Постанова № 31163786, 14.05.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р.Справа № 916/274/13-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Мирошниченко М.А., Головея В.М.

при секретарі судового засідання: Подуст Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дзиговська С.М. - за дорученням

від відповідача: Кінаш Г.В. - директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Комунального підприємства "Роздільнянський міський водоканал"

на рішення господарського суду Одеської області

від 22 березня 2013 року

у справі № 916/274/13-г

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до Комунального підприємства "Роздільнянський міський водоканал"

про стягнення 360.386 грн. 43 коп.

ВСТАНОВИЛА:

01.02.2013 р. Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі позивач, ВАТ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Роздільнянський міський водоканал" (далі відповідач, КП) про стягнення грошових коштів в сумі 360.386 грн. 43 коп.

Позов мотивований тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 758 від 01.12.2011 р. та додатків до нього щодо оплати отриманої активної електроенергії протягом грудня 2011 р. по січень 2013 р. загальною вартістю 211.596 грн. 92 коп. та реактивної електроенергії за період з 01.01.2012 р. по 01.01.2013 р. загальною вартістю 39.290 грн. 70 коп., внаслідок чого повинний сплатити не лише зазначену суму боргу, а ще й 8.388 грн. 91 коп. - 3% річних за період з 11.01.2012 р. по 31.12.2012 р., 1.714 грн. 39 коп. - збитків від інфляції за період з грудня 2011 р. по грудень 2012 р., 41.974 грн. 37 коп. - пені за період з 11.01.2012 р. по 31.12.2012 р. Крім того, у липні 2012 р. та серпні 2012 р. відповідач перевищив договірну величину споживання електроенергії на 54.493 кВт/г та на 6.161 кВт/г відповідно, а тому повинний оплатити її вартість у подвійному розмірі за липень 2012 р. в сумі 51.588 грн. 52 коп. та за серпень 2012 р. у сумі 5.832 грн. 62 коп., а всього за перевищення договірної величини споживання електроенергії у липні та серпні 2012 р. загальну суму у розмірі 57.421 грн. 14 коп. Також, відповідач повинний відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 7.207 грн. 73 коп. - на оплату судового збору за подання позову.

Заявою від 18.03.2013 р. позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу за активну електроенергію до 129.233 грн. 01 коп., а також зменшив розмір судового збору до 5.561 грн., а в решті частині позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав та будучи своєчасно та належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, внаслідок чого справа була розглянута місцевим судом за його відсутністю за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Рішення господарського суду Одеської області від 22.03.2013 р. (суддя Никифорчук М.І.) позов задоволено у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 758 від 01.12.2011 р. та додатків до нього щодо оплати отриманої активної електроенергії протягом з грудня 2011 р. по січень 2013 р. загальною вартістю 129.233 грн. 01 коп. та реактивної електроенергії за період з 01.01.2012 р. по 01.01.2013 р. загальною вартістю 39.290 грн. 70 коп., внаслідок чого повинний сплатити не лише зазначену суму боргу, а ще й 8.388 грн. 91 коп. - 3% річних за період з 11.01.2012 р. по 31.12.2012 р., 1.714 грн. 39 коп. - збитків від інфляції за період з грудня 2011 р. по грудень 2012 р., 41.974 грн. 37 коп. - пені за період з 11.01.2012 р. по 31.12.2012 р. Крім того, у липні 2012 р. та серпні 2012 р. відповідач перевищив договірну величину споживання електроенергії на 54.493 кВт/г та на 6.161 кВт/г відповідно, а тому повинний оплатити її вартість у подвійному розмірі в сумі 51.588 грн. 52 коп. за липень 2012 р. та у сумі 5.832 грн. 62 коп. - за серпень 2012 р., а всього за перевищення договірної величини споживання електроенергії у липні та серпні 2012 р. загальну суму у розмірі 57.421 грн. 14 коп. Також, відповідач повинний відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 5560 грн. 46 коп. - на оплату судового збору за подання позову.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що відповідач створений лише 01.12.2011 р., і згідно діючого законодавства не відповідає за зобов'язання попередника, якого відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 03.07.2012 р. було ліквідовано, а усі його зобов'язання згідно Закону України „Про відновлення платежеспроможності боржника або визнання його банкрутом" були списані. Крім того, скаржник посилається на те, що розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних витрат здійснені з порушеннями вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим задоволені бути не можуть. В судовому засіданні представник скаржника доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримав у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник позивача доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою від 04.02.2013 р. позов ВАТ прийнято до провадження місцевого суду та розгляд справи призначено на 27.02.2013 р. о 10:30.

