Постанова № 31164957, 29.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 р. Справа № 804/4360/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняКалині В.М. за участю представника позивача Нагорної Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Проммеханіка» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Проммеханіка» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить:

- визнати протиправними дії посадових осіб Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничого об'єднання «Проммеханіка», складання та підписання акта «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВО «Проммеханіка» від 28.01.2013 року №254/225.36723785 з питань взаємовідносин з фіктивними підприємствами ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Хімтяжбуд», ПП «Спецстанкострой», ПП «Промспецтех», ТОВ «Укрметалснаб-7» та ПП «Діардхімсервісторг» за період з 01.01.2009 по 01.08.2012 року у фактичних періодах їх здійснення;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:форми Р № 0000052205 від 06.03.2013 року про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 112823,00 грн. та штрафної санкції у розмірі 16449,75 грн. та форми Р № 0000062205 від 06.03.2013 року про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 105079,19 грн. та штрафної санкції у розмірі 22766,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 75, 78, 86 Податкового кодексу України, ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при вчиненні оскаржуваних дій та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При цьому позивач зазначає, що фактично перевірка проводилась посадовими особами відповідача без виходу на підприємство. Відповідач належним чином не проводив дослідження наявних у позивача документів. Відповідач посилається на наявність вироку Самарського райсуду м. Дніпропетровська від 03.04.2012 року, згідно якого вбачається про притягнення до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво, зловживання повноваженнями директора ІІП «Спецстанкострой» та директора ПП «Сервістранс -Н-08», з якими Позивач мав договірні взаємовідносини. Але вирок суду не містить даних щодо незаконних дій саме по взаємовідносинам з позивачем. Кожна оподаткована господарська операція, визначена в Акті перевірки позивача належним чином оформлена, всі податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам. Орган державної податкової служби не наділений правом самостійно визначати сумнівність чи фіктивність правовідносин, їм надано право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами. Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року було відкрито провадження у справі.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".

У судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у письмових запереченнях просив суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку із його необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 06.03.2013 року відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000062205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі127845,44 грн. (основний платіж - 105079,19 грн., штрафні санкції - 22766,25 грн.) та форми Р № 0000052205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 129272,75 грн. (основний платіж - 112823 грн., штрафні санкції - 16449,75 грн.)

Як вбачається з матеріалів справи, вказані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі Акту від 28.01.2013 року № 254/225.36723785 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВО «Проммеханіка» з питань взаємовідносин з фіктивними підприємствами ПП «Сервістранс-Н-08», ПП «Хімтяжбуд», ПП «Спецстанкострой», ПП «Промспецтех», ТОВ «Укрметалснаб-7» та ПП «Діардхімсервісторг» за період з 01.01.2009 по 01.08.2012 року у фактичних періодах їх здійснення.

