Рішення № 31163804, 14.05.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.2013 Справа № 920/627/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Антарес»», м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінвесткомплект», м. Суми

про стягнення 28 714 грн. 22 коп.

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

За участі представників сторін:

від позивача: Штанько О.М., довіреність № 2 від 02.01.2013р.

від відповідача: не прибув

У судовому засіданні брала участь секретар с/з Петен Я.Л.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 28 714 грн. 22 коп. заборгованості за поставлений товар згідно умов договору № 197/С від 20.10.2012р., з яких: 26 488 грн. 63 коп. - основний борг, 1 430 грн. 93 коп. - пеня, 794 грн. 66 коп. - штраф, а також судовий збір у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Представник позивача у даному судовому засіданні подав заяву № 348 від 29.04.2013р, згідно якої на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2013р. надав: заяву щодо відсутності у провадженні господарських судів України та в інших органах, які в межах своєї компетенції вирішують господарські спори справи між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; копію Акту звірки взаємних розрахунків від 22.04.2013р., підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін; копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо позивача. Представник позивача підтримує позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у дане судове засідання не прибув письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення номер 4208 від 22.04.2013р., підписане керівником відповідача Білогрищенко Р.К., про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 20.10.2012р. був укладений договір поставки № 197/С, відповідно до п. 1.1 якого постачальник (позивач) зобов`язується поставити покупцю (відповідачу), а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти та оплатити постачальнику (позивачу) у суворо обумовлений у договорі сторонами строк поставлений товар. Право власності на товар переходить з моменту передачі товару, датою передачі товару вважається дата, вказана в накладній.

Відповідно до п. 6.3 вищевказаного договору відповідач зобов`язаний оплатити товар в строк 7 (семи) календарних днів з моменту поставки товару.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки товару відповідачу підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 11.04.2013р. (а. с. 12-14), видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (а. с. 18 - 43), наданим у дане судове засідання Актом звірки взаємних розрахунків від 22.04.2013р., підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками сторін.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки № 197/С від 20.10.2012р. не виконав, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлений товар склала 26 488 грн. 63 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлений товар не провів, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 26 488 грн. 63 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору поставки № 197/М від 20.10.2012р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 26 488 грн. 63 коп. заборгованості за поставлений товар є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 1 430 грн. 93 коп. та штрафу в сумі 794 грн. 66 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаного товару у вигляді стягнення пені та штрафу передбачена п. 7.2 договору № 197/С від 20.10.2012р., за яким при затримці платежу, передбаченого п. 6.3 договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення платежу, від суми заборгованості за поставлений товар за кожен день прострочення, а також штраф за прострочення платежу у розмірі 3% від суми несплаченого в строк товару.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу передбачені умовами договору, пеня та штраф нараховані в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінвесткомплект» (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 76, кв. 4, код 33389699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Антарес»» (61057, м. Харків, Бурсацький узвіз, 6, к. 203. код 24481777) 26 488 грн. 63 коп. боргу, 1 430 грн. 93 коп. пені, 794 грн. 66 коп. штрафу, 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набранням рішення законної сили.

Повне рішення складено 15.05.2013р.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