Зазначена судова ухвала отримана відповідачем 08.02.2013 р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.5 т.3).

Ухвалою місцевого суду від 27.02.2013 р. розгляд справи відкладений на 18.03.2013 р.

Зазначена судова ухвала отримана особисто відповідачем 27.02.2013 р., що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 8 т. 3).

У судовому засіданні від 18.03.2013 р. оголошена перерва до 22.03.2013 р. о 12:00, про яку сторони були повідомлені належним чином, що вбачається з протоколу судового засідання від 18.03.2013 р. (а.с.13 т.3) та судового повідомлення під особистий підпис (а.с.14 т.3).

У судове засідання від 22.03.2013 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

При викладених обставинах колегія суддів строк у 1 місяць та 18 днів визнає розумним та достатнім для можливості ознайомлення з усіма матеріалами справи, а тому вважає доводи скаржника про те, що позивач не надіслав на його адресу доданих до позову додаткових документів такими, що не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи є відповідні поштові квитанції здійснення позивачем цих дій, а скаржник, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, не надав належних і допустимих доказів, що свідчать про неотримання ним цієї кореспонденції.

Вищенаведені обставини справи повністю спростовують доводи скаржника про те, що розгляд справи місцевим судом відбувся з порушенням його процесуальних прав, а тому вони є голослівними та до уваги прийнятими бути не можуть.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 01.12.2011 р. між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії № 758 (далі -Договір) за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачеві електроенергію, а останній оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 9.4 договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2012 р.

В матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази того, що станом на 31.12.2012 р. договір був розірваний сторонами у справі, в установленому законом порядку, внаслідок чого договір був чинний з моменту його підписання (01.12.2011 р.) до 31.12.2012 р. (включно).