У вказаному акті зазначено, що 15.01.2013 року було пред'явлено направлення від 14.01.2013 року №43/225 та № 44/225, а також вручено копію наказу Нікопольської ОДПІ від 14.01.2013 року №43 Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ВО «Проммеханіка» головному бухгалтеру ТОВ «ВО «Проммеханіка» ОСОБА_4 Журнал реєстрації перевірок ТОВ «ВО «Проммеханіка» не надано. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.09 р. по 01.08.12 р. встановлено їх завищення всього у сумі 790067,94 грн. Завищено валові витрати на суму придбаних товарів, послуг від ПП «Сервістранс-Н-08»у розмірі 396725,00 грн. по недостовірним первинним обліковим документам, які сформовані особами, визнаними вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська винними в фіктивному підприємництві. Завищено валові витрати на суму придбаних товарів, послуг від ПП «Спецстанкострой» у розмірі 26262,78 грн. по недостовірним первинним обліковим документам, які сформовані особами, визнаними вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська винними в фіктивному підприємництві. Завищено валові витрати на суму придбаних товарів, послуг від ПП «Укрметалснаб» у розмірі 85141,34 грн. Завищено валові витрати на суму придбаних товарів, послуг від ПП «Хімтяжбуд» у розмірі 15750 грн. Завищено валові витрати на суму придбаних товарів, послуг від ПП «Промспецтех» у розмірі 266139 грн. Перевіркою з урахуванням порушень щодо формування валових витрат встановлено недодержання вимог статей ст. 203, ст.207, ст. 215 , ст. 216, ст. 228 ЦК України по операціях, здійснених ТОВ «ВО «Проммеханіка» з покупцями:ПАТ«Донецький електрометалургічний завод», ТОВ ВНЦ «Трубосталь», ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», ПАТ «НГК», ТОВ НВП «Укргідропресмаш», ТОВ «ПО «Оскар», ДП «Торговельний будинок «Бєлгород «ЗАТ «Пінськдрев», ТОВ «Комплект Азов». Операції продажу ТОВ «ВО «Проммеханіка» на адресу вищезазначених підприємств не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до набувача». Підприємством завищено дохід від продажу товарів (робіт, послуг) у сумі 354052,13 грн.та податкові зобов'язання з ПДВ на суму 70810,43 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2009р. по 01.08.2012р. встановлено його заниження всього у сумі 112823,00 грн. Підприємством завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 131489,44 грн. по недостовірним первинним обліковим документам. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість встановлено його заниження в сього у сумі 105079,19 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 78.1. ст. 78 документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, за наявності такої обставини, як те, що за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 81 Податкового Кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судом встановлено, що документальна позапланова перевірка позивача була проведена відповідачем на підставі наказу від 14.01.2013 року № 43.

Із змісту вказаного наказу вбачається, що підставою для проведення такої перевірки виявилось те, що після отримання від інших податкових органів актів перевірок ТОВ «Укрметалснаб-7» та ПП «Діардхімсервісторг», витягу з вироку суду від 03.04.2012 року та інформації стосовно взаємовідносин ТОВ «ВО «Проммеханіка» з підприємствами ПП «Сервістранс-Н-08» та ПП «Спецстанкострой» відповідачем було направлено позивачу письмові запити з пропозицією надати пояснення та документальне підтвердження взаємовідносин з вказаними підприємствами, проте позивачем у відповідях на ці запити пояснення та копії документів були надані не в повному обсязі.

До початку перевірки наказ від 14.01.2013 року № 43 та направлення на перевірку від 14.01.2013 року № 44/22-5 та № 43/22-5 були вручені під розписку головному бухгалтеру ТОВ «ВО «Проммеханіка» ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 221-222).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність дій відповідача щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки, складання та підписання акта перевірки від 28.01.2013 року № 254/225.36723785 є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Судом встановлено, що ТОВ «ВО «Проммеханіка» уклало з ПП «Сервістранс-Н-08» в особі директора ОСОБА_5 договір від 12.02.2010 року № 1202-10, у відповідності з яким та згідно з видатковими накладними та податковими накладними ТОВ «ВО «Проммеханіка» отримало від ПП «Сервістранс-Н-08» продукцію на загальну суму 476072 грн. та включило суму у розмірі 396725 грн. до валових витрат, а суму у розмірі 79345 грн. віднесло до податкового кредиту з ПДВ.

26.10.2010 року ТОВ «ВО «Проммеханіка» уклало з ПП «Спецстанкострой» в особі директора ОСОБА_6 договір № 261010 у відповідності з яким ТОВ «ВО «Проммеханіка» отримало від ПП «Спецстанкострой» продукцію на загальну суму 31315,34 грн. та включило суму у розмірі 26262,78 грн. до валових витрат, а суму у розмірі 5252,56 грн. віднесло до податкового кредиту з ПДВ.

У відповідності зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в п. 18 Постанови від 06.11.2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо».

