Рішення № 31163654, 13.05.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" травня 2013 р.Справа № 5017/1270/2012

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "АВТОЛИВМАШ"

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК"

Про: стягнення 18161,50 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Яців М.М., представник на підставі довіреності; Міровський В.П., керівник

Від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні 08.08.2012р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 07.09.2012р.

Суть спору: Позивач - Відкрите акціонерне товариство „АВТОЛИВМАШ" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 27.08.2012р. просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" нараховані відсотки на залишки грошових коштів в сумі 18161,50 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.04.2012р. суддею Д'яченко Т.Г. порушено провадження у справі №5017/1270/2012.

Ухвалою суду від 14.09.2013р. було зупинено провадження у справі №5017/1270/2012 до вирішення господарським судом Івано-франківської області пов'язаної з нею справи №5010/1157/2012-22/57 про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 20.11.2009р. до договору №13 банківського рахунку від 30.08.2007р., у зв'язку з тим, що оспорювання дійсності вказаної додаткової угоди у судовому порядку, впливало на оцінку доказів у справі №5017/1270/2012.

17.04.2013р. до господарського суду Одеської області від Відкритого акціонерного товариства "АВТОЛИВМАШ" надійшла заява, в якій позивач повідомляв суд про результати розгляду господарським судом Івано-Франківської області та Лівівським апеляційним господарським судом справи про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 20.11.2009р. до договору №13 банківського рахунку від 30.08.2007р. та просив суд прийняти рішення по справі №5017/1270/2012, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2013р. провадження у справі №5017/1270/2012 було поновлено.

Відповідно до наданих у судовому засіданні 13.05.2013р. усних пояснень представників позивача, Відкрите акціонерне товариство „АВТОЛИВМАШ" підтримує позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог, наданої суду 27.08.2012р.

Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" проти задоволення позовних вимог заперечує, що вбачається з наявного у матеріалах справи письмового відзиву на позовну заяву.

Після початку проведення судового засідання (о 9 год. 27 хв. 13.05.2013р.) до відділу документального забезпечення суду Публічним акціонерним товариством „ІМЕКСБАНК" було подано клопотання про зупинення провадження у справі №5017/1270/2012, у зв'язку з оскарженням заявником рішень першої та апеляційної інстанції у справі №5010/1357/2012-16/57 в касаційному порядку, в підтвердження чого до матеріалів клопотання було додано копію касаційної скарги з доказами її отримання Львівським апеляційним господарським судом. Вказане клопотання судом не розглядалось, так як було подане до суду несвоєчасно, після початку судового засідання, призначеного на 13 травня 2013р. 9 год. 20 хв. За будь яких обставин, зазначені у клопотанні Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" докази не засвідчують прийняття касаційною інстанцією скарги до розгляду, що, в разі, своєчасного подання клопотання, також виключало б можливість його задоволення судом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях під час розгляду справи пояснення представників сторін, суд встановив.

Як вбачається з пояснень представника позивача, 30.08.2007р. Акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК", в особі Івано-Франківської філії АКБ „ІМЕКСБАНК" та Відкритим акціонерним товариством "АВТОЛИВМАШ" було укладено Договір банківського рахунку №13, на підставі якого Відкритим акціонерним товариством "АВТОЛИВМАШ" на банківському рахунку № 26008100448001.0 було розміщено грошові кошти. Як зазначається представником позивача, примірник даного договору банківського рахунку ним було втрачено. В свою чергу, представником відповідача вказано, що у головному офісі відповідача про укладення даного договору було не відомо, відповідно примірник даного договору банківського рахунку також відсутній.

20.11.2009р. між Акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК", в особі Івано-Франківської філії АКБ „ІМЕКСБАНК" та Відкритим акціонерним товариством "АВТОЛИВМАШ" було укладено додаткову угоду №2 до договору №13 банківського рахунку від 30.08.2007р. (копія а.с. 12-13, оригінал було оглянуто у судовому засіданні), відповідно до умов якої узгоджено розрахунково-касове обслуговування суб'єкта господарювання ВАТ "АВТОЛИВМАШ" за пакетом „Стандартний". Відповідно до п. 1.1.5 даної додаткової угоди було узгоджено нарахування банком відсотків за розміщення грошових коштів ВАТ "АВТОЛИВМАШ" на поточному рахунку у розмірі 18% річних. З урахуванням п. 2. додаткової угоди, вона вступає в силу з моменту її підписання.

