Постанова № 31164923, 11.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 р. Справа № 804/3851/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Салюк Л.Ю.,

за участі:

представника позивача Федоренка Р.В.,

представника відповідача Сидорчука І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинський автобусний завод» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинський автобусний завод» (далі - ТОВ «ДАЗ», позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Дніпродзержинська ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати недійсними, видані Дніпродзержинською ОДПІ податкові повідомлення-рішення від 14.03.2013 року №0000262205 та № 0000272205.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами перевірки ТОВ «ДАЗ» відповідачем було складено акт перевірки № 2142/84/22-507/37103281 від 04.03.2013 року, згідно висновку якого були встановлені порушення ст.ст. 203, 215, 228, 662, 626, 629, 658, 655, 656 Цивільного кодексу України (ЦК України) в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні товарів у ТОВ «АРС Трейд» та у ТОВ «Ейс констракшн менеджмент», та встановлено заниження суми податку на додану вартість та заниження податку на прибуток. 14.03.2013 року Дніпродзержинською ОДПІ були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000262205 та № 0000272205 про нарахування позивачу грошових зобов'язань по податку на додану вартість у розмірі 8608,00 грн. та податку на прибуток у розмірі 21 778,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1562,00 грн. Позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, посилаючись на те, що податковий орган в акті перевірки № 2142/84/22-507/37103281 від 04.03.2013 року встановив порушення законодавства іншими платниками податків, а не позивачем. Позивач вважає неприпустимим у відображенні в акті перевірки порушень з боку інших суб'єктів господарювання, оскільки ТОВ «ДАЗ» не має змоги впливу на дії непідконтрольних йому суб'єктів господарювання, та не має об'єктивних даних щодо наявності цих порушень. Крім того, позивач не може відповідати за будь-які дії своїх постачальників, в тому числі за порушення третіми особами податкового законодавства. Позивач зазначає, що про дійсність отриманого кредиту і понесених валових витрат на закупку запасних частин, вузлів і деталей свідчить той факт, що були відремонтовані автобуси з використанням саме куплених у ТОВ «АРС Трейд» та ТОВ «Ейс контракшн менеджмент» запасних частин, вузлів і деталей, що підтверджується договорами, актами приймання-здачі автобусів в ремонт, завданнями на ремонт, актами виконаних робіт з переліком замінених деталей, а також наявність виробничих приміщень та устаткування безпосередньо пристосованих саме для ремонту автобусів. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, надав суду письмові заперечення, обґрунтовуючи їх наступним. В ході проведення перевірки було встановлено, що на виконання умов договорів ТОВ «АРС Трейд» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» в червні, серпні 2011 року поставлено на адресу ТОВ «ДАЗ» товарно-матеріальні цінності, суми ПДВ по операціях з придбання яких включені позивачем до складу податкового кредиту у червні, серпні 2011 року. З листа начальника УПМ ДПС у Хмельницькій області від 08.10.2012 року № 14398/7/07-30/17 відомо, що директора ТОВ «АРС Трейд» ОСОБА_3 та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» ОСОБА_4 до діяльності зазначених підприємств не причетні, договірні та первинні фінансово-господарські документи щодо придбання-продажу товарів (робіт, послуг) не виписували і фінансово-господарські операції з придбання-продажу товарів (робіт, послуг) з іншими суб'єктами господарювання вони не здійснювали. З наявною інформацією вказані фіктивні підприємства за юридичними та фактичними адресами у 2010-2012 роках не знаходились, трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності відсутні. Отже, перевірючими було зроблено висновок про фіктивність укладених договорів між позивачем та ТОВ «АРС Трейд» і ТОВ «Ейс констракшен менеджмент», в результаті чого було занижено позивачем суму ПДВ в розмірі 8608,00 грн., та суму податку на прибуток в розмірі 21 778,00 грн.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ «ДАЗ» зареєстровано 19.05.2010 року виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, перебуває на обліку платників податків у Дніпродзержинській ОДПІ.