У п. 2.1 сторонами передбачено, що під час виконання умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28 (далі -ПКЕЕ).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору позивач протягом з грудня 2011 р. по січень 2013 р. поставив відповідачеві активну електроенергію в обсязі 1.507.004,25 кВт/год, загальною вартістю 1.691.631 грн. 26 коп., з яких: 1.474.262 кВт/год спожиту активну електроенергію, загальною вартістю 1.652.340 грн. 56 коп. та 32.742,25 кВт/год реактивну електроенергію, загальною вартістю 39.290 грн. 70 коп., що підтверджується складеними представниками сторін актами про використану електричну енергію за цей період часу та рахунками позивача на її оплату, а саме: від 30.12.2011 р. на суму 86.821 грн. 60 коп. - за активну електроенергію та на суму 3839 грн. 70 коп. - за реактивну електроенергію, від 31.01.2012 р. на суму 135.170 грн. 44 коп. - за активну електроенергію та на суму 3.655 грн. 75 коп. - за реактивну електроенергію, від 29.02.2012 р. на суму 174.222 грн. 40 коп. - за активну електроенергію та на суму 7.919 грн. 60 коп. - за реактивну електроенергію, від 30.03.2012 р. . на суму 180.374 грн. 26 коп. - за активну електроенергію та на суму 13.654 грн. 54 коп. - за реактивну електроенергію, від 28.04.2012 р. на суму 182.512 грн. 12 коп. - за активну електроенергію та на суму 19.667 грн. 67 коп. - за реактивну електроенергію, від 31.05.2012 р. на суму 255.514 грн. 93 коп. - за активну електроенергію та на суму 23.069 грн. 99 коп. - за реактивну електроенергію, від 27.06.2012 р. на суму 335.156 грн. 92 коп. - за активну електроенергію та на суму 26378 грн. 75 коп. - за реактивну електроенергію, від 31.07.2012 р. на суму 448350 грн. 64 коп. - за активну електроенергію та на суму 34495 грн. 58 коп. - за реактивну електроенергію, від 31.08.2012 р. на суму 604.171 грн. 42 коп. за активну електроенергію та на суму 39.543 грн. 20 коп. - за реактивну електроенергію, від 28.09.2012 р. на суму 633.493 грн. 25 коп. за активну електроенергію та на суму 49.711 грн. 27 коп. - за реактивну електроенергію, від 31.10.2012 р. на суму 671.873 грн. 35 коп. за активну електроенергію та на суму 61060 грн. 05 коп. - за реактивну електроенергію, від 30.11.2012 р. на суму 613093 грн. 01 коп. за активну електроенергію та на суму 72.968 грн. 60 коп. - за реактивну електроенергію, від 28.12.2012 р. на суму 333.408 грн. 06 коп. за активну електроенергію та на суму 84.732грн. 48 коп. - за реактивну електроенергію, які отримані в ці ж дні відповідно до виставлених рахунків представником відповідача під особистий підпис що не заперечується жодною із сторін у справі.

Відповідно до умов укладеного договору відповідач повинний оплатити отриману електроенергію за рахунком від 30.12.2011 р. у строк не пізніше ніж 10.01.2012 р., за рахунком від 31.01.2012 р. у строк не пізніше ніж 07.02.2012 р., за рахунком від 29.02.2012 р. у строк не пізніше ніж 06.03.2012 р., за рахунком від 30.03.2012 р. у строк не пізніше ніж 06.04.2012 р., за рахунком від 28.04.2012 р. у строк не пізніше ніж 07.05.2012 р., за рахунком від 31.05.2012 р. у строк не пізніше ніж 08.06.2012 р., за рахунком від 27.06.2012 р. у строк не пізніше ніж 06.07.2012 р., за рахунком від 31.07.2012 р. у строк не пізніше ніж 07.08.2012 р., за рахунком від 31.08.2012 р. у строк не пізніше ніж 07.09.2012 р., за рахунком від 28.09.2012 р. у строк не пізніше ніж 05.10.2012 р., за рахунком від 31.10.2012 р. у строк не пізніше ніж 07.11.2012 р., за рахунком від 30.11.2012 р. у строк не пізніше ніж 07.12.2012 р., за рахунком від 28.12.2012 р. у строк не пізніше ніж 07.01.2013 р.

Відповідач розрахувався за спожиту активну електроенергію частково у сумі 1.523.107 грн. 55 коп., а від решти частини боргу за спожиту активну електричну енергію у сумі 129.233 грн. 01 коп. та реактивну електроенергію у сумі 39290 грн. 70 коп. - ухилився.

Доказів оплати вищезазначеної суми боргу за спожиту активну та реактивну електричну енергію відповідач, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України суду не надав, внаслідок чого їх в матеріалах справи не міститься, у зв'язку з чим суд першої інстанції підставне, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, стягнув з відповідача на користь позивача 129.233 грн. 01 коп. боргу по оплаті спожитої активної електроенергії та 39.290 грн. 70 коп. по оплаті за реактивну електроенергію за названий період часу.

