди ,який зареєстрований в Харківському районному відділі реєстрації ХРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» за № 040570300005 .

Відповідно до п.1.3 Статуту дослідного господарства «Комунар»Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім.О.Н.Соколовського ,затвердженого Президентом Української академії аграрних наук 12 лютого 2001 року та зареєстрованого Головою Харківської районної державної адміністрації 22 лютого 2001 року за № 04058735ю0020828 , дослідне господарство «Комунар»Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім.О.Н.Соколовського підпорядковане Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім.О.Н.Соколовського Української академії аграрних наук . Загальне підпорядкування : Української академії аграрних наук, як органу управління державним майном .

Пунктом 3.4. Статуту економічною основою діяльності Господарства є державна власність на основні фонди, інше майно , закріплене Академією за Господарством , а також землі академії , надані Господарству згідно з державним актом на право користування землею. Ці землі надані Господарству для виконання його цілей і завдань і є державною власністю . Вони не можуть передаватися в іншу форму власності , на них не можуть створюватися селянські ( фермерські) господарства . Вилучення земель , наданих Господарству , в тому числі для формування земель запасу , без згоди Президії Академії не допускається.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2002 року «Про передачу дослідницького господарства «Комунар»до сфери управління Харківської обласної державної адміністрації , прийнято пропозицію Української академії аграрних наук і Харківської обласної державної адміністрації , погоджену з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції , Міністерством фінансів , Фондом державного майна та Державним комітетом статистики , про передачу цілісного майнового комплексу дослідного господарства «Комунар»(Харківська область , с.Коротич-1) Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»до сфери управління Харківської обласної державної адміністрації, виключити з переліку установ , організацій та підприємств , які входять до складу Української Академії аграрних наук , затвердженого постановою КМУ від 22.06.1999 року № 1089, пропозицію : 05460396 Дослідне господарство «Комунар»Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського «.

Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 08 червня 2005 року № 243 «Про прийняття до сфери управління обласної державної адміністрації цілісного майнового комплексу дослідного господарства «Комунар» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського»було прийнято до сфери управління обласної державної адміністрації цілісний майновий комплекс дослідного господарства «Комунар» Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського «та покладено повноваження з управління на головне управління сільського господарства і продовольства обласної державної адміністрації.

Цілісний майновий комплекс ДГ «Комунар»було прийнято за Актом приймання-передачі , погодженого з Президентом Української академії наук 09 лютого 2005 року та затвердженого головою Харківської обласної державної адміністрації 14 лютого 2005 року.

Як вбачається з матеріалів справи , а саме з вищезазначеного акту приймання-передачі, а також підтверджено представниками судового процесу в судовому засіданні землі , надані позивачеві у постійне користування до сфери управління Харківській обласній державній адміністрації не передавались.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об*єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах , визначених цією Конституцією. Відповідно до ст.118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах ,містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації .

На виконання цих конституційних повноважень було прийнято Закон України «Про місцеві державні адміністрації»від 09 квітня 1999 року ( з відповідними змінами) . Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Відповідно до п. а) ст. 17 Земельного Кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах визначених цим Кодексом .

Згідно з п. 2 ст. 84 Земельного Кодексу України місцеві державні адміністрації у встановлених законом випадках можуть виступати суб*єктами права власності на землі державної форми власності.

Статтею 5 Закону України «Про оренду землі»передбачено , що місцеві державні адміністрації можуть виступати орендодавцями землі. Порядок передачі в оренду таких земельних ділянок передбачений ст. 124 Земельного кодексу України.

А статтею 149 Земельного Кодексу України передбачені повноваження місцевих державних адміністрацій щодо вилучення земельних ділянок . Однією з підстав для вилучення земельних ділянок є згода землекористувачів. Відповідно до п.5 цієї статті районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності , які перебувають у постійному користуванні , в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання… .

Як встановлено судовою колегією відповідно до Статуту позивача , землі , що знаходились у постійному користуванні позивача є державною власністю. А тому вищезазначені норми Конституції України- Основного Закону України ; Земельного Кодексу ; Закону України «Про місцеві державні адміністрації»; Закону України «Про оренду землі» підтверджують право відповідача на розпорядження землями державної власності .

Таким чином законодавство України чітко визначає органи розпорядження державними землями, які перебувають у постійному користуванні , в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання ,та повноваження цих оргвнів, яким в даному випадку є Харківська районна державна адміністрація .