Дніпродзержинською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ДАЗ» з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ТОВ «АРС Трейд» (код 37451200) за червень 2011 року та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» (код 36757122) за серпень 2011 року. За наслідком перевірки відповідачем 04.03.2013 року складено акт №2142/84/22-507/37103281, в якому встановлено порушення ТОВ «ДАЗ», а саме:

- ст.ст. 203, 215, 228, 662, 626, 629, 658, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні товарів у ТОВ «АРС Трейд» та у ТОВ «Ейс констракшен менеджмент»;

- п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суму на додану вартість на загальну суму 8608,00 грн., у тому числі: червень 2011 року - 2363,00 грн., серпень 2011 року - 6245,00 грн.;

- п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п.п. 135.5.4 п. 135.4 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, п. 138.4 ст. 138 та п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 21 778,00 грн., в тому числі: ІІ квартал 2011 року - 5978,00 грн., ІІІ квартал 2011 року - 15800,00 грн.

14.03.2013 року Дніпродзержинською ОДПІ на підставі акту №2142/84/22-507/37103281 від 04.03.2013 року винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000272205, яким згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на прибуток приватних підприємств: за основним платежем в сумі 21778,00 грн.

- № 0000262205, яким згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг): за основним платежем в сумі 8608,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1562,00 грн.

Судом встановлено, що 20.06.2011 року між ТОВ «ДАЗ» (покупець) та ТОВ «АРС Трейд» (постачальник) було укладено договір поставки № 30/1, згідно якого ТОВ «АРС Трейд» зобов'язується поставляти ТОВ «ДАЗ» запасні частини та матеріали вітчизняного виробництва на різні види та модифікації автобусів та інших транспортних засобів, виробництва України згідно накладних, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах, передбачених договором. Згідно п. 2.1 договору № 30/1 ціна продукції визначається в гривнях, з урахуванням ПДВ 20 % і вказується в кожній накладній. Підтвердженням факту виконання договору поставки товару у червні 2011 року свідчать досліджені в судовому засіданні копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, актів виконаних робіт, копії реєстру прийнятих платіжних документів та виписок з особового рахунку.

02.08.2011 року між ТОВ «ДАЗ» (покупець) та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» (постачальник) було укладено договір поставки № 48, згідно якого ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» зобов'язується поставляти ТОВ «ДАЗ» запасні частини на різні види та модифікації автобусів та інших транспортних засобів згідно накладних, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах, передбачених договором. Згідно п. 2.1 договору № 30/1 ціна продукції визначається в гривнях, з урахуванням ПДВ 20 % і вказується в кожній накладній. Підтвердженням факту виконання договору поставки товару у серпні 2011 року свідчать досліджені в судовому засіданні копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, актів виконаних робіт, копії реєстру прийнятих платіжних документів та виписок з особового рахунку.

Крім того, судом досліджені надані представником позивача та долучені до матеріалів справи копії: договору суборенди об'єкта нерухомості № 1-01/02 від 01.02.2011 року, укладеного між ТОВ «Адатранссервис» та ТОВ «ДАЗ», договору переоборудування автобусів ЛАЗ № 2786 від 30.05.2011 року, укладеного між ТОВ «ДАЗ» та ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», договору про технічне обслуговування та ремонту підвіски, рульового керування, гальмівних систем і елементів кузова автобусів № 553-1/11 від 28.02.2011 року, укладеного між ТОВ «ДАЗ» та ВАТ «Запоріжкокс», договору № 3/11 від 11.04.2011 року про виконання ремонту автобусу ЛАЗ 697Р, укладеного між ТОВ «ДАЗ» та ВАТ «Туристично-оздоровчий комплекс «СУДАК», штатного розкладу спеціалістів та персоналу ТОВ «ДАЗ», фотокопії ремонту автобусів, калькуляцій на ремонт автобусів, вимоги виробництва автобусів ЛАЗ, переліки робіт на автобусах ЛАЗ-52527, ЛАЗ-697 (Судак), актів виконаних робіт, актів прийому-здачі робіт та послуг.