Посилання відповідача на те, що останній створений лише 01.12.2011 р., а тому не повинний сплачувати борг за використану активну та реактивну електричну енергію попередника, якого відповідно до ухвали господарського суду Одеської області від 03.07.2012 р. було ліквідовано є необґрунтованими, оскільки згідно з наявної в матеріалах справи виписки та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач був створений 29.11.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи 01.12.2011 р. між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії № 758 (далі - Договір) за умовами якого позивач зобов'язався постачати відповідачеві електроенергію, а останній оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Матеріали справи однозначно свідчать про те, що ВАТ просить стягнути борг за спожиту активну та реактивну електричну енергію лише відповідачем на протязі з грудня 2011 р. по січень 2013 р., тобто саме за договором про постачання електричної енергії, який укладено між сторонами у справі 01.12.2011 р., а не за будь-яким іншим договором, укладеного між позивачем та попередником відповідача, за яким виник борг до 01.12.2011 р., внаслідок чого протилежні доводи скаржника не можуть бути прийнятими до уваги.

Розділом 5 Договору сторонами передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електроенергії з помісячним розподілом. У разі ненадання споживачем зазначених відомостей про розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік до 1 листопада поточного року, а також не узгодження між сторонами обсягів електричної енергії на наступний рік по формі додатку „Обсяги постачання електричної енергії споживачу" діючий додаток 1 на поточний рік до Договору вважається продовженим на наступний рік, тобто помісячні обсяги споживання електричної енергії зазначені у діючому додатку 1 до Договору є договірними величинами на наступний рік, до укладання сторонами нового додатку 1 до Договору. Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлені додатком до Договору „Обсяги постачання електричної енергії споживачу" є договірними величинами споживання електричної енергії (пункти 5.1, 5.2 Договору).

Так, споживач має право протягом поточного розрахункового періоду, зазначеного у додатку „Порядок розрахунків" до Договору, але не пізніше ніж за день до зазначеного у додатку «Порядок розрахунків» до договору розрахункового дня звернутись до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії. Датою надходження звернення є дата реєстрації письмового звернення у постачальника електричної енергії.

В матеріалах справи відсутні докази які б свідчили про те, що сторонами договору погоджена зміна договірних величин споживання електроенергії на липень та серпень 2012 року.

У додатку № 1 до Договору „Обсяги постачання електричної енергії споживачу" сторонами погоджені договірні величини електроспоживання, а також умови коригування договірних величин, зокрема, сторонами погоджена договірна величина споживання електроенергії на липень 2012 р. в розмірі 156.000 кВт/г.

Фактично у липні 2012 р. відповідач спожив 210.493 кВт/год електроенергії, тобто допустив перевищення договірної величини споживання електроенергії в цьому місяці на 54.493 кВт/год, подвійна вартість якої складає 51.588 грн. 52 коп. при тарифі 0,9467 грн. за 1 кВт/год, так як згідно ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

31.07.2012 р. позивач виписав відповідачеві Повідомлення про перевищення договірних величин споживання електричної енергії та виставив додатковий рахунок № 758/1, які отримані відповідачем особисто, що вбачається з підпису останнього на повідомлені та рахунку.

Відповідно п. 2 додатку № 5 до договору відповідач повинний був оплатити отриманий рахунок № 758/1 протягом 5 операційних днів з моменту його отримання.

Але, відповідач зазначений рахунок позивача не оплатив до сьогоднішнього часу, у зв'язку з чим суд першої інстанції підставне, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, стягнув з відповідача на користь позивача 51.588 грн. 52 коп. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії в липні 2012 року, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

У додатку № 1 до Договору „Обсяги постачання електричної енергії споживачу" сторонами погоджені договірна величина споживання електроенергії на серпень 2012 р. у розмірі 156.000 кВт/г.

Фактично у серпні 2012 р. відповідач спожив 162.161 кВт/год електроенергії, тобто допустив перевищення договірної величини споживання електроенергії в цьому місяці на 6.161 кВт/год, подвійна вартість якої складає 5.832 грн. 62 коп. при тарифі 0,9467 грн. за 1 кВт/год, так як згідно ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

31.08.2012 р. позивач виписав відповідачеві Повідомлення про перевищення договірних величин споживання електричної енергії та виставив додатковий рахунок № 758/2, які отримані відповідачем особисто, що вбачається з підпису останнього на повідомлені та рахунку.

