Ухвала суду № 31166418, 24.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16759/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Горбань Н.І., Собківа Я.М. Гусак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 грудня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційні партнери» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.10.2011 № 0020721510 та № 00020711510, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2011 року ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційні партнери» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0020721510 від 27.10.2011, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 291 999,00 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.10.2011 № 00020711510, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 10 361,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 грудня 2011 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 0020721510 від 27.10.2011, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 291 999,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 27.10.2011 № 00020711510, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 10 361,00 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.09.2011 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційні партнери».

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме: порушення п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України внаслідок чого було завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 291 999,00 грн. та занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток, що підлягає збільшенню на 10 361,00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт № 6662-15/36136431 від 30.09.2011, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0020721510 від 27.10.2011, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 291 999,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.10.2011 № 00020711510, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 10 361,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в Акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 291 999,00 грн. та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток, що підлягає збільшенню на 10 361,00 грн., а відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно п. 1 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, Розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, при заповненні декларації з податку на прибуток за 2010 рік та 1 квартал 2011 року, застосовувалися норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вбачається із декларації з податку на прибуток за 2010 рік, в рядку 08 (Об'єкт оподаткування) позивачем зазначено суму «- 347 763,00 грн.». Таким чином, за результатами податкового 2010 року об'єкт оподаткування з податку на прибуток становив від'ємне значення, а саме суму «- 347 763,00 грн.».

Виходячи з вищевикладеного, керуючись п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач правомірно включив до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в рядок 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього року» в сумі «- 347 763,00 грн.».

Згідно з Декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, в рядку 08 (Об'єкт оподаткування) зазначено суму «- 347 763,00 грн.».

Таким чином, за результатами першого календарного кварталу 2011 року об'єкт оподаткування з податку на прибуток становив від'ємне значення, а саме суму «- 337 046,00 грн.».

Відповідно до 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого кварталу календарного 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками першого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Виходячи з вищевикладеного та з урахуванням вимог для складання податкової декларації з податку на прибуток та вимог норм Податкового кодексу України, чітко вбачається, що якщо в податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал в рядку «об'єкт оподаткування» відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування, то дана сума повинна бути перенесена в податкову декларацію з податку на прибуток в такому ж значенні в рядку «від'ємне значення об'єкта оподаткування наступного звітного (податкового) періоду».

Таким чином, керуючись пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, та п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України, позивач правомірно включив від'ємне значення об'єкта оподаткування першого календарного кварталу 2011 року до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Згідно Декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, позивач в рядок 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року)» відобразив суму «- 337 046,00 грн.», що відповідає даним Декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не було порушено порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток у 2 кварталі 2011 року, та правомірно відображено об'єкт оподаткування з податку на прибуток значення в сумі «-291 999,00 грн.», з урахуванням доходу за 2 квартал 2011 року, а відтак, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, на відповідача як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, так як він заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 грудня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 8 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк Н.І. Горбань Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 29.04.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Горбань Н.І.

Собків Я.М.