Постанова № 31165035, 22.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 р. Справа № 804/4137/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняКалині В.М. за участю представника позивача Козловського Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос ЛТД» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос ЛТД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Дніпродзержинською ОДПІ від 12.03.2013 року № 0000192206, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 8590,00 грн. та № 0000202206, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток в розмірі 10828,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 44, 198, 201 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При цьому позивач зазначає, що на підставі актів від 13.03.2012р. № 30/3-22-80 та від 25.01.2012р. № 54/3-23-20, складених посадовцями ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, в яких містяться не доведені належними доказами припущення про фіктивність діяльності ТОВ «Дормашавто» і про нікчемність укладених ним правочинів з контрагентами, відповідачем був зроблений не доведений належними доказами висновок про те. що діяльність ТОВ «Дормашавто» має ознаки фіктивності, а правочини, укладені з боку ТОВ «Дормашавто» є нікчемними, тобто недійсними в силу закону без окремого судового рішення і не можуть підтверджувати склад і розмір податкового кредиту з ПДВ та не можуть підтверджувати склад і розмір витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток. Тобто припущення посадових осіб одного податкового органу видаються посадовими особами вже іншого податкового органу, як безперечні та належним способом доведені юридичні факти, які ніби-то свідчать про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «Дормашавто».

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2013 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання з'явилися представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився та звернувся з заявою про розгляд справи без участі відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 12.03.2013 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192206, яким збільшено ТОВ «Колос ЛТД» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 8590 грн. (8338 грн. - основний платіж, 252 грн. - штрафні (фінансові) санкції), а також податкове повідомлення-рішення № 0000202206, яким збільшено ТОВ «Колос ЛТД» суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 10828 грн. (9889 грн. - основний платіж, 939 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Вказані оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі Акту документальної позапланової перевірки від 13.02.2013 року № 1842/53/22.6-09/13463523.

У вказаному акті зазначено, що при проведенні перевірки фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Колос ЛТД» з ТОВ «Дормашавто» встановлено, що грудень 2010 року та березень, квітень 2011 року ТОВ «Колос ЛТД» отримано послуг з автоперевезення від ТОВ «Дормашавто» на загальну суму 50025,36 грн., в тому числі ПДВ у сумі 8337,56 грн. Товарно-транспортні накладні до перевірки не надано. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період за липень, вересень, листопад 2009 року, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень, грудень 2010 року, березень, квітень 2011 року, які підпадають під визначення норм та вимог Закону України «Про податок на додану вартість»- правочини визнано нікчемними. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період за липень, вересень, листопад 2009 року, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень, грудень 2010 року, березень, квітень 2011 року, які підпадають під визначення норм та вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - правочини визнано нікчемними. Пункт 5.1 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток на загальну суму 3754 грн. та п.п.14.1.36. п.14.1 ст.14, .п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст. 138. п.138.4 ст. 138 та п.п.138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України занижено податок на прибуток на загальну суму 6135 грн. Пункт 198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 8338 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 78.1. ст. 78 документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, вичерпний перелік яких зазначено у вказаному пункті, зокрема, такої обставини, якте, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені у ст. 79 ПКУ, у відповідності з п. 79.2. якої документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як вбачається із змісту акту від 13.02.2013 року № 1842/53/22.6-09/13463523 в ньому не зазначено підстав для проведення позапланової невиїзної перевірки.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів надіслання позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У відповідності з п. 3, п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Акт документальної позапланової перевірки від 13.02.2013 року № 1842/53/22.6-09/13463523, на підставі якого були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідає вказаним приписам законодавства, зокрема не містить посилань на конкретні первинні документи, на підставі яких встановлені порушення податкового законодавства, до акту не додані пояснення посадових осіб підприємства щодо встановлених порушень, а також не містить посилань на докази, що підтверджують факти порушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Пленум Верховного Суду України в п. 18 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо».

Таким чином, законодавством відокремлено порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачено наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Доказів наявності умислу у сторін спірних договорів на укладання їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (вирок суду про притягнення сторін цього договору до кримінальної відповідальності тощо) відповідач не зазначив.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати договори, укладені позивачем з його контрагентами нікчемними на підставі статті 228 ЦК України.

Судом встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, що між ТОВ «Дормашавто» (Перевізник) та ТОВ «Колос ЛТД» (Замовник)було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом в межах України від 30.11.2010 року № 14, у відповідності з яким ТОВ «Колос ЛТД» отримало від ТОВ «Дормашавто» транспортних послуг на загальну суму 44019,36 грн., у тому числі ПДВ 7336,56 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками, актами здачі-прийняття робіт (надання автотранспортних послуг) та податковими накладними.

Посилання відповідача в оскаржуваному акті перевірки на Акт від 13.03.2012 року № 30/3-22-80 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дормашавто» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків-покупцями, постачальниками» та на Акт від 25.01.2012 року № 54/3-23-20 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Дормашавто» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків-покупцями, постачальниками»суд не враховує у зв'язку з наступним.

Пунктом 73.5. статті 73 Податкового кодексу України визначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

У відповідності з п. 4, п. 6, Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року N 1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Матеріали зустрічної звірки надсилаються до органу державної податкової служби (ініціатора).

Зміст наведених правових приписів вказує на те, що за наслідками проведення зустрічної звірки відповідним податковим органом складається довідка про зустрічну звірку.

При цьому Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року N 1232, складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки не передбачено.

Водночас, пунктом 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236 визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3).

У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України визначено, що зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто Державній податковій адміністрації України право визначати порядок проведення зустрічних звірок не надано.

Як вбачається із змісту Акту документальної позапланової перевірки від 13.02.2013 року № 1842/53/22.6-09/13463523, фактичною підставою для того, щоб вважати спірний договір нікчемним є інформація, отримана від іншого податкового органу про неможливість проведення зустрічної звірки з контрагентом позивача, у зв'язку з його незнаходженням за юридичною адресою.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Разом з тим, ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому органи державної податкової служби України не позбавлені права та можливості вжити необхідних заходів у тому числі примусового характеру до порушників податкового законодавства - ТОВ «Байкара» (анулювати реєстрацію платника ПДВ, донарахувати суму податку, звернутися до суду з позовом про скасування державної реєстрації тощо).

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це саме стосується і перевірки покупцем намірів продавця щодо сплати ним державі податків.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати договір, укладений позивачем з ТОВ «Дормашавто» нікчемним і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, враховуючи характер та обсяги порушень, допущених відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 158-163, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 року № 0000192206 та податкове повідомлення-рішення від 12.03.2013 року № 0000202206, винесене Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос ЛТД» судовий збір у розмірі 230,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 26.04.2013 року.

Суддя О.В. Серьогіна