Відповідно п. 2 додатку № 5 до договору відповідач повинний був оплатити отриманий рахунок № 758/2 протягом 5 операційних днів з моменту його отримання.

Але, відповідач зазначений рахунок позивача не оплатив до сьогоднішнього часу, у зв'язку з чим суд першої інстанції підставне, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, стягнув з відповідача на користь позивача 5.832 грн. 62 коп. боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії в серпні 2012 року, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Таким чином, відповідач повинний сплатити позивачеві борг за перевищення договірної величини споживання електроенергії в липні та в серпні 2012 року у загальній сумі 57.421 грн. 14 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у зв'язку з чим суд першої інстанції підставне стягнув з відповідача на користь позивача 7.875 грн. 82 коп. - 3% річних та 1.596 грн. 39 коп. - збитків від інфляції за період з 11.01.2012 р. по 31.12.2012 р., враховуючи усі платежі відповідача за поставлені обсяги активної електричної енергії, які в подальшому були чітко відображені в розрахунках 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані позивачем виключно на залишкову суму боргу та за час прострочення платежу, а також 513 грн. 09 коп. - 3% річних та 118 грн. - збитків від інфляції за період 08.02.2012 р. по 31.12.2012 р., враховуючи усі платежі відповідача за поставлені обсяги реактивної електричної енергії, які в подальшому були чітко відображені в розрахунках 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані позивачем виключно на залишкову суму боргу та за час прострочення платежу, а всього 8.388 грн. 91 коп. - 3% річних та 1714 грн. 39 коп. - інфляційних витрат, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийняті бути не можуть, оскільки надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних витрат перевірені як місцевим, так і апеляційним судом та є правильними і вірними, а також не спростовані відповідачем відповідними розрахунками ані в цілому, ані за їх складовими.

У п. 4.2.1 договору сторонами погоджено, що у разі несвоєчасної оплати платежів за використану активну електричну енергію та перетікання реактивної електричної енергії споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на той період, за кожен день прострочення платежу, у зв'язку з чим суд першої інстанції підставне стягнув з відповідача на користь позивача 39.405 грн. 96 коп. - пені за період з 11.01.2011 р. по 31.12.2012 р., враховуючи усі платежі відповідача за поставлені обсяги активної електричної енергії, які в подальшому були чітко відображені в розрахунках пені, які нараховані позивачем виключно на залишкову суму боргу та за час прострочення платежу, а також 2.568 грн. 41 коп. - пені за період 08.02.2012 р. по 31.12.2012 р., враховуючи усі платежі відповідача за поставлені обсяги реактивної електричної енергії, які в подальшому були чітко відображені в розрахунках пені, які нараховані позивачем виключно на залишкову суму боргу та за час прострочення платежу, а всього на суму 41.974 грн. 37 коп.

При цьому, розрахунки розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача перевірені як місцевим, так і апеляційним судом та є правильними і вірними та здійснені позивачем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період часу, за кожен день прострочення платежу, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

Крім того, з акту звірки взаємних розрахунків від 24.03.2013 р. підписаного керівниками та бухгалтерами сторін і завіреного їх печатками видно, що станом на зазначену дату відповідач має перед позивачем борг по оплаті спожитої активної та реактивної електроенергії, за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 3% річних, збитків від інфляції та пені в загальному розмірі, що стягнутий місцевим судом з відповідача на користь позивача (а.с. 11 т. 3), у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Правомірно, відповідно до вимог до ст. ст. 44, 49 ГПК України, понесені позивачем судові витрати по справі на сплату судового збору, покладені судом першої інстанції на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Одеської області від 22.03.2013 р. у справі № 916/274/13-г - залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Роздільнянський міський водоканал" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.05.2013 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Мирошниченко М.А.