Факт розміщення грошових коштів ВАТ "АВТОЛИВМАШ" на банківському рахунку №26008100448001.0 за умовами договору банківського рахунку №13 від 30.08.2007р. засвідчується наданою позивачем випискою з банківського рахунку за період з червня 2010р. по жовтень 2010р. (копія а.с. 48-62, оригінал було оглянуто у судовому засіданні). Так, відповідно до даних такої виписки станом на 30 червня 2010р. на розрахунковому рахунку позивача розміщувались кошти у сумі 291570,48 грн., на 31 липня 2010р. - 277186,72 грн., на 31 серпня 2010р. - 273955,51 грн., на 30 вересня 2010р. - 267837,74 грн., на 20 жовтня 2010р. - 270000 грн.

Відповідно до даних розрахунків ВАТ "АВТОЛИВМАШ", відповідач виконав договірні зобов'язання зі сплати відсотків частково, у сумі 244,13 грн. за червень 2010р., 238,83 грн., за липень 2010р., 248,83 грн. за серпень 2010р., 229,56 грн. за вересень 2010р., 148,31 грн. за 20 днів жовтня на загальну суму 1109,66 грн.

Як вбачається з наданих суду письмових пояснень представника відповідача, відсоткова ставка в розмірі 18 % річних не узгоджувалась керівництвом Івано-Франківської філії АКБ „ІМЕКСБАНК" з тарифним комітетом банку, така відсоткова ставка 18% річних банком не застосовувалась. Крім вказаного, представником Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" зазначалось, що директор філії взагалі не могла укладати відповідну додаткову угоду оскільки її посадовими обов'язками просто не передбачено внесення змін до тарифних ставок..

Між тим, відповідно до залучених до матеріалів справи рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.12.2012р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2013р. у справі №5010/1357/2012-16/54, в якій розглядались позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 20.11.2009р. до договору №13 банківського рахунку від 30.08.2007р., першою та апеляційною інстанціями було встановлено, що підписуючи додаткову угоду №2 від 20.11.2009р., директор Івано-Франківської філії АКБ „Імексбанк" Долошицька Д.Я. діяла в межах наданих їй повноважень. Крім наведеного, господарськими судами при вирішенні спору у справі №5010/1357/2012-16/54 також було встановлено наявність укладеного між сторонами основного договору (банківського рахунку № 13 від 30.08.2007р.), оскільки існування основного договору підтверджується підписанням оспорюваної у справі додаткової угоди, а також банківськими виписками, які засвідчують виконання основного договору банківського рахунку № 13 від 30.08.2007р. сторонами.

З наявної у матеріалах справи претензії від 12.10.2011р. ВАТ "АВТОЛИВМАШ", вбачається, що позивач звертався до Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" з вимогою, у якій просив перерахувати недонараховані відсотки за користування грошовими коштами, розміщеними на банківському рахунку позивача за період з червня по жовтень 2010р. Вказана претензія була отримана відповідачем 18.10.2011р., що вбачається з наявної у матеріалах справи копії поштового повідомлення про вручення (а.с. 16) та не спростовано представником відповідача.

Відповідно до даних розрахунків позивача за відповідачем рахується заборгованість за несплаченими відсотками із розрахунку 18% на рік з червня 2010р. по 20 жовтня 2010р.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу у загальному розмірі 18161,50 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

З урахуванням положень ст. 1070 Цивільного кодексу України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу. Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

Згідно положень ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як було встановлено з наданих суду доказів, між Акціонерним комерційним банком "ІМЕКСБАНК", в особі Івано-Франківської філії АКБ „ІМЕКСБАНК" та Відкритим акціонерним товариством "АВТОЛИВМАШ" існували правовідносини, оформлені договором банківського рахунку, примірник якого було втрачено позивачем, однак наявність такого договору засвідчується іншими доказами у справі, а саме: випискою з банківського рахунку, у якому є посилання на реквізити договору та зазначено розмір грошових коштів, розміщених на банківському рахунку протягом спірного періоду з червня 2010р. по 20 жовтня 2010р., а також додатковою угодою №2 від 20.11.2009р., якою визначено умови договору банківського рахунку, у т.ч. положення про розмір процентів за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, з приводу стягнення яких виник спір у даній справі.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем заборгованості за несплаченими відсотками із розрахунку 18% на рік з червня 2010р. по 20 жовтня 2010р. у розмірі 18161,50 грн., вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "АВТОЛИВМАШ" про стягнення 18161,50 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які визнані судом достатніми для встановлення обставин справи, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 18161,50 грн. заборгованості.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12а, код 20971504) на користь Відкритого акціонерного товариства „АВТОЛИВМАШ" (76495, м. Івано-Франківськ, вул. Юності, 23; код 00119681; розрахунковий рахунок 2600510428001 в ІФФ ПАТ „БАНК „КИЇВСЬКА РУСЬ" м. Івано-Франківськ, МФО 319092) нараховані відсотки на залишки грошових коштів в сумі 18161 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят одна) грн. 50 коп. та 1609 (тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 15 травня 2013 року.

Суддя Д'яченко Т.Г.