Таким чином, законодавством відокремлено порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачено наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2012 року, що набрав законної сили, встановлено, що підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 скоїли ряд злочинів в тому числі у складі організованої групи. Зміст незаконної діяльності полягав в переведенні фінансових активів - грошових коштів, що належали підприємствам-замовникам незаконних послуг, з безготівкової форми в готівкові грошові кошти, шляхом зарахування грошових коштів по безтоварним фінансово-господарським операціям на поточні банківські рахунки спеціально зареєстрованих для такої діяльності юридичних осіб. Операції є безтоварними, тобто товари, роботи, послуги, в оплату яких здійснюється зарахування грошових коштів пр. поточному рахунку, фактично не продаються, не виконуються, не надаються. З метою надання безтоварним операціям ознак господарської діяльності та документального обґрунтування перерахунку сум грошових коштів складалися завідомо неправдиві офіційні первинні документи підконтрольного суб'єкта підприємництва: договори, акти приймання-передачі. В період з 25.06.2008 року по 01.03.2011 року організована група використовувала підприємство ПП «Сервістранс-Н-8» для здійснення незаконної діяльності з переведення грошових коштів з безготівкової в готівкову форму. В період з 24.11.2009 року по 01.03.2011 року організована група використовувала підприємство ПП «Спецстанкострой» для здійснення незаконної діяльності з переведення грошових коштів з безготівкової в готівкову форму. Підсудні повністю визнали себе винними у пред'явленому їм звинуваченні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність умислу у сторін спірних договорів на укладання їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Обставини, наведені відповідачем у акті перевірки є достатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати договори, укладені ТОВ «ВО «Проммеханіка» з ПП «Сервістранс-Н-08» та ПП «Спецстанкострой» нікчемними на підставі статті 228 ЦК України і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

30.03.2011 року ТОВ «ВО «Проммеханіка» уклало з ПП «Хімтяжбуд» договір № 3003на поставку запчастин, у відповідності з яким ТОВ «ВО «Проммеханіка» отримало від ПП «Хімтяжбуд» запчастин на загальну суму 18900 грн. та включило суму у розмірі 15750 грн. до валових витрат, а суму у розмірі 3150 грн. віднесло до податкового кредиту з ПДВ.

ТОВ «ВО «Проммеханіка»уклало з ПП «Промспецтех»в особі директора ОСОБА_7 договір № 1210від 12.10.2010 року на поставку запчастин та договір № 3011 від 30.11.2010 року про надання технологічних послуг, у відповідності з якими ТОВ «ВО «Проммеханіка» отримало від ПП «Промспецтех» запчастин на загальну суму 319367 грн. та включило суму у розмірі 266139 грн. до валових витрат, а суму у розмірі 53228 грн. віднесло до податкового кредиту з ПДВ.

ТОВ «ВО «Проммеханіка» уклало з ТОВ Укрметалснаб-7» договір № 15/1 від 21.03.2011 року на надання технологічних послуг та договір № 0104 від 01.04.2011 року на поставку ТМЦ, у відповідності з якими ТОВ «ВО «Проммеханіка» отримало від ТОВ Укрметалснаб-7» технологічні послуги (запчастини згідно додатку) на загальну суму 85141,34 грн. та включило суму у розмірі 85141,34 грн. до валових витрат.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом, що підтверджує фактичне переміщення товару від вантажовідправника вантажоодержувачу.

Пунктом 85.2. ст. 85 ПКУ визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У відповідності з п. 44.6 ст. 44 ПКУ у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Як вбачається із акту перевірки від 28.01.2013 року № 254/225.36723785, під час перевірки відповідачу позивачем не були надані товарно-транспортні накладні, які б підтверджували фактичне переміщення товарно-матеріальних цінностей.

Також вказані документи не були надані позивачем відповідачу і після закінчення перевірки та до прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, оцінюючи докази, що є в матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованим та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Проммеханіка» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 07.05.2013 р.

Суддя О.В. Серьогіна