Постанова № 31164937, 11.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 р. Справа № 804/2668/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Салюк Л.Ю.,

за участі:

представника відповідача Єрмакової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юність» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юність» (далі - ТОВ «Юність», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Бабушкінському районі, відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.10.2012 року № 0001852305.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки ТОВ «Юність» відповідачем було складено акт перевірки № 2505/224/19099900 від 18.09.2012 року. Згідно акту перевірки було встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Торговий пасаж», які були спрямовані на нереальність здійснення господарських операцій, в результаті чого було встановлено завищення податкового кредиту у лютому, березні 2012 року на суму 912 771,79 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001852305 від 10.10.2012 року про збільшення ПДВ на загальну суму 1 140 965,00 грн., з яким позивач не погоджується з огляду на те, що позивач у лютому-березні 2012 року з обґрунтованою економічною метою придбав харчові продукти у ТОВ «Торговий пасаж». Позивач зазначає, що повідомлення відповідача про проведення перевірки було отримано позивачем несвоєчасно, тому позивач був позбавлений можливості надати документи під час перевірки. Позивач також вказує на те, що рух активів (товарів, придбаних у ТОВ «Торговий пасаж») здійснювався на об'єктах роздрібної торгівлі та громадського харчування, що розташовані за адресами: м. Дніпропетровськ, вул. Сєрова, 7 та м. Дніпропетровськ, вул. Марії Кюрі, 5, в яких позивач здійснював господарську діяльність на умовах оренди; продукти харчування було реалізовано кінцевим споживачем через торгову мережу. З огляду на практику Європейського суду з прав людини по анологічним спорам, позивач вважає, що висновки, викладені ДПІ у Бабушкінському районі в акті перевірки, невірні, зроблені на припущеннях, а не на достовірних даних, а тому висновки про нереальність господарських відносин і про завищення податкового кредиту у лютому, березні 2012 року на суму 912 771,79 грн. мають бути визнані недійсними, і, як наслідок, скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, надала суду письмові заперечення, обґрунтовуючи їх наступним. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Юність» здійснювало спірні операції з придбання товару за договорами, укладеними з ТОВ «Торговий Пасаж», що вплинуло на формування (заниження) податкових зобов'язань з ПДВ. Перевіркою також встановлено, що у ТОВ «Торговий Пасаж» відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. В ході проведення перевірки не підтверджено фактичних взаємовідносин ТОВ «Торговий Пасаж» з жодним контрагентом, який формував податковий кредит. ТОВ «Юність» не надано документального підтвердження щодо придбання товару від ТОВ «Торговий Пасаж», про рух та подальше використання товару. Відділом податкової міліції у Бабушкінському районі встановлено, що директор ТОВ «Торговий Пасаж» ОСОБА_2 є посадовою особою 15 СПД. ТОВ «Торговий Пасаж» у березні 2012 року мало фінансово-господарські взаємовідносини з «ймовірною податковою ямою» ТОВ «АРТ». Почеркознавчим дослідженням підпису встановлено, що підписи на податкових деклараціях зроблено не ОСОБА_2, а іншою особою. Згідно до норм ЦК України та ПК України оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідно до норм чинного законодавства, а отже є правомірним.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представника відповідача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ «Юність» зареєстровано 05.07.1996 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Бабушкінському районі, зареєстровано платником ПДВ. На час розгляду справи судом зареєстроване місцезнаходження позивача: вул. Леніна, 38, м. Луганськ.

ДПІ у Бабушкінському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ ТОВ «Юність» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Торговий Пасаж» за період лютий, березень 2012 року. За наслідком перевірки відповідачем 18.09.2012 року складено акт №2505/224/19099900, в якому встановлено наступне, а саме:

- нереальність здійснення господарських відносин з контрагентом, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єкта оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Юність» - по ланцюгу з постачальником: ТОВ «Торговий Пасаж» за лютий, березень 2012 року;

- завищення податкового кредиту у лютому, березні 2012 року на суму 912 771,79 грн., що в свою чергу призвело до порушення п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено ПДВ на загальну суму 912 771,79 грн., а саме: у лютому 2012 року на суму 357 825,74 грн., у березні 2012 року на суму 554 946,05 грн.