А тому суд першої інстанції при посиланні на статтю 17 Земельного Кодексу України невірно визначив Харківську обласну державну адміністрацію , як орган , якому надано виключне право розпорядження землями державної власності та зробив висновок про обґрунтованість позовних вимог без урахування приписів ст.ст. 84, 149 Земельного Кодексу України .

Окрім цього , суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови невірно послався на ст.141 Земельного Кодексу України , як підставу для задоволення позову , оскільки дана стаття визначає підстави припинення права користування земельною ділянкою , проте як оскаржуваним Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 29.09.2005 року за № 764 було вилучено спірну земельну ділянку у позивача за його згодою з посиланням на ст.ст. 149, 186 та п.12 Перехідних положень Земельного Кодексу України.

Інших посилань на норми діючого законодавства мотивувальна частина оскаржуваної постанови господарського суду Харківської області не містить.

Що ж до посилання позивача на відсутність його згоди , як землекористувача на вилучення спірної земельної ділянки , то колегія суддів зазначає , що в оскаржуваній постанові не надано належної правової оцінки даному факту ,а встановлено , що директор господарства Крамаренко В.С. не мав ніяких повноважень для вирішення будь-яких питань щодо земельних відносин ДГ «Комунар», а отже , на думку суду першої інстанції , лист позивача у будь-якій редакції не можна вважати належною підставою для передачі ТОВ «Люботинський комплекс»земельної ділянки з її вилученням .

Дані висновки суду є хибними виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.4.Статуту позивача –господарство створене на підставі Постанови Ради Міністрів УРСР № 732 від 23.06.1969 року , як експериментальна база «Комунар». Згідно з п.2.1 Статуту господарство є державним сільськогосподарським статутним суб*єктом , який здійснює господарську і комерційну діяльність. Пунктом 3.4 Статуту встановлено ,що економічною основою діяльності Господарства є державна власність на основні фонди, інше майно , закріплене Академією за Господарством… .

Статтею 62 Господарського Кодексу України встановлено , що підприємство –це самостійний суб*єкт господарювання , створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування , або іншими суб*єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної , іншої господарської діяльності в порядку , передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Одним із видів підприємств у відповідності до п.1 ст. 63 Господарського Кодексу України є державне підприємство , що діє на основі державної власності.

Згідно з п.п.3 ,5 ст. 65 Господарського Кодексу України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства , представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування , інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами , формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку , визначених установчими документами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено з пояснень представників позивача , відповідача та третіх осіб , що виступають на їх стороні, обмежень щодо прийняття рішень директором ДГ «Комунар»Статутом не встановлено, а тому висновок господарського суду щодо відсутності повноважень директора для надання згоди на вилучення земельної ділянки (у зв*язку з відсутністю фінансової можливості користування нею) є необґрунтованим .

Недоречним є посилання суду в оскаржуваній постанові і на п.3.4 Статуту позивача щодо заборони передавати землі надані позивачеві в іншу форму власності , а також створювати селянські ( фермерські) господарства , оскільки спірна державна земельна ділянка не передавалась відповідачем в іншу форму власності , а залишилась у власності держави , і взагалі у власність не передавалась , а була передана лише в оренду ТОВ «Люботинський комплекс».

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку , що при прийнятті оскаржуваної постанови , суд невірно застосував норми матеріального права , що призвело до прийняття незаконного судового акту , а тому апеляційна скарга третьої особи на стороні відповідача –ТОВ «Люботинський комплекс»підлягає задоволенню , а постанова господарського суду Харківської області від 13 червня 2006 року по справі № 44/85-06 скасуванню.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Ухвалила:

Апеляційну скаргу задовольнити .

Постанову господарського суду Харківської області від 13 червня 2006 року по справі № 44/85-06 скасувати.

Прийняти нову ухвалу .

В позові відмовити.

Ухвала набирає чинності з моменту оголошення і може бути оскаржена протягом місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали до Вищого адміністративного суду України.

Справу направити до господарського суду Харківської області.

Повний текст ухвали складено 19 серпня 2006 року.

Головуючий суддя-доповідач Фоміна В.О.

Суддя Білоконь Н.Д.

Суддя Сіверін В

ро