З досліджених документів вбачається, що ТОВ «ДАЗ» здійснює ремонт автобусів, має виробничі потужності (приміщення, обладнання для здійснення господарської діяльності) та трудові ресурси; отримані від ТОВ «АРС Трейд» і ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» запасні частини використовувались під час ремонту автобусів ЛАЗ.

Висновок про нікчемність укладених угод з ТОВ «ДАЗ» та ТОВ «АРС Трейд» і ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» зроблено відповідачем на підставі листа начальника УПМ ДПС у Хмельницькій області від 08.10.2012 року № 14398/7/07-30/17, протоколу допиту від 26.07.2012 року директора ТОВ «АРС Трейд» ОСОБА_3 та протоколу допиту від 07.05.2012 року директора ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» ОСОБА_4, яким згідно показань директорів ТОВ «ДАЗ» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» встановлено, що зазначені підприємства є фіктивними по взаємовідносинам з реально діючими суб'єктами господарювання та є вигодоформуючими суб'єктами.

Відповідно до частин 1 та 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено в ч.2 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно частин 1 та 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

На підставі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в постанові „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009, зокрема, визначив перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст.207 ГК України та ст.228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та ст. 16 ПК України.

Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми законодавства, угоди, яка укладені між ТОВ «ДАЗ» (покупець) та ТОВ «АРС Трейд» (постачальник), ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» (постачальник) оформлені належним чином; спірні правочини не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочину; правочини з поставки позивачу запасних частин та інших комплектуючих виконані сторонами в повному обсязі; ТОВ «ДАЗ» використано запасні частини та інші комплектуючі у власній господарській діяльності - при ремонті автобусів.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні не доведено безтоварність операції з поставки ТОВ «АРС Трейд» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» до ТОВ «ДАЗ» запасних частин та інших комплектуючих, не доведено, що вчинені правочини є нікчемними, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на копії листа начальника УПМ ДПС у Хмельницькій області від 08.10.2012 року № 14398/7/07-30/17, протоколу допиту від 26.07.2012 року директора ТОВ «АРС Трейд» ОСОБА_3 та протоколу допиту від 07.05.2012 року директора ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» ОСОБА_4, оскільки вони не спростовують дійсність укладених між ТОВ «ДАЗ» та ТОВ «АРС Трейд» і ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» правочинів щодо поставки запасних частин та інших комплектуючих та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача.

Згідно абз."а" п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнень права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податково накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон № 168) (до 01.01.2011 р.) та ПК України (з 01.01.2011 р.) виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) постачальникам. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р.

Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі „БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Статтею 1 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ч.1 ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 134.4 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до п. 135.1, 135.2 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В судовому засіданні представником відповідача не спростовано факт належного оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ та валові витрати по операціям з ТОВ «АРС Трейд» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент»: на час виписки податкових накладних ТОВ «АРС Трейд» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» були зареєстровані платниками ПДВ і виписані податкові накладні мають всі необхідні реквізити, інші досліджені первинні документи підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, за наслідком розгляду справи не знайшло підтвердження завищення податкового кредиту ТОВ «ДАЗ» по операціям з придбання товару від ТОВ «АРС Трейд» та ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» та заниження валових витрат, що виключає правомірність визначення позивачу оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 14.03.2013 року № 0000262205 та № 0000272205 грошових зобов'язань та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір, сплачений згідно квитанції № 60-1360 від 18.03.2013 року в сумі 319,48 грн., підлягає стягненню з Державного бюжету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 14.03.2013 року №0000262205 та № 0000272205.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинський автобусний завод» судовий збір у розмірі 319 (триста дев'ятнадцять) гривень 48 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 16 квітня 2013 року.

Суддя М.В. Бондар