10.10.2012 року ДПІ у Бабушкінському районі на підставі акту №2505/224/19099900 від 18.09.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001852305, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до абз. 1, абз. 2 п. 120.1 ст. 120, абз.1, абз.2 п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість: за основним платежем в сумі 912 772,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 228 193,00 грн.

Відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0001852305 від 10.10.2012 року оскаржувалось в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України, проте рішеннями про результати розгляду скарг №17/0/43-13/10/10-013 від 03.01.2013 року та № 1856/6/110-2115 від 07.02.2013 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

З акту перевірки (стор.6-9) вбачається, що за видатковими накладними у періоді лютий-березень 2012 року ТОВ «Торговий Пасаж» надавало ТОВ «Юність» товар - харчові продукти на загальну суму 5476630,91 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 912771,79 грн. На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Торговий Пасаж» позивачем в податкових деклараціях з податку на додану вартість сформовано податковий кредит у лютому 2012 року на суму 357825,74 грн., у березні 2012 року - 453 829,00 грн., у квітна 2012 року - 101 117,00 грн.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Суд ухвалами від 14.03.2013 року та 28.03.2013 року зобов'язував позивача надати суду належним чином засвідчені копії первинних документів по взаємовідносинам ТОВ «Юність» та ТОВ «Торговий Пасаж», а саме, договори між ТОВ «Юність» та ТОВ «Торговий Пасаж», в межах яких здійснювалась поставка товару позивачу за період лютий-березень 2012 року, видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, податкові накладні, платіжні документи про здійснення оплати за отримані товари; докази подальшої реалізації товарів ТОВ „Юність", придбаних у ТОВ «Торговий Пасаж» та інші.

Проте, позивачем не було виконано вимоги суду та не надано жодного документального підтвердження здійснених господарських операцій з ТОВ «Торговий Пасаж» та подальшими покупцями.

На підставі ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи встановлений ч.1 ст.122 КАС України строк розгляду адміністративної справи та керуючись ч.6 ст.71 КАС України, судом здійснено розгляд справи на підставі документів, наявних в матеріалах справи.

В судовому засіданні досліджено надану суду довідку ДПІ у Бабушкінському районі № 30 від 12.06.2012 року «Про результати зустрічної звірки ТОВ «Торговий Пасаж» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з контрагентами за лютий, березень 2012 року та повноти їх відображення в податковому обліку», якою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Торговий Пасаж» по ланцюгу постачання, зокрема, з ТОВ «Юність».

На підставі п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 987, результати документальних перевірок оформлюються у формі акту або довідки.

Таким чином, довідка є належним доказом по справі та оцінується судом нарівні з іншими доказами в порядку, визначеному ст.86 КАС України.

Як встановлено в акті перевірки №2505/224/19099900 від 18.09.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ ТОВ «Юність» під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Торговий Пасаж» за період лютий, березень 2012 року» відділом податкової міліції ДПІ у Бабушкінському районі встановлено, що гр. ОСОБА_2 є посадовою 15 СПД, які зареєстровані в різних податкових інспекціях м. Дніпропетровська. У веденні господарської діяльності ТОВ «Торговий Пасаж» вбачається відсутність фактів реального здійснення фінансового-господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Таким чином, відсутність доказів підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Юність» та ТОВ «Торговий Пасаж» свідчить про нереальність таких господарських операцій, а тому результати, відображені у податковому обліку ТОВ «Юність» по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий Пасаж» фактично не настали внаслідок відсутності документального підтвердження відповідних дій учасників взаємовідносин.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В ході розгляду справи фахівцями відповідача доведене безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Торговий Пасаж» та заниження позивачем суми податку на додану вартість.

Також суд зазначає, що пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

На підставі п. 44.3 ст. 44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

В порушення зазначених норм позивачем не було надано до перевірки та не було надано суду під час розгляду справи належних доказів - первинних документів, підтверджуючих формування показників податкової звітності позивача з ПДВ у лютому, березні 2012 року.

Відповідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.123.1 ст.123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, податковий орган накладає на платника податків штраф в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає правомірним винесення ДПІ у Бабушкінскому районі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10.10.2012 року № 0001852305.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 16 квітня 2013 року.

Суддя М.В. Бондар