Ухвала суду № 31164972, 07.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

07 травня 2013 р. Справа № 804/6012/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров»я України» до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування акту перевірки, -

ВСТАНОВИВ

26.04.2013 року Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров»я України» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування акту перевірки.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами планової перевірки позивача Виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності складений Акт №8 від 23 січня 2013 року, згідно якого загальна сума коштів Фонду використаних з порушенням чинного законодавства становить 101 562, 75 грн. Вважаючи зазначений Акт протиправним позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з наступних обставин.

Відповідно до ч.2 ст.107 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Положеннями п.1 ч. 1 ст.109 КАС України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Викладені положення кореспондуються з нормами п.1 ч.2 ст.17 КАС України, відповідно до яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Під нормативно-правовими актами розуміються рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб, і які призначені для неодноразового застосування щодо цього коло осіб.

Під правовими актами індивідуальної дії розуміються рішення, які є актами одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. Конституційним Судом України зазначено, що за своєю природою ненормативні акті, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

З матеріалів адміністративного позову свідчить, що Державний заклад «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров»я України» просить визнати протиправним та скасувати Акт Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №8 від 23 січня 2013 року, в якому встановлені порушення правомірного (цільового) використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Однак, Акт планової перевірки позивача від 23.01.2013 року є документом, який складається уповноваженим контролюючим органом, фіксує факт її проведення та результати. Він оформлюється у відповідності до Порядку проведення перевірок отримувачів коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення, оформлення, реалізації та оскарження їх результатів, затверджених постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року № 30, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.03.2011 року за № 394/19132 (далі - Порядок) у вигляді письмового документу.

Відповідно до п.5.6. Порядку за матеріалами акта перевірки, якою встановлено неправомірне (нецільове) використання страхових коштів та/або неповне, несвоєчасне повернення страхових коштів до бюджету Фонду, керівником органу Фонду або його заступником з урахуванням заперечень (за їх наявності) протягом двадцяти календарних днів з дня, наступного за днем підписання акта (отримання заперечень) перевірки приймається рішення про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, використаних неправомірно (не за цільовим призначенням), та застосування фінансових санкцій (далі - Рішення про повернення коштів Фонду) відповідно до вимог статей 22 та 30 Закону за встановленою формою.

Як свідчать матеріали справи, в оскаржуваному Акті перевірки лише встановлені порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (із змінами та доповненнями).

З викладеного свідчить, що Акт перевірки є тим документом суб'єкта владних повноважень, що безпосередньо не породжує ніяких правових наслідків та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішенням в розумінні п.1 ст. 17 КАС України.

Факти, викладені в оскаржуваному позивачем Акті перевірки безпосередньо не породжують у нього прав та обов'язків, не носять обов'язкового характеру для нього, не встановлюють, не припиняють та не змінюють правовідносини, що свідчить про відсутність публічно-правового спору.

Рішення про повернення коштів Фонду від 08.02.2013 року № 008 про застосування фінансових санкцій на суму 115105,55 грн. (надано у якості додатків до позовної заяви) яке було винесено Фондом соціального страхування за результатами перевірки, позивачем не оскаржується.

З викладених обставин розгляд справи за заявою позивача не належить до юрисдикції адміністративного суду, визначеної ст. 17 КАС України, а відтак суддя, з огляду на положення п.1 ч.1 ст. 109 КАС України відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 8 та 19 Конституції України, ст. ст.. 7-11, 109, ст. 160, 165 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Державного закладу «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров»я України» до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування акту перевірки № 08 від 23.01.2013 року - відмовити.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачці разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст. 186 КАС України до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили згідно ст. 254 КАС України.

Суддя І.В. Тулянцева